Не рекультивація: чому у Львові планують відновити роботу Грибовицького сміттєзвалища
На розгляд Мінекології був поданий проект від 2013 року, над яким працювали фахівці “Гірхімпрому”, а згодом вдосконалювали французькі фахівці від компанії “Egis” та харківська фірма “Діпрокомунбуд”. Ця фірма була зареєстрована ще у 1994 році, а основним видом діяльності підприємства є сфера архітектури. Розмір статутного капіталу фірми становить трохи більше 4 мільйонів гривень.
Читайте також: Яким буде майбутній сміттєпереробний комплекс у Львові. Візуалізація.
Так, за словами технічного директора “Гірхімпрому” Івана Зозулі, тоді проект пройшов громадські слухання та погодження в Мінрегіонбуді, однак так і залишився лише на папері. Станом на сьогодні, “Гірхімпром” досі володіє авторським правом на проект рекультивації Грибовицького сміттєзвалища від 2013 року, однак фахівці Інституту вже не займалися його коригуванням та не брали участі в тендерних процедурах, бо місто висунуло непідйомні для “Гірхімпрому” умови.
“Ці умови не передбачали ані авансу, ані оплати поетапних робіт. Оплатити обіцяли, коли проект пройде експертизу і буде затвердженим Кабміном. Про що йдеться в новому проекті, ні я, ні наші фахівці нічого не знаємо. Про причини цього я говорити не хочу. Вони є політичними”, – каже Зозуля.
Водночас, він переконаний, що якби міська влада дозволила рекультивацію сміттєвого полігону за проектом 2013 року, то трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі у 2016 році вдалося би уникнути.
“Наш проект передбачав часткове використання площі для того, аби сформувати тіло звалища. Тобто, до 2015-2016 років туди ще мало завозитися сміття. Іншого варіанту куди його возити у 2013 році не було. Сміття ми пропонували складувати на вершині полігону, бо зараз там плоский «город», площею 30 га. На нього падає дощ, а опадів у нас стільки, що 50% випаровується, а решта йде в ґрунт. І от ці 50% просочуються через цей «город», через тіло звалища і утворюють фільтрат. За нашими розрахунками в рік утворюється 100 тис. куб. м фільтрату. І якщо не сформувати верхню частину полігону у вигляді купола з ухилом хоча би в 5%, то така ситуація буде постійно”, – зазначає технічний директор “Гірхімпрому”.
Фахівець також наголошує на ще одній проблемі Грибовицького сміттєзвалища, яку невідомо як вирішити – фільтрати, адже вони у Львові специфічні за складом, у зв’язку з тим, що поруч є гудрони.
“Ті ж фахівці з “Egis” не надали технічних рішень щодо проблеми фільтратів. Ми колись розробляли таку ініціативу, коли збирали усі пропозиції по фільтратах з усього світу, провели декілька нарад і вже почали доходити до спільної думки стосовно того, робити з ним, але і ці роботи були призупинені. На скільки мені відомо, там зараз реалізовуються напрацювання фахівців з Рівного, але і вони не пропонують остаточного вирішення, адже після переробки залишається близько 30% концентрованої речовини, яка вже жодній переробці не підлягає. І що робити з нею – станом на сьогодні так і не вирішили” – розповідає Іван Іванович Зозуля.
