Олег Березюк. Шаман Садового і всія «Самопомочі»

logo
101872_oleg_berezjuk_shaman_sadovogo_i_vsija_sam.jpeg


Berezyuk 7Як ішлося в першій частині розвідки про Олега Березюка, за час перебування в головному кріслі львівської Ратуші Андрія Садового колись не найвідоміший львівський психіатр зробив карколомний політичний стрибок – до одного з найвпливовіших чиновників міста, а відтак до голови фракції у Верховній Раді.

До парламенту Олег Березюк потрапив на позачергових виборах у 2014 році під доволі скромним 28 номером у списку «Самопомочі». Перебування поза межами першої п’ятірки і навіть десятки списку не зашкодило Олегу Романовичу очолити фракцію. Причин тут, щонайменше, три: особистісний потенціал політика, довіра до нього з боку Андрія Садового, якому за власної відсутності у Раді на чолі фракції потрібна була людина, яка б стала його очима, вухами і язиком. Уявіть, які б клопоти мав Андрій Іванович, коли б фракцію, що було б логічно для публіки, очолила перший номер списку Ганна Гопко. І третє – Березюк був одним з лише трьох членів партії «Самопоміч», котрі потрапили до парламенту. Останній факт, до речі, свідчить, що «Самопоміч» таки більше проект, аніж політична партія у класичному розумінні цього слова. Принаймні саме так було на кінець 2014-го.

Цікаво, що згодом в інтерв’ю  ЛІГА.net Олег Березюк скаже, наче до 2003 року взагалі не планував іти в політику, бо «завжди і до цього часу вважає, що політика достатньо гидке заняття». Можна було б, звісно, поспівчувати Олегу Романовичу, який, на перший погляд, став жертвою давньої формули «якщо ти не цікавишся політикою, то політика зацікавиться тобою». Однак, з огляду на його кар’єру, на життєву позицію, на амбіційність, зрештою, якось не віриться, щоб Березюк несвідомо став сліпим кошенятком, якого доля жбурляє по всіх політичних закапелках. Але кокетувати нікому не заборониш. Як би там не було, але нині наш герой на повну «змушений» займатися гидкою справою, будучи в ній не останнім суб’єктом.

Хоча наївна людина могла б здивуватися, що тримає Березюка у владі. Ні задоволення, ні грошей. Судячи з декларації за минулий 2016-ий рік статків Олег Романович не нажив і гроші під подушкою на купівлю дорогої іномарки раптово не знайшов. Узагалі, виглядає, що чоловік загруз у старих кредитах і ледь зводить кінці з кінцями.

Berezyuk 6Так, у 2015 році в хатніх «загашниках» Березюка було 22 тисячі доларів, а минулого року ця сума скоротилася до 9 тисяч. Тільки аби ніхто не подумав, що Шаман, дорвавшись до столичного життя почав тринькати гроші на модні бутіки, пафосні ресторації чи, не приведи Господи, на якісь сумнівні розваги та утіхи. Все набагато прозаїчніше.

Червоніючи від ніяковості, заглянемо трішки у родинну бухгалтерію Березюків. На праведних депутатських хлібах глава сім’ї заробив минулого року 156 тисяч 955 гривень. Дружина Уляна Криницька-Березюк на двох роботах заробила ще менше – 23 573 гривні у Львівському обласному психоневрологічному диспансері та 60 824 гривні в медичному центрі «Інтерсоно». І було б родині геть кепсько, враховуючи зобов’язання за кредитами, в які Березюки свого часу влізли, купуючи нерухомість. У родини будинок на 186 квадратів у Сокільниках і дві квартири у Львові – 92 і 46 кв.м. Уся нерухомість, до речі, записана на слабшу половину сім’ї Березюків. Не мало не багато, а в 2016-му за фінансовими зобов’язаннями родина сплатила мільйон чотириста тисяч гривень. Було б геть кепсько, якби не добра теща Олега Романовича. Очевидно, побачивши, як зять тяжко гарує на розбудові держави, пані Людмила Хавунка змилосердилася і подарувала доньці 570 тисяч гривень. От всім би таких добрих, багатих і щедрих тещ, як в Олега Романовича…

Говорячи про відносну побутову скромність Березюка у порівнянні з багатьма іншими політиками його масштабу, іронізувати не варто. За всі роки перебування у Львові він не був помічений у схильності до зовнішніх ефектів чи в пристрасті до розкоші. Чи то склад характеру такий, чи, може перейняв приклад свого шефа Андрія Садового, який теж полюбляє з’являтися на людях в благенькій курточці «зі старшого брата».

Від фінансових розкладів перейдемо власне до політичної діяльності Олега Березюка у стінах парламенту. На відміну від кількох «зрадників», Ганни Гопко, Віктора Кривенка та деяких інших, які осмілилися витупити проти позиції самого Андрія Івановича, Олег Березюк, якщо коливається то виключно з лінією партії.

Berezyuk 8«Олег, зрозуміло, чоловік розумний, але у Верховній Раді його не долюблюють, – розповідає Форпосту один із львівських народних депутатів. – У парламенті святих немає, але випадок з Березюком особливий. От, приміром, йде погоджувальна рада, сперечаються, вовтузяться, вале до якогось рішення наче приходять, до чогось домовляються. А на ранок перед голосуванням – бац, а в «Самопомочі» вже інша позиція. Тобто він не так лідер фракції, з яким можна узгоджувати питання, як представник Садового у парламенті. От є представник Президента у парламенті, а є представник Садового…»

Такий розклад до болю нагадує ситуацію у минулій каденції Львівської міської ради, на яку скаржився Садовий, його прихильники і навіть нейтральні депутати. Тоді, нагадаю, більшість у депутатському корпусі мала фракція ВО «Свободи», яка по багатьох питаннях жорстко протистояла міському голові. Так от подекуди і «своїх», і «чужих» шляки трафляли від дій чи то бездіяльності свободівців, які часом не могли здійснити кроків навіть з цілком невинних питань, не проконсультувавшись перед тим з Олегом Тягнибоком чи Ігорем Кривецьким. Усе це не лише нервувало їхніх колег, а й затягувало роботу ради.

Інший нардеп зі Львова охарактеризував Олега Березюка жорсткіше: «Розумний? Розумний! Але… От є людина слова, а Березюк – людина слів. Бла-бла-бла! Ефектно, але неефективно. Нічого особистого, але всі вже це побачили і зрозуміли».

Певну неприязнь у колег з парламенту викликають вживані Березюком і його одно партійцями слова, з яких випливає, що до вкидання ложки меду в образі «Самопомочі», Верховна рада завжди була такою собі діжкою з відомою субстанцією.  

«Можу з впевненістю сказати, що в парламенті за багато років склалася традиція сприймати за норму обман, дрібні вульгарні маніпуляції, пересмикування фактів і безглузду поведінку. Це не парламент, Верховна рада ніколи не була парламентом в класичному розумінні цього терміну. І завдання «Самопомочі» в тім числі полягає в тому, щоб в Україні, нарешті, з’явився справжній парламент. Щоб не було як раніше – коли парламентом керували 10 людей поза ним, а депутати були маріонетками», – говорив Березюк у вже згаданому інтерв’ю для ЛІГА.net.

Berezyuk 5Березюк вміє бути дипломатом і просто галантним чоловікомНе можна сказати, що автор цієї цитати зовсім не має рації. Можна було б йому поаплодувати за чесність і відвертість, якби не деякі моменти. Щодо ситуації, коли парламентом намагаються керувати ззовні, вже йшлося вище. Додамо про пересмикування фактів і маніпуляції, на чому власне свого часу підловили самого Березюка.

Так, 31 травня 2016 року Верховна рада голосує за закон про зниження акцизів на потримані автомобілі, а вже 2 червня Березюк заявляє журналістам, що Президент заветував закон, пішовши на поступки автомобільному лобі. Сміх і обурення викликав той факт, що на день заяви Порошенко не міг ветувати закон навіть якби дуже захотів – документ ще не було підписано головою Верховної Ради і він навіть не надійшов на Банкову. Це тільки один приклад того, що білі і пухнасті на словах не завжди є білими й пухнастими у своїх діях.

Проте буквально сьогодні, 19 червня, Олег Березюк частково втер носа своїм критикам, сподобившись на вчинок. Глава фракції “Самопоміч” оголосив голодування, про що повідомив на погоджувальній раді парламенту. У такий спосіб політик вирішив протестувати підтримуючи львів’ян проти«свавілля центральної влади» щодо ситуації зі сміттям.

На час написання статті важко спрогнозувати, наскільки затято Олег Романович реалізовуватиме свій протест і чи приєднається до нього головний фігурант сміттєвого скандалу – його бос Андрій Садовий. Утім хочеться сподіватися, що як досвідчений медик, Березюк правильно розрахує свої сили і не допустить до непоправної шкоди власному здоров’ю.

Не про Садового ж єдиного думати батькові малих дітей, тим більше, що свою вірність лідеру «Самопомочі» Березюк доводив уже не раз. І словом, і ділом.  

«Сьогоднішній Львів – приклад життєдіяльності ідей «Самопомочі». І без такого сильного менеджера, як Садовий, місту буде дуже важко», – зазначив Березюк в одному з інтерв’ю дворічної давності.

І хоча для багатьох сьогодні ці слова звучать ледь не саркастично, очевидно, що Олег Березюк сарказмом їх не вважає. Він так сказав. І він так думає. Принаймні не дає підстав запідозрити, що може думати інакше.  

Читайте також:

Олег Березюк. Шаман Садового і всія «Самопомочі» (ч.1)

А поділитися?