Поки агломерація законодавчо не врегульована, – Тарас Баранецький
У Львові активно обговорюють можливість створення міської агломерації та її перспективи. Особливого розголосу це питання набуло після того, як на агломерації «поставила хрест» Львівська обласна рада. Про те, бути чи не бути Львівській агломерації, які села вона може «проковтнути» і чим буде їх «заманювати» до об’єднання, у інтерв’ю Львівському порталу розповів аналітик ГО «Європейський діалог» Тарас Баранецький.
На одному з сесійних засідань Львівської обласної ради на прохання міського голови Львова Андрія Садового депутатів закликали поки що не голосувати за перспективний план громад Яворівського та Жовківського районів. Проте обранці це проігнорували і таки їх погодили. Чому, на Вашу думку, вони пішли наперекір меру Львова і відмовилися врахувати інтереси обласного центру?
Дуже складно говорити, чи депутати не хотіли врахувати інтереси Львова, чи недоопрацювання міської влади Львова.
Чому не дослухалися до прохання? По-перше, Львів ще не до кінця погодив межі міста, зараз триває цей процес, його теж погоджує облрада, є конфліктне питання щодо сіл Рясне-Руське, Малехів та Грибовичі. По-друге, з’явивилися законодавчі правки щодо міських агломерацій, які багато чого перевертають з ніг на голову. Те, що по Жовківському, Яворівському та Пустомитівському районах прийняли зміни перспективного плану ще нічого не означає (за виключенням Давидівської громади), бо в межах цього ареалу не створені об’єднані громади, тому ніяких перешкод для Львова нема.
Більше того, якщо навколо великих мегаполісів створити територіальні громади і в такий спосіб «затиснути» їх, то це буде великою проблемою не тільки цих міст, а й усього регіону та держави загалом. Що б ми не говорили, але кожний третій житель Львівської області – мешканець Львова. Зрозуміло, що саме Львів є економічним локомотивом області. Затиснути його в якісь рамки – неправильно.
Нині експерти говорять про п’ять точок, які є стратегічно важливими для кожного мегаполісу, – це території, де є цвинтар, сміттєзвалище, ключовий водогін, очисні споруди та аеропорт, тобто вони мали б стати частиною великого міста. Якщо зробити проекцію на Львів, – то це, напевно, Грибовичі та частина Пустомитівського району, де знаходяться найбільші насосні станції.
Тоді для чого міська влада так довго зволікала і опам’яталася тільки тепер?
Для початку варто сказати, що місто Львів – це найбільша громада Львівської області. І тільки-но у 2015-му році стартувала реформа, створили спеціальну робочу групу, куди увійшли представники багатьох галузевих структур, депутати облради, представники ОДА, науковці та мер Львова. Окрім цього, Андрій Садовий є членом колегії при Львівській ОДА, де також обговорюють питання децентралізації. Але чомусь Львів чекав, не проявляв ніякої активності, ніякої позиції, і оце пожвавлення з’явилося буквально перед тим, як почали затверджувати зміни перспективного плану.
Я не знаю, чому у Львівській міській раді так затягували цей процес? Загалом в Україні є велика проблема із об’єднанням, особливо, коли йдеться про великі міста. Так, наприклад, якщо Львів приєднає Сокільники, то останні на своїй території не матимуть жодного свого депутата. Саме цього села і бояться. Тому на сьогоднішній день і нема жодного випадку, коли обласний центр об’єднав навколо себе села.
Ви кажете, що Львів не має ніяких перешкод на цьому шляху. Це означає, що затвердження змін до перспективного плану не перечить створенню агломерації?
Почну з того, що до законопроекту №4772 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)» хотіли включити норму про міську агломерацію. Але профільний комітет відхилив це і, як компроміс, включив у прикінцеві положення мораторій на створення громад у межах 12 км від міст обласного значення з населенням понад 200 тисяч осіб. Тобто, в межах 12 км не будуть створюватися громади, поки питання формування міських агломерацій не буде врегульоване певним законопроектом. Думаю, його найближчим часом проголосують. Для Львівщини це не виглядає проблемою, бо у цих межах поки нічого не відбувається з точки зору об’єднання. Є погоджені зміни перспективного плану громад, але, умовно кажучи, це лише декларація про наміри, яку формує обласна влада.
По факту, Львівська агломерація вже існує. Тому що основним показником алгомерації є маятниковий рух: наприклад, коли людина живе у Малехові, але щодня їздить на роботу до Львова. Але Львівська агломерація поширюється не лише на ці три райони… Наразі невідомо, яким буде цей формат, бо агломерація не прописана законодавчо і може виглядати дуже по різному: це може бути об’єднання наближених до Львова територій або створення під Львовом якихось невеликих громад, які працюватимуть з містом на умовах міжмуніципального співробітництва.
Яким чином це відбуватиметься, залежить від подальшого законодавства і рішень, які прийматимуть представники органів місцевого самоврядування та тих територій. Але, впевнений, якщо якась сільська рада зголоситься на приєднання до Львова, то зміни в цей перспективний план легко внесуться.
Нещодавно фракція «Самопоміч» у міській раді звернулася до Володимира Гройсмана з проханням скасувати затверджені облрадою перспективні плани громад, які розташовані у межах 22 км від Львова. Для чого це робиться і настільки реально їх відмінити?
Це просто політка, не знаю з якою метою це робилося. Думаю, все-таки якісь території об’єднаються зі Львовом, бо є села, які вже вважаються районами, але будуть і такі, які точно не забажають приєднуватися.
Відмінити перспективний план важко, для цього потрібна відповідна постанова Кабміну. Так, настільки мені відомо, зміни по Яворівському, Жовківському та Пустомиітвському районах вже є в Кабміні і будуть розглядатися. Теоретично їх можна не схвалити чи відмінити, але я не бачу в цьому логіки. Адже вже скоро можуть ввести мораторій, потім все-таки напишуть якийсь законопроект, що визначатиме цивілізовані правила агломерації, а не такі. І все врегулюється: хто захоче – об’єднається, а хто ні – буде жити, як і до цього.
Я не знаю з точки зору тих сіл, що їм краще – приєднуватися до Львова чи ні. Це складне питання, і важко сказати, чи хтось може дати на нього однозначну відповідь. Його треба розглядати з точки зору перспективи на 10-15 років, щоби побачити, як Львів розвиватиме ці території.
А чим Львів може «заманювати» села до агломерації?
Місто Львів може «заманювати» ці села грошима, покращенням інфраструктури… Багато мешканців сіл приїжджають на роботу до Львова і залишають тут свої податки зі зарплати . Логічно було б, якби вони приєдналися до Львова, і всі податки акумулювалися б на одній території. Потім Львів якимсь чином передавав би ці кошти на села. Коли бідніші приєднуються до багатших громад, їх завжди «заманюють» грошима. Все залежить від того, як ці речі будуть прописані. Зараз виглядає так, що є велике місто Львів, яке через агломерацію щось комусь дарує, дає можливості… Якщо агломерація буде правильно прописана на законодавчому рівні, думаю, проблем із приєднанням не буде.
Але взагалі агломерація – це процес дуже повільного безболісного поглинання. Якщо території якогось села вже стали районами Львова, то люди вже потроху відчувають себе львів’янами, і стирається кордон між містом і селом.
Фото: varianty.lviv.ua
