Парки Львова в минулому і тепер: Знесіння. Фото

logo


Пропонуємо подивитися кілька старих світлин парку і порівняти, як одне з найулюбленіших місць відпочинку львів’ян виглядало в минулому, а також, який вигляд парк має зараз.Фото: city-adm.lviv.ua

Фото: city-adm.lviv.ua

Парк «Знесіння» – регіональний ландшафтний парк, масив якого розташовується у північно-східній частині Львова. Створений у 1993 р. задля збереження унікального природно-історичного комплексу гряди Знесіння та прилеглої зони, включно з територіями давніх передміських поселень – Знесіння і Кривчиці. Ландшафт парку насичений пам’ятками природи, архітектури, археології.

Дата: 2011

Джерело: wikimedia.org. Автор: Denis Vitchenko. Ліцензія

З кінця ХVІІІ ст. терени майбутнього парку «Знесіння», відомі як «Лоншанівка», або «Кайзервальд», стають популярним місцем прогулянок та відпочинку. У 1971 р. тут відкрито скансен, який отримав назву «Шевченківський гай».

Дата: 2014

Джерело: wikimedia.org. Автор: ЯдвигаВереск. Ліцензія

Регіональний ландшафтний парк «Знесіння» займає значну частину території північно-східної частини Львова.

Дата: 2014

Джерело: wikimedia.org. Автор: Sofiya Hunchyk. Ліцензія

Його межу на півночі фіксує залізнична колія, прокладена на схід від станції Підзамче, яка відділяє парк від району Нового Знесіння. На заході межі парку окреслюють вулиці Кривоноса й Опришківська; на сході – Богданівська; на півдні – Мучна, Піскова, Лисенка.

Знесінські пагорби

Джерело: park-znesinnya.lviv.ua

Узгір’я історичного Кайзервальду. Найвища точка тут – 377 м над рівнем моря. Гребенем гряди прокладена головна алея, яка ділить парк на північну та південну частини. Під північними схилами трактом йде забудова Старого Знесіння, «хребет» якої становить вулиця Старознесенська, що проходить через лісопарковий масив з заходу на схід, паралельно залізниці.

На схилах Знесіння

Дата: 1954

Колекція: Володимир Румянцев

У межах охоронної зони розташовуються декілька пагорбів: на захід від гряди – гора Лева (388 м над рівнем моря); південніше, з боку вул. Лисенка – гора Стефана над парком стрільниці та Змієва (Вовча) гора над будівлею обласної дитячої лікарні. На північний захід від Знесінської гряди знаходяться гори Баба (Рід) та Хом (Хомець). Гряда та згадані пагорби формують північно-західний край Подільської височини.

Джерело: park-znesinnya.lviv.ua

У парку протікають потічки Глибокий, Кривчицький та Хомець, які є притоками ріки Полтви.

Шевченківський гай

У центрі парку «Знесіння» розташовується музей народної архітектури і побуту «Шевченківський гай». На території парку, у західній частині, облаштовані траси лижних спусків.

Місто: Львів

Дата: 1970-1990

Творець: Р. Якименко

Видавець: «Радянська Україна», Київ

За словами Івана Крип’якевича, «Кайзервальд простягається в напрямі до Знесіння та Кривчиць і опадає вниз стрімкими ярами, по яких весною біжать потічки. Яри місцями поросли корчами, місцями штучно заліснені; над ними в’ється дорога з кам’яними містками. Весною, як земля вкриється білим квітом, Кайзервальд має багато краси й принади» (Крип’якевич, 1991, 92–93).

Джерело: park-znesinnya.lviv.ua

 

Дата: 2013

Джерело: wikimedia.org. Автор: Сергій Криниця (Haidamac). Ліцензія

Розваги у парку

Лунапарк, що діяв на Кайзервальді до Першої світової війни (перший в Україні луна-парк, що діяв у Львові з 1908 по 1914 роки)

Дата: між 1908 і 1914 роками

Джерело: wikipedia.org. Автор: Адам Ленкевич.

Парк розваг

Творець: Марек Мюнц

Дата: 1911-1915

Колекція: Ігор Котлобулатов

Між Високим замком та Кайзервальдом височить Піскова гора (Гора Лева, Левова гора, Лиса гора, Гора Стефана – 398 м н. р м.). Перед І Світовою війною у 1908-1914 рр. на її схилах було розташовано Луна-парк з багатьма аттракціонами та популярним літнім рестораном.

 

Адам Ленкевич

Дата: 1935-1939

Колекція: Mapина Курсанова

Стрибок з трампліна на Кайзервальді

Творець: Адам Ленкевич

Дата: 1930-1939

Колекція: Mapина Курсанова

Надзвичайно цікаві фотографії, що увічнили невідоме нам змагання спортсменів зі стрибків з трампліну, важко ідентифікувати. Майже не залишилося згадок про існування в місті кількох першокласних лижних трамплінів, невідомий точний час їх побудови, невідоме ім’я автора конструкції, будівничого, імен спортсменів, які тренувалися.

Фото: dynamo-lviv.com

 

Церква Вознесіння Господнього

Попередня церква на цьому ж місці була дерев’яною і походила з 1602 року. Із найдавніших документів, що стосуються церкви наразі відомо про два – від 1687 і 1758 років. Першим дослідником, котрий звернув увагу на цінність пам’ятки був австрійський археолог Адольф Вольфскрон, котрий опублікував 1858 року рисунок та план у віденському виданні у статті про дерев’яні церкви Моравії, Сілезії, Угорщини та Галичини. У тому ж році опис мистецьких пам’яток подав Феліціан Лобеський у газеті «Rozmaitości» (додаток до Gazeta Lwowska).

Пізніше у своїх працях церкву згадували зокрема Федір Білоус (подав рисунок за Вольфскроном), Юзеф Лепковський, Казимир Мокловський, Богдан Януш, Михайло Драган. У середині XIX століття церква перебувала у поганому технічному стані. З’явились плани будівництва нової.

Джерело: park-znesinnya.lviv.ua

Залізниця «Підзамче – Личаків»

Звивиста неелектрифікована залізнична гілка у Львові завдовжки 7,5 км, що відгалужується від лінії Львів – Красне в районі Нового Знесіння і закінчується у Винниківському лісопарку поблизу дріжджевого заводу «Ензим». Є вцілілим після Другої світової війни елементом залізничної лінії Підзамче – Підгайці. На великій ділянці проходить регіональним ландшафтним парком «Знесіння» повз ряд природних, культурних і археологічних пам’яток. Існують плани створення на базі залізниці туристичного екскурсійного маршруту.

Джерело: park-znesinnya.lviv.ua

Площа парку становить 312 га, з охоронною зоною – 785,7 га. Територія скансена охоплює близько 84 га.

Інформація та фото lvivcenter.org, park-znesinnya.lviv.ua.

Марія Стахів