На Львівщині замовчують випадки внутрішньо-лікарняних інфекцій?

ВООЗ повідомляє, що у світі щороку близько 1,4 млн. людей страждає від інфекцій, якими вони заразилися, перебуваючи у закладах охорони здоров’я. За деякими даними, рівень поширення внутрішньо-лікарняних інфекцій (далі – ВЛІ) у розвинутих країнах становить у середньому 8-10% від усіх госпіталізованих хворих. Якщо довіряти статистиці, яку надають заклади охорони здоров’я області, то внутрішньо-лікарняних інфекцій у нас практично нема. Про це розповів заступник директора ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України» Олег Когут.

За словами Олега Когута, у клініках розвинених країн вони є ( і це нормально, бо відповідає фактичному стану), а у нас – ні.

«Згідно з наданою статистикою, за останні 10 років у лікарнях області зареєстровано всього 463 випадки ВЛІ, з яких у 2007- 2011 роках таких випадків було 339, з 2012 по 2016 роки – 123, а за 11 місяців цього року – жодного. Скажімо, в лікарнях Одеської області щорічно буває біля 800 ВЛІ. Гадаєте, в Одеській області гірші лікарні, ніж у Львівській? Дуже у цьому сумніваюся», – розповідає заступник директора ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України».

Він наводить дані аналізу, який провели працівники лабораторного центру. Згідно з ним, структура внутрішньо-лікарняних інфекцій за нозологіями (захворюваннями) у попередні роки була така:

– інфекції вагітності, пологів, післяпологового періоду – 26%;

– перинатальні інфекції -23%;

– вірусний гепатит В – 18,2%:

– вірусний гепатит С – 6,3%;

– ускладнення після хірургічних та терапевтичних втручань – 11,9%;

– інфекції шкіри і підшкірної клітковини ( абсцеси, флегмони ) – 5, 4%;

– органів дихання ( пневмонії ) – 2,8;

– інфекції ока ( кон’юнктивіти) – 1,5%;

– інші інфекції біля 1%.

«Отже, половина всіх ВЛІ пов’язана з пологовими стаціонарами, з хірургічними відділеннями – 15%, парентеральні гепатити В та С займають близько 25%, з соматичними відділеннями та стаціонарами – 10%. Цього ж року, якщо вірити статистиці, яку нам подають, у наших медичних закладах ідеальна картина, жодних внутрішньо-лікарняних інфекцій нема», – зазначає Олег Когут.

Також заступник директора ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України» додає: «Ще один момент. Кожен медичний заклад, згідно з відповідним наказом МОЗ, виявляє у себе небезпечні бактерії, які стійкі до тих, чи інших антибіотиків і можуть впливати на здоров’я пацієнта та якість лікування. І коли такі знайшли, скеровують у наш Центр резистентні культури на підтвердження. Торік, за отриманими від лікарень даними, було проведено 1551 дослідження визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків. Ми це ще раз досліджуємо й підтверджуємо, є в тій чи іншій лікарні небезпечна бактерія чи ні.

Тож, у 2016 році в бактеріологічну лабораторію Центру на підтвердження було надіслано 76 резистентних культур, з них 11 було підтверджено. Цього року надіслали тільки 27, із них виявили 11 резистентних. культури до нас поступили лише з Пустомитівської ЦРЛ, Стебницької МРЛ, Новояворівської РЛ, комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, Червоноградської ЦРЛ. У всіх підтверджених культурах виявлено високий ступінь резистентності. Іншими словами, ці заклади повинні вжиті відповідні заходи, аби ті небезпечні бактерії знищити, інакше лікування пацієнтів в їхніх лікарнях може не дали бажаного результату, а навпаки, затягнутися через ускладнення. Названі медичні заклади знають про слабкі місця й вживають заходи, аби проблему вирішити».

Олег Когут підкреслює, що лише п’ять закладів охорони здоров’я виявили і прислали резистентні культури на підтвердження: «А інші? В них що, ідеальні умови в лікарнях? Річ у тому, що в цих закладах антибіотикорезистентні штами просто не виявляють. І не тому, що їх там можливо немає, а тому, що така робота не належно проводиться, або ж замовчується. І ось підтвердження. Цього року працівники нашого лабораторного центру провели вибіркові моніторингові дослідження у 68 закладах охорони здоров’я. В результаті: у 9,5% дослідженнях з об’єктів лікарняного середовища виявлено патогенну і умовно патогенну мікрофлору; 22,5% дезінфекційних розчинів не відповідали заданій концентрації, 8,3% мали відхилення щодо вмісту активно діючої речовини, 3,9% були контаміновані (забруднені) мікроорганізмами. При обстеженні медичного персоналу на носійство патогенного стафілококу майже у 6% випадків виявлено позитивний результат».

Заступник директора ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України» Олег Когут також розповів, що за результатами моніторингових досліджень керівникам лікувальних закладів працівники лабораторного центру надали рекомендації, як краще усунути недоліки. А також пропонували дозволити фахівцям більш повніше ознайомитися з санітарно-протиепідемічним станом їхніх лікарень, щоб надати дієві, результативні поради, поділитися досвідом. Але порозумітися з керівниками Львівської обласної дитячої клінічної лікарні „ОХМАТДИТ”, Львівського державного онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру, Львівського обласного державного клінічного лікувально-  діагностичного кардіологічного центру, КЗ ЛОР “Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня”, КЗ ЛОР “Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр”, Львівського обласного центру служби крові, окремих лікарень адміністративних територій області не вдалося.

«У той же час, на сайті департаменту охорони здоров’я ЛОДА неодноразово розміщується інформація про епідеміологічний аудит (що означає фактично перевірку) лікарень громадською організацією “СОІК” без проведення об’єктивного лабораторного контролю, лише в окремих відділеннях лікувальних закладів, в яких проведені значні ремонтні роботи та вкладені гроші в обладнання. Доцільність та об’єктивність такої роботи сумнівна, – зазначає Олег Когут. – Замовчування випадків внутрішньо-лікарняних інфекцій, недостатня увага до цих важливих питань з боку комісій інфекційного контролю стаціонарів, недостатня настороженість лікарів, небажання окремих керівників лікарень співпрацювати з фахівцями державної установи “Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України“ тривожить, бо це може призвести до утворення антибіотикостійких госпітальних штамів або навіть спалахів ВЛІ. І тоді боротися з цим буде значно складніше і накладніше, не кажучи вже про збереження здоров’я пацієнтів».