Перші кроки об’єднаних громад українського прикордоння 

logo


На Сумщині задумуються про будівництво кордону із Росією, а у Запорізькій області переселенців об’єднали у спілку для вирішення нагальних проблем.

У нинішній час найважче прикордонним регіонах України, які не лише історично, а й економічно пов’язані з нинішнім російським ворогом. Впровадження реформи децентралізації стало, передусім, забезпечення їх спроможності самостійно, за рахунок власних ресурсів вирішувати питання місцевого значення. Йдеться про наділення територіальних громад більшими ресурсами та про мобілізацію їхніх внутрішніх резервів.

«Ремонтуємо сільську амбулаторію та добудовуємо довгоочікуваний підвідний газопровід», – голова Миропільської об’єднаної громади Олена Ординець.

Миропільська об’єднана територіальна громада у Сумській області у складі 4 сільських рад та 9 сіл утворилась наприкінці 2016 року. У ній налічується 4280 осіб. Територія громади прикордонна. З села Запсілля видно територію Росії село Горналь. Відстань до кордону приблизно 5- 7 кілометрів.Об’єднавшись громада отримала від держави на розвиток інфраструктури 3 млн грн. Частину цих коштів було залучено на ремонт місцевої лікарської амбулаторії, а ще частину коштів – на добудову підвідного газопроводу до села Сінне, який будувався протягом 10 років. Основними доходами громади є оренда землі. Найбільше їх тут використовує сільськосподарське підприємство «Псьол», яке й капітально відремонтували дороги до усіх насленних пунктів громади.

«У населених пунктах громади вже встановлено дитячий майданчик, освітлювальні ліхтарі, здійснюється озеленення, встановлення нових паркових лавочок, – розповідає голова Миропільської об’єднаної громади Олена Ординець. – Окрім того, що місцеве підприємство працює по 14 напрямках діяльностях (бджільництво, тваринництво, торгівлі, будівниця і т.д), на ньому працює понад 300 людей, середня зарплата яких складає від 4500 гривень. А ще підприємство налагодило закордонні зв’язки із Польщею, яка зацікавилась нашими паливними брикетами з біомаси як альтернативне паливо».

Як розповів заступник директора ТОВ АФ «Псьол» Микола Бірченко, їхня агрофірма також віднедавна ззаймається і виробництвом пелетів. Це дає можливість альтернативним паливом забезпечити сільських мешканців і соціальні об’єкти в громаді.

Голова об’єднаної громади Олена Ординець зізнається, що наразі у громаді єдина проблема це відсутність фахових спеціалістів (бухгалтерів, освітян, медиків), тому триває їх пошук.Варто також відзначити, що на Середньоруській височині поблизу прикордонного села Миропілля видніється вже Білогірсько-Миколаївський монастир села Гарналь Курської області Російської Федерації. До російського села можна добратись через місцеві пейзажі річку та поле. Кордону, на кшталт, стіни чи рову немає. Мешканці прикордонного села Миропілля запевняють, ворог сюди не ступить ногою, бо місцеві люди тут патріотично налаштовані, своєї землі не віддадуть! Мешканці громади навіть задумуються про будівництво кордону з Росією. Сусідство з Російською Федерацією свого часу історично обумовлювало тісні економічні, наукові, культурні і родинні зв’язки. У сучасних умовах місцева влада спрямувала зусилля на переорієнтацію торгово-економічних зв’язків району на міжнародний рівень, вихід продукції місцевих підприємств на нові ринки Європи і світу, залучення інвестицій.

Головний лікар Краснопільської районної лікарні Євген Івахненко розповідає, що під його керівництвом працює 250 спеціалістів. У лікарні 125 стаціонарних ліжок, 25 місць займає хоспісне відділення, яке в області першим. в лікарні   поліклінічне відділення, діагностична лабораторія, пункт невідкладної медичної допомоги, інфекційне та приймальне відділення. Скільки ми чули, що навіщо там ремонтувати медичний заклад, його закриють все одно, громади собі щось створюватимуть самі, де хотітимуть. Тут такого нема. За медичною реформою, яка   також робить перші кроки, як і децентралізація, люди матимуть право вибирати де і в кого їм лікуватися.   Цей заклад і зараз не пустує, але тут капітально відремонтували дах, поміняли вікна на енергозберігаючі. Всі виділені районом і областю гроші якісно освоюються. Головний лікар відзначає, що придбав медичне обладнання та товари довготермінового користування, чотири бінокулярних мікроскопи. На суму понад сто тисяч   благодійний фонд “Технологія” надав допомогу у вигляді стоматологічного обладнання, інструментарію та устаткування для облаштування дитячого стоматологічного кабінету. Ініціативний головний лікар стукає в усі двері, бо його завдання надавати односельцям якісну медичну допомогу, а для цього зношене устаткування, треба заміняти новітнім.   Взявши участь у конкурсі проектів, підтримуваних урядом Японії, за програмою “Кусаноне” лікарня стала переможцем і тепер одержує довгоочікуване, вимріяне   і вкрай необхідне обладнання.

«Вперше за 26 років 14 мільйонів додатково в нашому районі ніколи не було», –  голова Комиш-Зорянської територіальної громади

Першою офіційно зареєстрованою об’єднаною громадою на території Запорізької області Комиш-Зорянська селищна територіальна громада.  Вона була створена у 2015 році та знаходиться на відстані не менше 100 км від бойових дій на Сході України. До громади увійшли одна селищна та чотири сільські ради. З початком бойових дій на Сході України до них почали приїжджати переселенці. Приїжджали люди без нічого. З сумками та дітьми. І зимою, і влітку. Їм здавали будинки практично ніхто не брав гроші за те, що вони там жили.Як розповідає голова Комиш-Зорянської селищної територіальної громади Ігор Гнатуша, після об’єднання усіх переселенців, які живуть у громаді, об’єднали у спілку, щоб отримати для них грантову підтримку. Нещодавно громада виграла грант на суму 4,2 мільйона гривень. Завдяки цим коштам ОТГ ремонтує будинок для переселенців та робить ремонти у школах.На сьогодні об’єднана громада має 4 школи та 4 дитячих садочки. Опорну школу створили. За два роки існування громади місцеве самоврядування провело воду до дитячих садочків, замінило вікна у школах та потроху забезпечує опаленням шість будинків культури. У планах на наступні роки ремонт доріг та освітлення вулиць в селах.

«У громаду об’єдналися 5 сільських рад. Раніше наш загальний дохід був у три з половиною мільйона гривень. Після децентралізації, коли держава віддала нам податки, власних доходів у нас вже 10,5 мільйонів. Плюс державна субвенція. Наш бюджет наближається до 23 мільйонів. І щоб ви розуміли, це заробітна плата, енергоносії, інше. Тобто 14 мільйонів на рік ми сьогодні маємо громадою на інвестиції. Держава дала фінанси на розвиток. Вперше за 25 років 14 мільйонів додатково в нашому районі ніколи не було», – голова Комиш-Зорянської селищної територіальної громади Ігор Гнатуша.

Для громади важлива не тільки інфраструктура, але і надання якісних медичних послуг на місцях. За словами пана Гнатуші, до об’єднання в ОТГ жителі сіл були вимушені платити за виїзди, тому що грошей, які виділяла місцева влада, не вистачало навіть на бензин, щоб доїхати на старій службовій машині до пацієнтів. Після утворення громади ситуація змінилася місцеве самоуправління купило 4 легкових автомобілі, щоб лікарі могли виїжджати на виклики. Зараз у громаді 3 сімейних лікарі. Планують у громаді побудувати сучасний медичний центр і запросити до нього кваліфікованих лікарів. Обіцяють хорошу заробітну плату.

Окрім власних надходжень у бюджет, Комиш-Зорянська селищна територіальна громада бере активну участь у різних європейських грантах. Німці, поляки дуже допомагають. Щоб отримувати гранти, треба добре працювати. Европейські грантодавці працюють напряму із громадою. Вони оминають центральні органи влади, обласні, бо бояться, щоб кошти десь не загубилися, що підтвердженням цього, що реформа децентралізація вкрай вдало стартувала.

За словами консультанта з комунікації Офісу реформ у Сумському регіональному відділенні Асоціації міст України Карена Агаджанова-Гонсалеса, процес децентралізації буде продовжуватись і виключно добровільним в найближчі роки. Громади, які вже об’єднались на Сумщині, стали успішними управлінцями, які вміло продовжують керувати своєю територією.

Роман МАТВІЮК, фото автора