Роман Пилипенко про ротацію, велопатруль і чи будуть зміни у патрульній поліції Львова

В рамках ротації 6 червня у Львові призначили нового керівника патрульної поліції Львова.

Замість Антона Пузиревського, який очолював патрульну поліцію Львова з 17 листопада 2015 року, тепер львівськими патрульними керує Роман Пилипенко, який ще донедавна був начальником патрульної поліції Запоріжжя.

В інтерв’ю 032.ua Роман Пилипенко розповів про те, чи планує він щось змінювати у роботі патрульної поліції Львова і як відреагував на переведення до нашого міста. 

Романе, як думаєте,  те, що Вас перевели із Запоріжжя до Львова – це добре чи погано?

Це життя. Я, звичайно, сподіваюсь, що це добре.

Коли Вам повідомили, що Ви будете очолювати патрульну поліцію Львова?

Я дізнався про це за два дні до того, як мав приїхати до Львова. Для мене це вже третій переїзд за час роботи у патрульній поліції. Приблизно так само, я їхав перший  із Києва до Львова. Тоді мені взагалі вранці зателефонували і сказали, що якщо я погоджуюсь, то маю бути о 9 ранку вже у Львові. В Запоріжжя я їхав приблизно так само. Мені сказали буквально за два дні, що я маю бути в Запоріжжі і готувати Управління до запуску. Тому, скажімо так, мені не звикати.

Так, але Ви в Запоріжжі пропрацювали рік. У Вас були сумніви чи Ви одразу вирішили, що скажете «так».

Важко сказати вагався я чи ні. Треба було оперативно приймати рішення і їхати. Ще раз кажу, то є життя і служба. Я не маю права вагатися чи не вагатися.

Колеги із Запоріжжя розповіли мені, що Ви до останнього тримали у таємниці те, що покидає Запоріжжя і через це серед місцевих ЗМІ навіть виник конфуз. Одні писали, що Ви йдете, інші – ні. Чому не хотіли розголошувати те, що ідете з посади начальника управління патрульної поліції Запоріжжя?

Я відповідав на запитання журналістів так, як вони його ставили. В мене питали: чи подав я у відставку, а я не подавав. Коли мені телефонували журналісти і питали чи я звільнився, то я казав – ні, бо насправді ж не звільнився. Я можу констатувати факт,  що мене перевели після того, як мене представить керівництво і коли буде наказ про призначення мене на ту чи іншу посаду. Просто насправді поліцейські і військові трохи відрізняються від цивільних і можливо, скажімо так, журналістам іноді не зовсім зрозуміло, чому робиться так чи інакше.

Півтори місяці тому у Запоріжжі трапився прикрий інцидент – патрульний поліцейський через необережність поранив з пістолета свого колегу в службовому приміщенні. Ви не думаєте, що переведення може бути пов’язане із цим випадком?

Ні, тому що нештатні і неприємні ситуації по управліннях і в тому числі в Управлінні {патрульної поліції} Запоріжжя, на жаль, стаються і від того ніхто не застрахований. Якби я і весь керівний склад управління мав можливість бути при кожному потенційно небезпечному випадку, то ми б, звичайно, там були. Але ми також не роботи. Я жодним чином не пов’язую цей випадок з ротацією, яка сталася днями.

Говорячи про Запоріжжя. Після того, як в мережу потрапили фотографії з вашого уже колишнього кабінету, всі почали активно обговорювати, що у вас на стіні висіли портрети Бандери і Шухевича. Скажіть, Ви привезли їх з собою до Львова?

Звичайно, що так і дещо ще, але про те розповів якось пізніше. Всьому свій час.

До речі, Ви уже влаштувались у Львові. Знаєте, де будете жити?

На жаль, ще не визначився. Зараз, якщо чесно, немає часу підбирати собі помешкання. Скажу чесно, що наразі поселився в готелі і сподіваюсь за день-два знайду собі якусь квартиру.

А уже встигли познайомитися із керівництвом області і міста?

Я з ними вже знайомий. Я ж у Львові був заступником начальника Управління патрульної поліції і, скажімо так, займався запуском, тому для мене 90% керівного складу міста і області – це люди з якими я знайомий.

Я маю на увазі, чи Ви уже, як начальник патрульної поліції Львова, мали з ними зустрічі після призначення?

Я зустрічався з начальником ГУ НП, звичайно. Ще з прокурором області. Це ті люди з якими нам доводиться співпрацювати, нести службу і особливо напередодні запуску безвізового режиму ми розуміємо проблематику пропускних пунктів на кордоні і готуємось, бо багато часу, щоб вливатись в роботу – немає.

Я читала, що торік в Запоріжжі запрацював велопатруль. Наскільки це успішний проект і чи пересядуть львівські патрульні на велосипеди ?

Велопатруль має право на життя, він доцільний і має бути в містах, але життя вносить свої корективи. Зараз, це ні для кого не секрет, по всіх Управліннях є недокомплект. Це пов’язано із тим, що хтось зрозумів за рік або за менший проміжок часу, що служба в поліції – це не їхнє, хтось перевівся у підрозділи ГУ НП, хтось за сімейними обставинами. Через те в Запоріжжі було прийнято рішення, що  після того, як в червні випуститься набір, тоді знову виїде велопатруль, бо це дуже зручно в паркових зонах.

Проблематика в тому, що на ту кількість викликів по лінії 102, патрульні, які є у велопатрулі, не можуть виїхати і надати людям ті необхідні послуги, які від них вимагається.

А що стосується Львова. Чи будете лобіювати запровадження велопатруля у нашому місті?

З приводу велопатруля по Львову я ще не задумувався. Я вважаю, що у Львові він буде доцільний у будь-якому випадку. Думаю, у Львові він навіть доцільніший ніж у Запоріжжі, враховуючи пропускну спроможність транспортних магістралей. Але знову ж таки ми дуже прив’язані до того, коли заповнимо штат.

Стосовно штату.  Скільки станом на сьогодні людей працює в патрульній поліції Львова і чи цієї кількості достатньо?

Приблизно 760 чоловік. З врахуванням сьогодення і того, що у цій цифрі є ще тактичні групи, звичайно, такої кількості не достатньо, оскільки ми обслуговуємо ще траси державного і міжнародного значення. Плюс прикордонні пункти пропуску, Тому ми будемо набирати особовий склад. Передбачається доукомплектування штату по місту, набір в дорожню поліцію і плюс тактичні групи.

Якщо говорити про часові рамки, то коли чекати на додатковий набір у Львові?

Я сподіваюсь, що до кінця червня ми оголосимо конкурс на набір нових патрульних поліцейських. Якщо говорити про Запоріжжя, то там уже в понеділок мають оголосити про початок конкурсу.

Розкажіть, а що Ви плануєте змінювати у роботі  патрульної поліції Львова?

По-перше, для того, щоб щось змінювати треба спочатку розібратися в тому, що є на теперішній час. Я не думаю, що ми будемо щось змінювати кардинально. Точково – можливо, так. Я казав і вчора і скажу сьогодні, що б хотів, і ми будемо до того йти, зробити більший акцент на розкритті злочинів, тому що в нас почався туристичний сезон, люди зняли верхній одяг, тому зараз підуть ривки ланцюжків на вулицях, грабежі, крадіжки. Насправді зараз буде така ситуація, що центральні райони міста вимагатимуть піших патрулів. Як мінімум, має бути присутність поліцейського, щоб скажімо так, злочинному елементу  не йшли дурні думки в голову. Знову ж таки виявлення наркозлочинів, я думаю, що треба додати в цьому аспекті.

У нас була ситуація, коли міський голова Львова під час пленарного засідання розкритикував роботу патрульної поліції Львова. Мовляв, у місті можна безкоштовно і безкарно паркувати машини під знаками «стоянка і зупинка заборонена». Чи буде зосереджувати свою увагу на тому, як паркуються водії?

Наскільки я знаю проблема з паркуванням у Львові була і з першого дня роботи патрульної поліції, і до її роботи. Місто старовинне, вузькі вулички. Боротись із парковкою будемо, просто є законодавство, згідно з яким, ми можемо чи не можемо евакуювати автомобілі. Ми не можемо поставити патрульного, щоб він чекав дві-три години, допоки вийде людина, яка неправильно припаркувала автомобіль, щоб скласти на нього постанову про адміністративне правопорушення. Я нещодавно був у Грузії, там питання вирішено трохи інакше і мені здається правильно. Там патрульна поліція не займається проблемами парковки. Є муніципальна організація, яка має евакуатори і право виписувати штрафи заочно. Не обов’язкова присутність водія на місці. Все фіксується на фотоапарат, вибивається чек, кладеться під скло і людина хоче чи ні – мусить платити.

Це питання має вирішуватись на законодавчому рівні у Верховній Раді. Зрозуміло, що коли людина бачить патрульного, вона ніколи в житті не підійде до своєї машини. Виставити всіх патрульних в центр міста – це не вихід.

Чи є зараз у львівських патрульних пристрої для  вимірювання швидкості?

Немає. Наскільки мені відомо позиція керівництва така, що пристрої, які вимірюють швидкість будуть стаціонарні. Ми всі розуміємо для чого це робиться і так має бути. Я взагалі прихильник того, щоб в місті було якомога більше відеокамер, які в тому числі, окрім превентивної функції і функції, яка дозволить оперативним підрозділам, використовуючи відео, яке записує дана камера, розкривати злочини. Окрім того ці камери мають змогу фіксувати порушення в автоматичному режимі без втручання тої чи іншої посадової особи. Відповідно скоротити час патрульних і поліцейських в цілому. Наскільки я знаю, повертаючи знову ж таки до приладів, які вимірюють швидкість, зараз мова не йде, що і патрулі на автодорогах, і патрулі в місті будуть мати переносні пристрої для вимірювання швидкості. Про це зараз мова не йде і це не тому, що не хоче патрульна поліція Львова чи Києва чи Запоріжжя. Так є наразі.

Хочу спитатися про вашого першого заступника Андрія Богуша, який був начальником патрульної поліції Сєвєродонецька, Лисичанська та Рубіжного. Скажіть, Ви уже знайомі із ним? Задоволені, що працюєте разом в команді?

Він був таким самим начальником управління, як і я. По-перше, я Андрія знав ще по службі у Львові, по-друге, кожен начальник управління знає свого колегу. У нас є спільні наради, постановки задач, тому звичайно були знайомі. Тим, що ми працюємо разом я задоволений.

А що буде із Максимом Підболячним, який був першим заступником Антона Пузиревського. Зараз наскільки мені відомо він перебуває у відпустці.  Він залишиться працювати у Львові чи його планують перевести на іншу посаду і в іншу область?

Він у відпустці. Я насправді не приймаю кадрових рішень, тому як вийде Максим з відпустки, тоді думаю найближчим часом ми дізнаємося, що буде далі.

Скоро буде уже два роки, як у Львові працює патрульна поліція і Ви уже її третій керівник.  Як думаєте, скільки часу проведете на цій посаді?

Я про це не думаю. Скажу чесно, я коли переїхав з Києва до Львова думав, що зі Львова вже не поїду. Потім, коли переїхав в Запоріжжя, думав, що звідти вже не поїду. Тому третій раз я уже не думаю про те, скільки працюватиму.

 Розмовляла Ірина ТРУШ.