Путін в огні. Як у червоноградському храмі з’явилась фреска з президентом Росії

На Великдень у храмі св. Йосафата, що у Червонограді, буквально нема де яблуку впасти, а брами церкви не закриваються ні в день, ні в ночі. У п’ятницю містяни йдуть до Плащаниці, в суботу територію церкви заповнюють родини з кошиками, а вже на сам Великдень великий собор не вміщає всіх охочих почути перше у році «Христос воскрес!».

Впродовж усієї історії свого існування – від закладеного першого каменя у 1991 році до сьогодні – на території церкви ведуться будівельні роботи. У самому храмі й зараз триває розпис: деякі частини церковних стін різко контрастують сірою голизною навпроти кольорових фресок з ликами святих.

На Великдень 2017 року церква вирішила зробити парафіянам подарунок – відкрити для огляду композицію при вході, яка зображує Страшний суд. Побачене дещо здивувало червоноградців – там, де зображено пекло і грішники, в одному вогні горіли герб СРСР, німецька свастика і чоловік, який дуже схожий на президента Росії Владіміра Путіна.

Значно більший ажіотаж картина викликала в мережі. Були такі, яким сподобалась ідея, мовляв, а де ще бути Путіну, як не в пеклі. Інші ж обурились таким рішенням – храм повинен заспокоювати і надихати, а не дратувати зображенням одіозного російського президента.

Як і чому у червоноградському храмі св. Йосафата з’явилась така незвична фреска – з’ясовувала кореспондентка ZAXID.NET.

Частина композиції Страшного суду у церкві св. Йосафата

Будівництво церкви святого Йосафата розпочали у 1993 році, однак у місті усі знають цей храм, як «церква на трикутнику».

Храм святого Йосафата, який зараз є найвищим у Прибужжі, дійсно стоїть на трикутнику: одна з центральних вулиць міста Шептицького розгалужується перед церквою, де потім сходиться на кутах з вулицею Бандери.

Старші червоноградці ще пам’ятають, як на місці храму був пустир. Вже виросло ціле покоління містян, яке з дитинства спостерігало за будовою храму. Поки зводився великий собор, поруч спорудили деревяну церковцю. Туди ледве вміщалася численна парафія храму, яка з кожним роком лиш збільшувалась.

Храм святого Йосафата у Червонограді зводили 14 років

Цьому сприяло не лише вдале розташування церкви, адже храм стоїть на місці перетину кількох найбільших мікрорайонів Червонограда. Не менше уваги вірян привертало активне життя церкви святого Йосафата. Тут збиралось козацтво, організовували недільні школи, спільні поїздки святими місцями. Центром і головним мотором соціального життя церкви був отець-настоятель храму Михайло Нискогуз, відомий як перший священник РПЦ, який перейшов до УГКЦ.

Сказати, що отець Михайло місцева знаменитість – не сказати нічого. Священика знають і далекі від церковних справ, і ті, які не належать до парафії УГКЦ. Отець Михайло не пропускає жодного важливого мітингу у місті, тісно співпрацює з міською владою, а всі мери міста, починаючи з екс-губернатора Львівщини Петра Олійника, завжди приходили на службу у храм св. Йосафата.

Отець Михайло Нискогуз відомий своєю активною громадською позицією далеко за межами 68-тисячного Червонограда

Колишній мер міста Ігор Чудійович, який очолював Червоноград впродовж тринадцяти років, на усі свята відвідував храм на трикутнику. Цю традицію продовжив його наступник – самовисуванець Андрій Залівський, який став мером Червонограда у 2015 році. Перед Великоднем він записав звернення до містян перед храмом святого Йосафата.

Отець Михайло Нискогуз відомий не лише своєю тісною дружбою з очільниками міста. Червоноградський священник вів активне громадське життя й поза маленьким містом.

У листопаді 2004 року червоноградці не здивувались побачивши його на головній сцені під час Помаранчевої революції. Не здивувались його присутності на судових процесах Юрія Луценка та Юлії Тимошенко. Не здивувались його активною участю у подіях Євромайдану. А львівські журналісти могли пам’ятати його через гарячі промови на мітингах з нагоди річниць УПА.

Активну громадську діяльність у родині Нискогузів продовжив внук Михайло. 21-річний хлопець зараз є чинним депутатом Львівської обласної ради від ВО «Свобода».

У церкві св. Йосафата тривають оздоблювальні роботи

Перед вівторковою службою отець Михайло знаходить кілька хвилин на коментар для ZAXID.NET. Сьогодні людей у церкві значно менше – хоч і свято, але робочий день. Отець Михайло завжди веде у храмі центральну службу – о 10 ранку.

Він одразу попереджає про своє здоров’я, бо недавно переніс інсульт. Через це 64-річний священик вже не настільки активний, як раніше. Запитання про зображення Путіна на одній із церковних стін дещо дивує його. Отець Михайло каже, що це не Путін – а збірний образ бюрократа і злочинця.

«Хтось бачить, що це Путін, хтось – що це бюрократ, який обікрав країну і не бачить Воскресіння навіть в останні дні. А ще там є герб СРСР і німецька свастика. Там горять ті, які були причиною сліз, вбивства, крові і смерті. Хто там є, то там є по праву», -впевнений священник, однак від розгорнутих коментарів відмовляється.

Штандарт дивізії СС та герб Радянського Союзу горять у вогні разом з грішниками

Отець Михайло пояснює: композиція Страшного суду на виході з церкви – це не забаганка, а церковний канон, згідно з яким при виході з церкви зображують Судний день.

Зверху Христос – він судить. З одного боку від Христа – праведники, з іншого – грішники. Коли парафіяни заходять до церкви, то не бачать цієї композиції, однак вже на виході отримують своєрідне послання – лише вам вирішувати, по який бік станете у Судний день.

Композиція Страшного суду при вході у церкву

Новозведений собор відкрили трохи менше десяти років тому – на храмове свято у листопаді 2007 року. З того часу ведуться внутрішні роботи у храмі. Тут є автономне опалення, а підлога церкви оснащена обігрівом. Розпис стін розпочали кілька років тому і триває досі. Отець Михайло додає, що це дуже коштовна робота, тому й розтягується в часі. Розпис проводить група професійних художників.

Настоятель храму показує також інші зображення у церкві – ось на вівтарі є ікони Богородиці та Христа у вишиванках. На одній із стін – зображене Хрещення Русі, на іншій – визначні постаті УГКЦ та України, серед яких Андрей Шептицький, Йосиф Сліпий, Степан Бандера, Євген Коновалець, Роман Шухевич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Михайло Грушевський, гетьмани Іван Мазепа і Богдан Хмельницький та інші.

Визначні постаті Української греко-католицької церкви та України на одній із фресок храму

На сусідній від визначних історичних постатей стіні розташовується те саме пекло, де горить чоловік, який дуже схожий на Путіна. Як виявилось, композиція не є завершеною – після свят художники продовжать роботу і до грішників приєднаються нові персонажі.