Правнук депортованої до Казахстану жінки привіз до Львова 25 її послань

logo


Радянська влада виселила полячку Юзефу Буйдо до Казахстану тільки за те, що її син був польським поліцейським. У львівському музеї «Територія Терору» ‒ виставка «Листи Юзефи: витяг із забуття».

Британський науковець Майкл Сагатіс приїхав до Львова розповісти про свою прабабцю Юзефу Буйдо. Два роки тому, розказав, розбираючи гараж рідних, він натрапив на ці листи, їх було 25: «Ми відкрили двері. І побачили, як вони жили ‒ це був гармидер із різноманітних сумок. Я сказав батькові: «Забудемо про це все. Заплати компанії, нехай все вичистить звідси». Він сказав: «Ні, ми маємо оглянути кожну торбу!».

На дні однієї з них вони знайшли послання Юзефи, адресовані трьом донькам, хоча дітей мала шестеро. І відкрилась історія. В поміжвоєння жінка була громадянкою Другої Польської Республіки. Та вже у 1940-му тоталітарна радянська влада взялася і за її сім’ю.

«Вони знайшли сина Юзефи ‒ Алоїза і зятя Францишка. І за те, що ті були польськими поліцейськими, назвали їх «антирадянськими елементами», тож арештували. А як частину цього процесу вони взяли і Юзефу ‒ як маму «ворога народу», ‒ розповів правнук Юзефи Майкл Деніел Сагатіс.

Її заслали до Казахстану. За перший рік, додав Майкл, жінка написала рідним 20 листів.

«Вона була не в таборі. Жила сама. На віддаленій території, де мала платити за житло, купувати їжу і працювати. Тож просила дітей слати їй і гроші, і їжу, бо не могла справитися без їхньої допомоги».

Майкл навіть знайшов дані Червоного Хреста про поміч, яку за два роки після заслання надали полякам.

«На Різдво Юзефа отримала одну пару шкарпеток, один шарф, один светр, 16 грамів кави і кусочок мила, щоб митися», ‒ уточнив правнук.

А вже за рік, у 1943-му, зв’язок з Юзефою щез. Майкл думає, що прабабця померла. Адже за тисячі кілометрів її депортували, коли жінці вже було 76.

Виставку вже бачили у Литві, Угорщині та Казахстані. Листи Юзефи переклали українською, англійською та польською мовами.

22 травня о 18:30 Майкл чекає усіх, хто бажає порозмовляти про виставку, в Центрі міської історії.