Отець Петро Балог: «Депресія і самотність – досвід, який треба пройти»

logo


Викладач Інституту Томи Аквінського у Києві, домініканець отець Петро Балог про депресію, самотність, страх перед майбутнім та як їх подолати:

«Самотність – це не завжди негативне явище. Іноді самотність потрібна, щоб щось переосмислити, подумати над життєвими проблемами. Згадаємо монахів, які усамітнюються для того, щоб віднайти сенс життя. У свою чергу психологи часто кажуть, що самотність – синонім депресії. Із останньої виникає песимізм, через який важко думати позитивно про майбутнє.

Страх перед майбутнім виникає від депресії, яка випливає з самотності. Такий собі взаємопов’язаний ланцюжок. Страх і депресія – це щось суб’єктивне, через що людина відчуває себе самотньою. Причинами цього можуть бути негативні спогади минулого…  Людина починає розчаровуватися в житті.

Досить часто ми можемо не відчути, що в депресії. Дехто її приховує, а бувають випадки, коли люди живуть в такому стані роками. З’являються думки про сенс життя, смерть і навіть самогубство. Найгіршим є те, що людина звикає до депресії, підлаштовується під цей стан, який перетворюється в рутину. Від цього настає замкнутість в собі, людина мислить про себе негативно, не реалістично…

Іноді корисно зустрітися з самотністю. Це такий досвід, коли людина пройшла цей стан. Позитив від цього в тому, щоб не попасти в оману, що все в житті легко, що всі життєві ситуації можна розв’язати і завжди є вихід з будь-якої проблеми. Важливо розуміти реальність і деколи саме депресії допомагають стати реалістом. Потрібно знайти золоту середину між сліпим оптимізмом і гнітючим песимізмом. Депресія і самотність – досвід, який головне пройти, а не зупинитися на ньому. Завдяки цьому ми стаємо сильніші, без жодних ілюзій.

Шляхами виходу з депресії є контакт з іншими, тобто спілкування й підтримка. Тим і іншим може бути й Бог. Людині часом потрібне визнання, щоб вона відчувала себе значущою у цьому світі. Ще один шлях виходу – групи підтримки, які разом виходять зі схожих проблем. Такою групою підтримки може стати й сім’я. Також важливо ставити перед собою завдання, планувати на тиждень чи місяць і тільки після виконання «закреслювати» зроблене».