Profогляд: пожежник-рятувальник. Хто знаходить цеглу в сумці в кінці робочої зміни?

logo
102596_profogljad_pozhezhnik_rjatuvalnik_hto_zna.jpeg


Як вивчитись “на пожежника”? 

“Коли я був малий, – розповідає Андрій, – завжди казав, що хочу бути пожежником. І хоч в школі я серйозно над професією не задумувся, коли настав час складати ЗНО, вирішив, що це цікаво. До того ж, мій батько – військовий, і він завжди хотів, аби один з синів був “у погонах”. А оскільки я старший, довелось “віддуватися” мені. 

Закінчив я Львівський державний університет безпеки життєдіяльності. Підготовка була серйозна: тренували на витривалість, фізичну силу, вправність. У роботі ці навички дуже знадобились, адже вага нашої амуніції близько 25 кг. 

Навчання було чимось схоже на армію. Перші два тижні ми проходили “Курс молодого бійця” в Цуневі. Потім навчались в університеті: відвідували пари, ходили в наряди, служили у варті. Перші два роки жили в казармах. 

Наше студентське життя було трохи іншим, ніж у звичайних університетах. Нам, як майбутнім людям “у погонах” заборонялось ходити в нічні клуби, випивати, курити. Коли ми приходили зранку на шикування, була перевірка: чи ти не п’яний, чи акуратно підстрижене волосся. Навіть телефонами не можна було користуватись! Та ми все одно знаходили способи це робити”. 

А поділитися?



Вам має сподобатись...