Наша гордість. ТОП-12 унікальних дерев’яних храмів Львівщини

Мало, хто знає, що саме Львівщина є рекордсменкою за кількістю дерев’яних храмів. Дослідники нарахували в області близько 800 таких споруд. Чотири з них – церкви у Дрогобичі, Жовкві, Потеличі та Маткові було внесено до Списку культурної спадщини ЮНЕСКО.

Однак не тільки ці чотири храми можуть потішити око найвибагливішого естета. Звісно, будь-який ТОП, як і в даному разі наш, – цілком умовний. Смак – річ суб’єктивна. Переконаний, що хтось здивується, чому, приміром, ми не згадали церков у Белзі чи Кугаєві, Буську чи Верхній Рожанці. Насправді Форпост зовсім не ставив собі за мету проводити «храмовий чемпіонат». Наш ТОП – це спроба нагадати про перлини сакральної архітектури, які є в нашій області. Тим більше, що зараз – у пору відпусток – кожен може на власні очі насолодитися шедеврами дерев’яного зодчества.

Церква Пресвятої Трійціу Жовкві постала у 1720 році на місці згорілої церкви. Храм було зведено коштом парафіян і королевича Костянтина Владислава Собєського. Перлина храму – п’ятиярусний іконостас, творений майстрами Жовківської школи знаменитого Івана Рутковича . Храм належить УГКЦ.

Церква Святого Духа у Потеличі на Жовківщині вважають найстаршим дерев’яним храмом на Львівщині і найстаршою тридільною церквою в Україні. Церква була збудована в 1502 році коштом гончарного цеху на місці церкви Бориса і Гліба, яку спалили татари. Розписи церкви було зроблено в 1620—1640 роки. Поряд з церквою розташованадревня дерев’яна 20-метрова дзвіниця.

Це́рква Воздви́ження Че́сного Хре́ста у Дрогобичі збудована у 1613 році. Хоча, на думку деяких дослідників, насправді церква збудована щонайменше століттям раніше, а в 1613 році була перебудована. У церкві (чи не єдиній в Україні) збережено розписи у вівтарній частині.

Церква святого Юра у Дрогобичі на думку багатьох дослідників – найкрасивіша на Галичині. Збудована у XV столітті, кілька разів перебудовувалася, аж поки остаточних архітектурних форм їй не надав будівничий Григорій Тесля з Дрогобича.

Церква Собору Пресвятої Богородиціу Маткові – споруджена 1838 року майстрами Іваном Мельниковичемі Василем Іваниковичем. Поруч із церквою височіє триярусна дзвіниця роботи майстра Михайла Веклича.

Храм Святого великомученика Пантелеймо́на (Св. Параскевії) у Сколе збудований 1597 року. У церкві є ікона Богородиці з ознаками її коронації, хоч самої корони і документації немає. У північній частині подвір’я храму є дзвіниця, яку, згідно з написом на одвірку, збудував майстер Сень Шлоковець у 1760 році.

Церква св. Микити у Дернові датується 1666 роком. У 1977 році в ній були проведені реставраційні роботи і відтворено первісний вигляд пам’ятки.

Церква святого Архистратига Михаїла у Кутах Буського району зведена за канонами народної архітектури галицької школиу 1697 році теслею з Сасова Григорієм Гебичем. Протягом своєї історії вигляд храму декілька разів видозмінювався. Зараз в церкві діє перший в Україні Храм пам’яті. На стінах церкви встановлено пам’ятні таблиці з іменами відомих кутівчан, Січових Стрільців, тих, кого радянською вдадою було засуджено і вивезено до сибірських таборів, а також місцевих мешканців, яких примусово вивезли до Німеччини в роки Другої світової війни.

Церква святого архангела Михаїла в Ісаях на Турківщині збудована 1663 року Іллею Пантелимоном. Храм було реконструйовано в 1801 році. Споруда належить до небагатьох нині зразків церкви з криласом. Поруч розташована дзвіниця, датована 1772 роком.

Дзвіниця церкви архангела Михаїла в Ясениці Замковій вражає своєю монументальністю. Датована вона 1730 роком. , Дзвіниця триярусна, а завершується восьмигранним шатровим верхом. По периметру першого та другого ярусів проходять аркади-галереї.

Костел святого Франциска Богряша у Розлучі унікальний тим, що неоготику втілено у незвичному матеріалі – дереві. Первісно дерев’яний храм в Розлучі будувався як каплиця для німецьких колоністів-католиків з Швабії, які оселилися тут близько 1780 році. Після другої світової війни костел використовували як колгоспний склад штучних добрив, потім пристосували для зберігання збіжжя. Костел поступово перетворювався в руїну, аж поки у 2015 р. його не почали реставрувати силами польського Національного інституту спадщини і львівського Музею народної архітектури і побуту. Кошти – 100 000 злотих – виділило Міністерство культури та національної спадщини Польщі. 

Храм Архістратига Михаїла у Комарно збудований близько 1730 року, а через кілька десятиліть був дещо перебудований. Дерев’яна дзвіниця розташована у двадцяти метрах на захід від церкви. Свого часу церква була головним храмом містечка.

P.S. Для тих, хто хоче більше дізнатися про деревяні храми Львівщини, рекомендуємо сайт «Дерев’яні церкви Західної України» та ілюстрований путівник Олени Крушинської «Сорок чотири дерев’яні храми Львівщини», виданий 2007 року видавництвом «Грані-Т».

Використано фото Сергія Криниці та з Вікіпедії.