На Львівщині відбулися урочистості з нагоди річниці прориву із “Бродівського оточення” в 1944 році

logo
113793_na_lvivwini_vidbulisja_urochistosti_z_nag.png


23 липня, 2017 – 20:24

Фото Павла ПАЛАМАРЧУКА

Сьогодні, 23 липня, з нагоди 73-річниці прориву дивізійників СС “Галичини” та німецьких військ з оточення радянських військ під Бродами відбувся ряд урочистих заходів. Зокрема, на горі Жбир, де розташований меморіал воякам Першої української дивізії “Галичина” УНА, що неподалік с. Ясенів Бродівського району  відбулась екуменічна панахида та скорботного віче. 

“Події липня 1944 року – це історія нашої звитяги і великої трагедії. Звитяги українців, які використали момент для того, щоб у горнилі Другої світової війни вибороти українську державу. І трагедії, тому що в цей час галичани у одній окупаційній армії воювали із наддніпрянцями, які були у рядах другої окупаційної армії. Завдання нашого покоління – об’єднатися, згуртуватися, вигнати окупанта із нашої території і утвердити самостійну соборну Українську державу”, – зазначив голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка.

На військовому меморіальному кладовищі біля села Червоне Золочівського району відбулося урочисте перепоховання 23 віднайдених та ідентифікованих воїнів-дивізійників, що загинули при виході з “Бродівського оточення”. Священики у каплиці, яка розташована на території меморіального комплексу, відслужили поминальне молебень. Після цього воїни Націлнальної гвардії в руках перенесли домовини до місць захоронення. Там під триразову почесну сальву відбулося їх погребіння.

Усі пошукові роботи та ідентифікацію воїнів, що загинули під час цієї битви, як дивізійників чи німецьких або радянських, здійснило товариство з пошуку жертв війни “Пам’ять”. Вони уже впродовж багатьох років займаються пошуковими роботами на цій території.

Крім того в рамках відзначення 73-річниці “Бродівського прориву” відбулася виставка взірців військової техніки, одностроїв та озброєння часів Другої світової війни.

ДОВІДКА

Бій під Бродами – битва, що відбулася з 13 по 22 липня 1944 біля міста Броди Львівської області між 13-м корпусом 4-ї танкової армії Вермахту, до складу якого входила дивізія Ваффен-СС “Галичина”, та радянськими військами 1-го Українського фронту.

Після жорстоких боїв під Бродами 22 липня, 13-й корпус припинив існування. Залишки “Галичини” чинили спротив трьом радянським арміям аж до 24 липня, а близько 1500 чоловік на чолі з генералом Фрайтагом прорвалися з оточення і почали пробиватися на Закарпаття. У селі Середнє зібралося близько 1500 бійців (разом із технічною сотнею та запасним куренем, які не попали в оточення) і після короткого відпочинку група повернулася до Нойгаммеру. Там до неї приєдналося ще 1500 осіб, уцілілих під Бродами, і навчально-запасний полк у кількості 8000 чоловік і 5 поліційних батальйонів. Крім того, частина дивізійників “Галичини” поповнила ряди УПА, яка вела бойові дії на два фронти – проти німецьких і проти радянських військ.

Результатом цього бою стало те, що радянські війська перейшли в наступ на Львів. За даними радянських джерел, у бою під Бродами загинуло близько 38 тис. німецьких солдатів і українських вояків, іще близько 17 тис. здалися у полон. Разом із солдатами, до полону потрапили генерали Гауфе, Ліндеман і Недтвіг.

Павло ПАЛАМАРЧУК, Львів. Фото автора

А поділитися?