Президент Спілки українських підприємців: проблема сміття у Львові зникне, якщо за неї візьметься бізнес

logo
105162_prezident_spilki_ukrajinskih_pidpriemciv_.jpeg


Співвласник «Нової Пошти» В’ячеслав Климов вважає, що українським підприємцям заважають найбільше не податки, а недостатній рівень компетенції.фото: forbes.ua

фото: forbes.ua

Спілку українських підприємців (СУП) створили у квітні минулого року вісімнадцять підприємців. За менш ніж півтора року в організації вже майже півтисячі членів та чотири регіональні представництва. 26 червня засновники СУП розповіли про місію та стратегію спілки підприємцям Львова. Один з фундаторів і президент СУП, співзасновник та співвласник «Нової Пошти» В’ячеслав Климов розповів Tvoemisto.tv, чого не вистачає українським підприємцям та як вирішити проблему зі сміттям у Львові.

За словами В’ячеслава Климова, уперше він почув про ідею створення Спілки українських підприємців від Костянтина Магалецького (партнер Horizon Capital) та Марії Барабаш (засновниця та власниця A7 Group). «Такої організації, яка б об’єднувала бізнес, не пов’язаний з політичною владою, не було. Утрьох ми почали згадувати підприємців із кіл нашого спілкування, які б могли зацікавитися цією ідеєю та поділяти її», – говорить він.

Таким чином зібрали перші 18 компаній, які й заснували СУП. Климов каже, що в процесі пошуку партнерів-фундаторів деякі бізнесмени відсіялись через погану репутацію.

«Мушу сказати, що і зараз практично на кожному голосуванні за нових членів Спілки ми когось не приймаємо, бо хтось із членів борду (рада директорів СУП – прим. автора) каже, наприклад: «Я знаю, що цей підприємець був причетний до рейдерської атаки за часів Януковича», – пояснює президент організації.

Одне із завдань Спілки – системні зміни бізнес-клімату завдяки співпраці з владою. За трохи більше ніж півроку своєї роботи члени СУП стали ініціаторами багатьох законопроектів. Наприклад, один з останніх – про податок на виведений капітал замість податку на прибуток.

Поза цим, В’ячеслав Климов та його колеги мріють бути поза політикою. Вони хочуть залишатися голосом незалежного українського бізнесу з незаплямованою репутацією та не бажають ставати суб’єктами політичних ігор.

«Мені б хотілося, щоб роль держави звелася тільки до підтримки законів, збереження кордонів і мінімального регулювання певних речей. Навіщо держава в медицині, я не розумію. Так само не розумію, навіщо вона в транспорті чи сільському господарстві. Як на мене, що менше держави,  то краще для країни», – каже співзасновник СУП.

Тим часом найбільшою проблемою українських підприємців Климов називає не державну регуляцію чи податки, а брак знань і компетенцій.

«У нас усе добре з підприємницькою ідеєю – ми теж можемо придумати, що полетимо на Марс, як Ілон Маск. Але відмінність у тому, що він знає, де взяти гроші, як залучити найкращих фахівців, як їх мотивувати, як побудувати космодром – як почати діяти, – а ми ні», – говорить він.

За словами підприємця, після відкриття кордонів українському бізнесу треба навчитися досягати успіху в умовах відкритої економіки, адже це не лише нові можливості, а й виклики і ризики:  «Нам потрібно навчитися мотивувати людей, щоб вони не виїжджали за кордон, щоб їм було цікаво залишатися і працювати тут».

Також доведеться вкладати ресурси в технології, і Климов переконаний, що для цього зараз найкращий час: «Гривня нам допомогла – зараз собівартість виробництва в Україні нижча, аніж у Китаї чи Індії. Якщо замислитися, то в нас дуже багато козирів. Просто їх треба знайти і використати», – зауважує президент Спілки.

А для цього якраз і потрібні знання та компетенції. Рівень бізнес-шкіл в Україні В’ячеслав Климов оцінює як катастрофічно низький. Тому переконаний, що бізнес-освіта – це перше, у що треба інвестувати підприємцям.

Сьогодні членів СУП вже 483, і більшість із них – з Києва. Наступна ціль організації, як говорить Климов, – тисяча учасників: «Коли я бачу, скільки підприємців є в Україні, скільки приходить на наші заходи, то розумію, що і 1000 – це дуже мало. Якщо ми хочемо мати репрезентативність і говорити від імені українського бізнесу, то повинні мати десятки тисяч членів».

Тому представники Спілки активно їздять по регіонах та проводять зустрічі з підприємцями, аби залучити їх до співпраці: «Я б дуже хотів, щоб кожен із нас формував довкола себе потужну бізнесову екосистему з друзів, партнерів, клієнтів, які будуть вірусно поширювати нашу ідею далі. І тоді, коли ти потрапиш у Дубно, Кропивницький чи за кілька років у Макіївку, там тобі скажуть: “Це місто – для бізнесу”», – говорить В’ячеслав Климов.

Президент СУП переконаний, що сильною держава буде не завдяки владі, а тільки завдяки бізнесу: «Коли підприємці будуть генерувати нові робочі місця, коли вони будуть сплачувати податки, тоді Україна займе на карті Європи і світу те місце, якого вона гідна», – зазначає він.

Під час зустрічі з львівськими підприємцями В’ячеслав Климов процитував частину повідомлення від одеського бізнесмена: «Кияни! Зверніть увагу на Одесу. Тут зараз бізнес-клімат набагато кращий. Львів – місто для фестивалів, а Одеса – місто для бізнесу». Тим часом сам Климов його думку не поділяє: «Я переконаний, що нинішній портрет Львова формує не влада, а бізнес».

Також президент Спілки рекомендує місцевим підприємцям менше сподіватися на допомогу від держави – у тому числі і в сміттєвій проблемі. Він переконаний, що кризу з вивезенням відходів з міста можна швидко вирішити, якщо місцеві бізнесмени побудують приватні сміттєпереробні заводи.

«Бізнесу потрібно бути сміливим в індустріях, які до цього часу вважалися парафією держави, адже у всьому світі сміттєпероробні заводи є приватними, – говорить В’ячеслав Климов. – Бізнес усе може насправді. Підприємці – як вода: вони знайдуть шпаринку».

Анна Журба

А поділитися?



Вам має сподобатись...