На Львівщині поховали бійця АТО Михайла Роговського
четвер, 21 липня, 2016, 16:58
Львів
На Львівщині поховали бійця АТО Михайла Роговського
Учора, 20 липня, в с. Вербиця Жидачівського району на Львівщині похоронили 47-річного бійця АТО Михайла Роговського.
Про це повідомив власкор IA ZIK з посиланням на відділ інформаційної діяльності і комунікацій з громадськістю РДА.
У прощанні із воїном-захисником взяли участь сотні людей. Щоб розділити спільне горе й гідно вшанувати воїна-захисника, у цей день були з рідними бійця АТО та місцевою громадою голова Жидачівської райдержадміністрації Олександр Пітула, перший заступник голови РДА Василь Татарин, керівник апарату РДА. т.в.о. заступника голови РДА Світлана Самсонова, заступник голови районної ради Ігор Лалак, заступник міського голови м. Ходорова Ольга Мельник, військовий комісар Ігор Німко, місцевий староста Юрій Добуш, представники ГО «Спілка учасників АТО Жидачівщини», керівники відділів, управлінь і районних служб.
«Життєва доля Михайла Роговського була важкою, – каже керівник відділу інформаційної діяльності і комунікацій з громадськістю РДА Олексій Хемій. – Він народився 14 жовтня 1968 року у с. Вербиця. Пізнав й сирітського горя, бо втратив рідну матусю, ще коли пішов вчитися до школи в рідному селі Вербиця, його виховувала бабуся. А вже завершував навчання рівно 30 років тому – у 1986 році у Ходорівській школі № 2.
Три роки проходив військову службу на флоті. Власної сім’ї не судилося створити. Про нього люди в селі говорять, як про гідну людину. Він ніколи не нарікав на долю, на обставини життя, був чесним, порядним, добросовісним і надзвичайно добрим. Михайло Роговський пішов до лав Збройних сил України 15 липня 2015 року. Рівно через рік він повертався додому в коротку відпустку із зони АТО, але у Києві з ним сталося непоправне. У судово-медичному висновку зазначено: «серцева недостатність»…
Прийшли рідним захисника України у ці гіркі дні і хвилини на допомогу й народні депутати України Оксана Продан та Андрій Кіт, представник КМДА Микола Бабій, які на прохання керівництва Жидачівської РДА, рідних і близьких Михайла Роговського, допомогли у вирішенні ряду питань, що були пов’язані із судово-медичною експертизою та доправкою тіла Михайла Роговського на Жидачівщину».
За словами односельців бійця АТО, 15 липня виповнився рік як Михайло пішов захищати Україну від російської агресії. Саме цього дня й перестало битися серце воїна. Його виявили мертвим в районі Київського залізничного вокзалу. У Михайла знайшли квиток на потяг Київ-Львів. Михайлові дали короткотермінову відпустку й він планував на кілька днів приїхати в рідне село, хотів відремонтувати власну оселю. Та не судилося…
Як розповів племінник бійця АТО Роман Роговський, його дядько в останні роки перед розпадом радянського режиму проходив строкову службу у військово-морських силах, а коли рік тому пішов захищати східні рубежі України від кремлівської агресії, то відразу попросився на передову, оскільки мав вже певний військовий досвід – три роки військової служби. Був старшиною 17-ї окремої танкової бригади. В останній період стояв в обороні української землі в районі Попасної.
«А коли сумна звістка про Михайла Роговського надійшла на Жидачівщину, то відразу керівництво Жидачівської РДА, військового комісаріату, Ходорівської міської ради, представники громади с. Вербиця, рідні і близькі померлого героя взялися за вирішення всіх питань, пов’язаних із організацією гідного вшанування його пам’яті та організації церемонії поховання, – розповів Олексій Хемій. – Вже нічної пори, в неділю 17 липня, до столиці вирушили представники районної влади. А коли 19 липня 2016 року, десь о 2 годині ночі, тіло померлого героя доправили на Жидачівщину, то в храмах було чути дзвони. Односельчани зустрічали свого Михайла на колінах. Хоч була глибока ніч, проте зустрічати свого краянина зібралися сотні людей. Дорогу воїну освітлювали кілька сотень запалених лампадок. Щоб гідно вшанувати Михайла, йому відвели найпочесніше місце – зал Народного дому. Біля Народного дому линула тужлива мелодія «Пливе кача…». Саме тут прощалися з ним його найрідніші люди, друзі, побратими, односельчани, представники влади».
20 липня, о 12 годині, у с. Вербиця розпочався похорон героя, на якому служили понад десятиьсвящеників разом із деканом Ходорівським Мар’яном Черепаничем. Прощальне слово виголосив парох села о. Роман Тимчишин. До сотень людей, які прийшли вшанувати воїна, звернувся керівник ГО «Спілка учасників АТО Жидачівщини» Тарас Стефанів й закликав всіх не забувати про тих кілька сотень найкращих синів і дочок Жидачівщини, які ціною власного життя сьогодні захищають Україну від російської агресії.
Велелюдна скорботна хода супроводжувала тіло бійця АТО від Народного дому до його рідного порогу й до храму Божого. Несли тіло військового його побратими – учасники АТО Жидачівщини.
Пам’ять старшини 17-ої окремої танкової бригади військовослужбовці вшанували потрійною сальвою. Завершилася церемонія поховання бійця АТО Михайла Роговського спільним виконанням Гімну України. На очах старших і молодих людей виблискували сльози, коли із їх уст линули слова «Душу й тіло ми положим за нашу Свободу…».
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
