Покоління дисидентів, що кинуло виклик системі

logo
111745_pokolinnja_disidentiv_wo_kinulo_viklik_si.jpeg


Не мечем, а словом. До 80-го дня народження на фасаді будинку, де проживав дисидент, багаторічний політв’язень та один із засновників Гельсінської спілки Іван Гель, встановили меморіальну табличку. Вшанувати пам’ять борця із тоталітарним режимом прийшли бойові побратими, однодумці, родичі та друзі дисидента.

В умовах окупації, коли тоталітарна система намагалася стерти національну пам’ять, Іван Гель брав активну участь у видані та поширенні самвидаву, зокрема публіцистичних творів поезії шістдесятників Василя Симоненка, Ліни Костенко, Миколи Вінграновського.Гель добивався легалізації катакомбної Церкви: під його керівництвом створений у 1987 році Комітет захисту Української Греко-Католицької Церкви, зібрав 120 тисяч підписів. Разом із іншими активістами цього руху проводив пікети у Москві на Арбаті, біля урядових установ Києва. Особливо небезпечний рецидивіст, на думку радянської влади, загалом в ув’язненні провів 16 років, на засланні – 5. Проте ні тюремні грати, ні концтабори не зламали духу Івана Геля.

А поділитися?