На площі Звенигородській у Львові знайшли кераміку княжого часу

logo
116407_na_plowi_zvenigorodskij_u_lvovi_znajshli_.jpeg


Археологи вивчають ділянку на одній із найстаріших площ міста, де планують звести готель.Фото: Рятівна археологічна служба

Фото: Рятівна археологічна служба

Уламки кераміки ще княжої доби знайшли дослідники під час археологічних розкопок на площі Звенигородській у Львові. Як інформує прес-служба «Рятівної археологічної служби», рештки кількох горщиків та однієї амфори – вже не перші знахідки XII- XIII століття у цій околиці. Вони є свідченням, що історія саме цієї частини Львова сягає часу заснування Львова, 1256 року, і навіть давніша.

Археологічне дослідження на площі Звенигородській, 3 розпочали на початку червня. На замовлення приватного підприємця дослідники вивчають ділянку, яку відвели під будівництво готелю.

«Ми проводимо археологічні дослідження у внутрішньому дворику і вже виявили культурні нашарування до ХІІІ ст. Серед об’єктів – кам’яне мощення ХVІ – ХVІІ ст. та велика за розмірами господарська яма ХV ст. Проте найцікавіші знахідки для нас – найраніші. Вони важливі для розуміння найдавнішої історії Львова, адже маємо дуже мало історичних відомостей про тогочасне місто. Кожна така знахідка додає розуміння про просторовий розвиток найдавнішого Львова», – розповів керівник археологічної експедиції, молодший науковий співробітник «Рятівної археологічної служби» Микола Шніцар.

Площа Звенигородська є однією із найстаріших львівських площ. Її утворення і розвиток були, очевидно, тісно пов’язані з побудовою неподалік у ХІІІ ст. спочатку дерев’яного, а потім мурованого у романському стилі костелу з оригінальною посвятою Матері Божій Сніжній. Історики вважають, що костел постав на пагорбі при перетині торгових шляхів завдяки німецьким колоністам-католикам, що оселилися у цій околиці на запрошення руських князів.

До 1950 року площа мала свою давню назву, а потім її перейменували на честь столиці Звенигородського князівства. Розташована вона поруч із площами Князя Ярослава Осмомисла та Старий Ринок, вулицею Богдана Хмельницького, поруч з теренами, де, за найновішими археологічними даними, існувало слов’янське поселення з розвиненими ремеслами, яке стало, очевидно, зародком майбутнього княжого міста. 

А поділитися?