Незабутньо-пізнавальна подорож на Жовківщину

logo


Життя-це рух направлений на добрі справи. А літні дні Господь створив такими, що сидіти на одному місці неможливо, бо ця благодатна пора кличе у мандри, де краса природи, тепла вода, і цікаві й змістовні екскурсії зачаровують та додають знань про минуле й сьогодення рідного краю. А учасники літературно – творчого гуртка ‘’Словограй’’ Голгочанської ЗОШ І-ІІІ ст., що на Підгаєччині-це команда завзятих, веселих і здружених школярів , студентів та вчителів, які не уявляють літа без мандрівок цікавими й героїчними місцями української землі.

І ось 25 червня словограївці, які уже стали студентами й професійними працівниками, вирушили у славне героїчним минулим м. Жовкву, бо сюди нас запросила Галина Петрівна Фесюк – людина, яка знає це місто і наче книжку, щодня читає його історію тим, хто вміє слухати і хоче багато знати. Адже вона тут зростала, а зараз, з великим задоволенням розповідає про його предковічну славу так мудро й цікаво, що кожне слово залишається у пам’яті, бо й посада керівника районного відділу культурою зобов’язує її прославляти рідне місто і район словом і ділом. Ми дуже багато дізналися про князів, вельмож та простолюдів, які творили історію цього прикордонного містечка, що зазнало немало грізних війн, навал ворожих й кров’ю не раз вмивалося, але, як фенікс птах, відроджувалося і народжувало людей, які любов’ю серця та працею невтомних рук і розуму творили і творять його красу та світле майбутнє .

Молилися ми і в тих храмах, які не одне століття єднають людей з Богом , оглядали старовинно -оригінальну архітектуру, милувалися чарівними краєвидами, а серця дихали вдячністю керівникам благодійного фонду, Агрохолдинг Мрія , які спонсорували нам цю захоплюючу подорож. А пізніше наш шлях проліг до села Деревня, де приємно вразила оригінальністю перлина Жовківського краю, народний музей о.Маркіяна Шашкевича. Там нас зустрічала пані Мирослава Мандрик – організватор створення музею, завідувач Народного дому в с.Деревня, як дуже бажаних гостей , розповідала про письменника й священика в одній особі М . Шашкевича , який колись покохав попадянку , з їхнього села , Юлію із роду Крушинських та взяв за дружину. Деревнянці проявили до нас щиру і щедру гостинність. А ми віддячилися концертною програмою, яку заздалегідь ,підготували для цих добрих , милосердних , веселих та розумних людей.

Закінчилася наша мандрівка ,,вечірнею,, у Крехівському монастирі та цікавою розповіддю пані Галини Фесюк про духовно – сакральну велич цього святого місця. Ми слухали мудрі, повчальні й добрі слова тендітно-милої пані Галини і дивувалися її благородству й знанням. Адже це скільки ж книг й періодичних видань потрібно прочитати, щоб так змістовно, розумно й доступно повести нас й інших мандрівників, які бувають тут часто , стежками століть Львівщини. Видно , що має вона любов до творчого слова, бажання прославляти рідне місто і спілкуватися з людьми. Адже пані Галина крім усього , ще й поетеса. І вірші її чудові, бо кожним словом торкаються серця та до глибини зворушують душевні почуття.

Окрім цього нам дуже повезло, бо цього дня на Жовківщину приїхав священик із своїми парафіянами з Житомирщини. І пані Г.Фесюк проводила нам спільну екскурсію по району

Ми гордимося знайомству з такою творчою, приємною, доброю і розумно людиною, яка вміє і хоче віддати ближньому усе те , чим багатіють її серце і душа.Ми всі разом і кожен окремо кланяємося нашому екскурсійному проводиреві Г. П.Фесюк , спонсорам із благодійного фонду “Агрохолдинг Мрія» В. І .Мартюку та І. М . Метеньку й о.Теодору Дяківу, який своїм бусом возив нас Львівським краєм, за таку приємну , цікаву й змістовано -пізнавальну подорож , яка запамятається нам на все життя і радістю огортатиме серця , бо така любов до ближнього й до творчої молоді , яку проявили ці добрі люди , незабутня , як усе ,що йде від щирої і щедрої душі .Нехай Господь сторицею віддячить їм та здоров’ям , щастям й натхненням до праці благородно – світлої винагородить .

З щирою вдячністю – учасники літературно-творчого гуртка «Словограй» та його керівник Оксана Максимишин.

А поділитися?