Операція «Врятувати Львів від сміття»: у місті почали створювати стратегію поводження з ТПВ

logo
54593_operacija_vrjatuvati_lviv_vid_smittja_u_m.jpeg


11 січня у Львові анонсували створення стратегії поводження з ТПВ. 032.ua зібрав найактуальнішу інформацію про те за яким принципом будуть створювати стратегію, хто допомагатиме місту і що чекає Львів за 5 років.

Навіщо нам стратегія?

Львівське сміття тривалий час вивозили на Грибовицьке сміттєзвалище, аж допоки 30 травня 2016 року там не стався зсув сміття, внаслідок якого загинуло четверо людей.

З того часу вивіз сміття у Великі Грибовичі остаточно заборонили, а Львів потрапив у сміттєву блокаду.

Пройшло сім місяців. За цей час львівське сміття побувало чи не в кожному куточку України, ми вже витратили понад 100 млн гривень з бюджету, щоб вивезти сміття з міста, а після різдвяних свят сміттєві контейнери у Львові досі переповнені.

Тільки лінивий не критикує Садового за це сьогодні, але з відходами треба таки щось робити і кудись дівати, тому зараз місто активно шукає ділянку для нового полігону та сміттєпереробного заводу, і почало створювати стратегію поводження з ТПВ.

За словами заступника міського голови з питань розвитку Андрія Москаленка, багато міст світу йшли до скорочення кількості відходів поступово, хтось 5 років, хтось 10, але тепер, якщо вони і захоронюють відходити, то це 5-10%.

«Якщо вести дискусію лише про захоронення, те про, що говорить зараз більшість, то ми не матимемо жодних зрушень в місті», – вважає Андрій Москаленко.

Мало хто знає, але щорічно в місті продукують орієнтовно 240 тис. тонн сміття, тобто на кожного мешканця в середньому припадає близько 280 кг ТПВ на рік. Стратегія ж покликана допомогти Львову скоротити кількість відходів на 30% уже до 2022 року і охоплюватиме п’ять пріоритетних напрямків: попередження, повторне використання, сортування, перетворення в енергію та захоронення.

В основу стратегії поводження з твердими побутовими відходами Львова уже заклали концепцію Zero Waste (нуль відходів).

Що це за концепція Zero Waste?

Як розповіла у коментарі 032.ua консультант з питань сталого розвитку Ірина Миронова, стратегія «Zero waste» максимально акцентує увагу на управлінні ресурсами, щоб мінімізувати,а в майбутньому позбутися концепту відходів.

«Дуже б хотілося, щоб за 5 років ми вийшли на утилізацію органіки, – розповідає у коментарі 032.ua консультант з питань сталого розвитку Ірина Миронова, – Думаю ми збільшимо кількість і якість відсортованої сировини, яка вже зараз може перероблятися — це є ПЕТ, скло, картон. З’являться нові невеликі та соціальні підприємства, які працюють з іншими типами відходів. Дуже сподіваюся що відбудеться значна зміна в стандартах обслуговування і підходах до організацій ярмарків».

Хто працюватиме над стратегією?

Над стратегією працюватиме Львівська міськрада, але зрозуміло, що стратегія стосується усіх львів’ян і без їхньої допомоги тут не обійтись, тому міськрада уже провела першу зустріч із активними мешканцями і запросила їх працювати разом над розробкою стратегії.

«Ми даємо старт публічному залученню міжнародних інституцій, громадських активістів, щоб ця стратегія була прикладом максимального залучення громадськості, бо це чи не єдина, ключова стратегія, яка стосується всіх мешканців. Ми вже починаємо працювати в різних середовищах — в ОСББ, школах, університетах, щоб визначити ряд успішних прикладів і яким потрібно дати певну легітимізацію чи підтримку», – розповів у коментарі 032.ua Андрій Москаленко.

Паралельно міськрада звернулась за допомогою до міст-партнерів у Польщі, до «Зеленої столиці» Любляни, Фрайбурга і до німецьких колег, які зараз працюють над національною стратегією поводження з ТПВ.

Коли буде готова стратегія?

За словами Андрія Москаленка, у міськраді хочуть якомога швидше напрацювати програму. 

«Якщо це буде можливо, то ми напрацюємо чорновий варіант стратегії уже за кілька тижнів», – каже Андрій Москаленко.

Консультант з питань сталого розвитку Ірина Миронова теж переконана, що чорновий варіант стратегії буде досить швидко.

«Для напрацювань достатньо місяця, але далі – це постійний процес удосконалення. Треба постійно дивитися, що в нас залишається і що ми можемо ще зробити», – каже Ірина Миронова.

Після того, як варіант стратегії уже буде готовий, його презентують, як проект ухвали на сесії Львівської міськради і ця ухвала стане дороговказом для всіх інституцій.

А як мінімізувати відходи уже сьогодні?

А поки у міськраді думають над стратегією, кожен львів’янин може вести екологічний спосіб життя.

«Кожен мешканець уже сьогодні може мати своє горнятко і відмовитися від одноразового посуду в місті. Кожен може мати свою торбинку, з якою ходитиме на закупи, – розповідає у коментарі 032.ua Ірина Миронова. – Абсолютно немає підстав, чому супермаркети і магазини не можуть змінити стандарти обслуговування і щонайменше нараховувати через систему лояльності бонуси своїм клієнтам за те, що вони приходять з своїми торбинками. Те саме стосується і кав’ярень. Сьогодні у Львові є одне кафе «Світ кави», яке дає знижку 10% на каву за те, що люди приходять з горнятками багаторазового використання. Це ж може стати нормою для всіх закладів харчування у Львові».

Окрім цього, за словами Ірини Миронової, сьогодні у Львові є спільнота взаємодопомоги «Оселя», яка має свій центр ремонту, меблів.

« Вона ж і збирає речі та пізніше частину з них роздає потребуючим, частину продає соціальній крамниці, а ще частину просто здає на вторсировину, як текстиль і я думаю такі ініціативи треба поширювати та залучати до них інших людей», – зазначає Ірина Миронова.

А поділитися?