Олена Андрейчикова: «Я була впевнена, що письменники живуть десь там далеко, на іншій планеті, на яку мені не дістатися»

logo


Олена Андрейчикова — українська письменниця, яка працює в жанрі малої прози. Донедавна її книги виходили російською, але на цьогорічний Форум Видавців у Львові авторка привезе свою книгу українською — «Таємне понеділкування».

Жіноча проза — проза про життя, де немає закрученої сюжетної лінії та героїв, які хвацько справляються з усіма перипетіями. В основі сюжету жіночої прози завжди лежить життєва історія, в яку може потрапити кожен з нас. Особливість такої прози полягає не в подоланні певної проблеми, а в тому, який урок отримає з неї герой. А щоб краще зрозуміти, що таке жіноча проза, ми й вирішили поспілкуватися з Оленою Андрейчиковою. Її невеликі історії легко розповідають про дружин, коханок, сестер, колег… Розповіді не просто викликають посмішку та дають можливість поіронізувати над буденними проблемами, але і допомагають замислитися про власну душевну гармонію та про те, що дійсно важливо і цінно.

Олено, як ви почали писати?

Завжди писала паралельно з основною роботою. У стіл. Максимум родичам або друзям давала почитати, страшенно ніяковіючи при цьому. Я була впевнена, що письменники живуть десь там далеко, на іншій планеті, на яку мені не дістатися.

А як ви зрозуміли, що вже прийшов час показати свою творчість людям? Як наважилися видати першу книгу?

Побачила захід на фейсбуці «Як видати свою книгу». Зареєструвалася, купила квиток до Києва та зірвалася у вихідний день, залишивши вдома здивовану сім’ю. Сама сміялася над собою, не розуміючи до кінця, навіщо я це роблю. Показала свої розповіді спікеру, так з’явилася моя перша книжка.

Сьогодні ставлення до жіночої прози досить неоднозначне, проте ви пишете іронічні оповідання та новели, вносячи свій внесок у розвиток жіночої прози та української літератури, тому дуже цікаво дізнатися про творчі плани.

Таке ставлення до жіночої прози було завжди, не тільки сьогодні. Мені здається, тому що ми, жінки, дуже любимо себе виправдовувати, звеличувати, підсвічувати уявними чеснотами та дивними ідеалами. Коли це є в жіночій прозі, читач відчуває манірність і напівправду, тому розчаровується. Але це не означає, що гарної жіночої прози не існує. Дуже багато гідних авторів жінок в світі і в Україні вже теж. Я не кидаю писати свої іронічні легкі історії, вони змушують мене посміхатися, як, на щастя, і моїх читачок. Але мені цікаво пробувати себе в різних жанрах. Зараз це психологічна проза, наприклад, книга «Акулы тоже занимаются любовью». В ній повість та чотири оповідання. Я перфекціоніст по натурі, тому так, крок за кроком, наближаюся до свого першого роману.

Ви сценарист, берете участь в театральних постановках, навіть знімалися в кіно. Чи бачите ви себе в майбутньому актрисою або в кінематографі, чи все ж таки література — ваше основне заняття?

Література — найважливіша частина мене, я приділяю їй час максимально. Театр і кіно теж мені цікаві, але швидше просто з точки зору отримання незвичайного досвіду, проби своїх сил. Зараз спільно з Театром Вух працюю над п’єсою «Чужі» за моїм однойменним оповіданням. Є ще робота на радіо, програма про книги та їх авторів. Тут, не приховую, головна мета — моє особисте задоволення від спілкування з найталановитішими людьми. І, звичайно, популяризація літератури.

Олена, сьогодні ви успішний та популярний український автор. Першу свою книгу «Женщины как женщины» ви видали за свої кошти, друга книга — «Остаться дома в понедельник» була видана видавництвом «Форс» і зараз має вийти третя ваша книга «Акулы тоже занимаются любовью». Що ви можете про неї сказати?

Якщо говорити про відчуття, то мені здається, що в мене було дві доньки, а тепер народився син. Всіх люблю, але хлопчик же вперше. Тому дуже чекаю виходу цієї книги. А коротко про книгу найкраще скаже її логлайн: «Коли ми визнаємо правду про себе, зможемо спробувати стати справжніми. Тваринами, але все ж справжніми. А може, навіть і людьми».

Олена, ви плануєте відвідати літературний фестиваль «Зелена хвиля», який пройде в Одесі з 3 по 6 серпня цього року?

Так, звичайно, планую, і по можливості, всі заходи, їх буде достатньо багато і будуть присутні дуже багато цікавих авторів. Моя презентація нової книги в рамках «Зеленої хвилі» відбудеться 3 серпня 2017 року о 20:00 в лекторії «4CITY».

Восени ваша книга «Остаться дома в понедельник» повинна вийти українською. Чи планується перекладати українською інші ваші книжки?

З українською версією книги «Остаться дома в понедельник», яка має назву «Таємне понеділкування», я планую поїхати у вересні до Форуму Видавців у Львові. Обов’язково зроблю переклад усіх інших своїх книг. Найближчим часом, по можливості, зроблю переклад і «Акул».

Які поради ви можете дати молодим авторам-початківцям? З чого почати? Куди звертатися, до кого йти зі своїми рукописами?

Зараз дуже багато конкурсів для авторів-початківців — це хороший старт. Плюс мережі, плюс нові видання, які завжди раді новим авторам та текстам. Треба давати людям можливість знайомитися зі своєю творчістю, додому ніхто за рукописом не прийде та в стіл до вас не полізе.

Тобто ви радите не бояться і складати свої рукописи в шухляду, а діяти та активно просувати свою творчість?

Активно діяти раджу всім і завжди, як інакше? В стіл можна складати свої особисті щоденники, а якщо це все ж таки література — її повинні читати, вона повинна жити повним життям.

Світлана Варук

Поділитися цим:

Пов’язано