Про системний грабунок львівського Музею книги

logo


Блог: Тарас Возняк
Культуролог, политолог

Сегодня, 16:15

Українське суспільство збурила інформація про безпрецедентні зникнення стародруків.

Протягом 2015 та до червня 2016 року було проведено повну звірку експонатів усіх відділів, окрім Музею мистецтва давньої української книги і є акт звірки за період 16.03.2015-17.04.2015. Цей акт підписаний матеріально-відповідальною особою директором Ларисою Спаською, її підлеглими, однак не затверджений т.в.о директора Ларисою Разінковою. Це уже мене насторожило, тому я й ініціював загальну звірку усіх підрозділів ЛНГМ, в тому числі Музею мистецтва давньої української книги.

Факт розкрадання Музею книги вперше виявила комісія, що була створена після зміни генерального директора моїм наказом N162 від 09.11.2016 р.

Теж для широкої публіки повторюю, бо може хто вдасть, що не дочув, – попереднім директором, при якому на моє глибоке переконання впродовж років свідомо не хотіли провести цієї звірки, була Лариса Разінкова. Напевно так тривало б без кінця. Однак вона програла конкурс на заміщення посади і я, як новий керівник, призначив комісію, яка і почала проводити звірку.

4 січня було проведено прес-конференцію, де громадськість була поінформована про цей безпрецедентний ексцес.

Це викликало шок. Але не у всіх – колишня генеральний директор спробувала вводити громадськість в оману – мовляв “стародруки десь є”, за нею в унісон вторила і безпосередньо матеріально відповідальна за фонди музею Лариса Спаська. Це була спроба дискредитувати комісію по звірці і тягнути час.

Тепер я публічно прошу пані Разінкову і пані Спаську нарешті сказати – де ж ті викрадені стародруки. Бо ж якщо кажуть, що знають, що вони є, то хай поділяться цим сакраментальним знанням.

Звісно, що найкращим способом “знайти” музейні предмети, що пропали, для тих, хто до цього причетний, було повернення пані Разінкової на посаду. І тоді знову на десятиліття все буде покрито пеленою таємниці. Тому вона і подає безкінечно позови на міністра культури Євгена Нищука, щоб відновитися на посаді. Так як подаються міліціонери, після реформи Національної поліції, як подаються судді, що виносили вироки майданівцям. Зрештою, як подався і Янукович – бо ж “легітимний президент”.

На початок січня було звірено тільки фонди кириличних стародруків та рукописів.

Безпрецедентна кількість відсутніх стародруків змусила всіх так само швидко реагувати.

Мною було поінформовано Міністерство культури, Національну поліцію, Службу безпеки, Прокуратуру.

За результатами роботи комісії по звірці слідчий відділ Галицького відділу поліції ГУНП у Львівській області відкрив кримінальне провадження N12017140050000083.

Натомість комісія продовжила свою роботу. Ми зустрілися з жорстким опором, кампанією дезінформації – повторюваною на всі лади різного роду шептунами та наклепниками мантрою – “все найшлося, все є, де й було, головне повернути на посаду пані Разінкову, і все знайдеться”. Гінців для поширення слухів засилали і до Києва – вливати дезінформацію у вуха можновладців. Задіювали і актуальних і вже колишніх світу сього.

І я відчував теплий подих “зацікавлених” у себе за спиною. Але було завдання довести справу до кінця, і не зламатися. Витримати піврічне дике цькування, потоки наклепів і бруду, і не зламатися. Шарпання по судах, і не зламатися.

Тепер можу відзвітувати – комісія таки довела справу до кінця.

На даний момент комісія по звірці у Музеї мистецтва староукраїнської книги у Львівській національній галереї мистецтв ім. Б.Г.Возницького передала мені всі акти, засвідчені членами комісії.

За результатами роботи комісії на сьогоднішній день виявлено величезну відсутність предметів зберігання за різними фондовими групами.

Тепер справа виключно за національною поліцією. Ну і за судом.

А музей має оклигувати після такого дикого пограбування. Бо ж вкрадено кожен четвертий стародрук!

А ось кілька актів звірки, щоб знову не пускали дезінформацію:

Мене часто запитують як так могло статися, як можна було вкрасти мікробус чи два стародруків? Переконаний – це тривало роками. І не був це спонтанний процес, а добре налагоджене і цілеспрямоване викрадення.

Звісно, можна в останній момент списати на колишню директорку Ларису Спаську – мовляв пропила. Так, відкривши її робочий кабінет, комісія потонула у півметровому шарі пляшок з під алкоголю впереміжку з старими книгами, брудними шматами та листами старовинної графіки:

Однак на моє переконання Спаська лише гвинтик у добре відлагодженій машині зберігачів-викрадачів.

Ну а нам залишається і далі відбиватися від наклепників і тих, хто за будь-яку ціну хоче приховати кінці у воду.

Джерело

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter