Середньовіччя та благочестя у Львові. Цитадель
При згадці про Середньовіччя одразу згадуються розповіді про «темні часи», хрестові походи та поодинокі сміливці, які прагнули донести знання широким масам.
Львів, звісно ж, пережив цю епоху на рівні з іншими європейськими містами. Центрова архітектура Львова зберегла в своїх стінах безліч історій, про деякі з них ми згадаємо у спецпроекті сайту 032.ua.
Мова піде про місцевість у Галицькому районі Львова, обмежену вулицями Коперника, Стефаника, Драгоманова, Вітовського, знану як Цитадель.
На окраїні “серця” Львова
Більшість туристів бачать лише внутрішню частину міста Лева, його “серце” – площу Ринок та прилеглі вулиці. Але що ж побачить пересічний мандрівник, якщо вийде з центру міста та помандрує вгору по Коперника? Наперше, він промине славнозвісний Палац Потоцьких, який за свій довгий час бачив як аристократів та поважних осіб, так і щасливих молодях, а зараз – зацікавлених у мистецтві споглядачів картин.
Вулиця привертає увагу й сучасними цікавинками – кольоровими небесними парасольками, які вже встигли прикрасити Інстаграм сотень відвідувачів Львова. Зацікавлене око може помітити неподалік і Львівську картинну галерею, закриту на замок для сторонніх, наукову бібліотеку імені Стефаника та музей “Русалка Дністрова”, яка нагадує про вклад Маркіяна Шашкевича в українську культуру й Будинок вчителя, у якому завжди відчинені двері для спраглих знань школярів.
Прихисток нужденних. Лазарет
Перед роздоріжжям на верху Коперника, за деревами ховається скромна, але визначна будівля шпиталю святого Лазаря, яка з’явилась на світ 1616 року з ініціативи львівського лавника (судді) Марека Шарфенберґера-Остроґурського. Спершу це були два дерев’яних будинка: для хворих та для священика. Згодом прибудували ще кілька кімнат і дерев’яну каплицю.
Особливістю є те, що у шпиталі лікували поранених у битві під Хотином вояків. На жаль, понад 2 тисячі пацієнтів, тогочасним медикам так і не вдалося врятувати. До 18 століття у цьому місці діяв також цвинтар, де ховали бідних і старих людей, згодом при шпиталі утворили також будинок, де опікувались цими категоріями населення. Рішенням папи римського, 1646 року шпиталь закріпили за орденом домініканців.
Згодом на прилеглій до шпиталю території з’явився однойменний костел. Над входом до монастиря зі сторони Коперника висить таблиця з написом латинською мовою, яка повідомляє, що будівлю спорудили для прихистку бідних, покровителькою яких є Богородиця.
Турецькі шанці
Мальовничі й такі нетипові для сучасного містобудування вулички приводять до головної фортеці місцевості – власне Цитаделі. Міський пагорб (відомий під назвами Каліча, Шембека, Вороновських чи Жебрацька гора, відповідно до типових мешканців), досі зберігає залишки фортифікаційного комплексу. Окрім того, що у ранньому Середньовіччі на цій місцевості жили найбідніші прошарки, до яких була справа хіба міським благочестивцям (релігійним організаціям, церквам), тут також велися військові дії.
Довгий час місцевість Цитадель величали “Турецькими шанцями”, оскільки тут осіли турки під час облоги Львова 1672 року: вони розташували на горі свою артилерію і спорудили польові укріплення, звідки й береться назва.
Язичницький культ
Турки були не єдиними, хто облюбував Калічу гору. Попри те, що Львівський Магістрат вів хронологію господарського освоєння цих земель ще від кінця 14 століття, археолог Жегота Паулі у 19 столітті виявив і описав знайдені залишки поганського культового комплексу на цій горі. Зокрема, у «Галицьких старожитностях» він описує викладені у особливому порядку кам’яні плити, постать ідола, бронзові оздоби, урни з перепаленими людськими кістками та ін.
Дослідник Василь Карпович у 1918 році провів дослідження, у яких доводив, що кераміка з Цитаделі аналогічна до давньої кераміки, знайденої на Високому Замку в 1869 році. Тож ця територія вже багато століть окутана пеленою містики і, не виключено, жертвоприношень.
Читайте також: Львівське Середмістя, або Як виглядає спадщина ЮНЕСКО.
Забутий концтабір. Шталаг-328
Містична атмосфера зберігається тут і донині, адже частина укріплень стоять порожні й занедбані. Він них поширюється різкий запах вогкості, цвілі та смерті…
1856 року на Калічій горі було зведено Львівську Цитадель-фортецю у сучасному вигляді. Перед початком Першої світової війни, влада міста хотіла розібрати споруду, а на її місці влаштувати парк. Втім, задум так і не було реалізовано.
Львівська Цитадель складається із чотирьох фортів і будинку казарм. У часи Другої світової війни тут був розташований концентраційний табір для військовополонених «Stalag-328». У період Незалежності усі споруди перейшли у приватну власність: форт на Познанаській горі (вул. Вітовського) перебуває в руїнах, інший у цьому ж місці – у задовільному стані. Східний форт на Калічій горі став елітним п’ятизірковим готелем, а форт на горі Шембека, який був концтабором та книгосховищем у радянський час, нині пустує.
