“Шоколадний король” Львова, львівські цукерні та ресторани

logo
78965_shokoladnij_korol_lvova_lvivski_cukerni_t.jpeg


Цукерні у Львові до 1939 року були надзвичайно популярними. Посмакувати ласощами могла навіть біднота – рештки з підносів від тортів коштували копійки.

Чи не найбільшу популярність мала цукерня, яку Людвіг Залевський відкрив на Академічній, 22, у 1903 році. Ім’я Залевського було візитівкою Львова, його називали “шоколадним королем”. І недарма, адже смаколики з цукерні щодня відправляли до Варшави, Парижа та Відня.

“Шоколадний король” Львова, львівські цукерні та ресторани

У цукерні Залевського пили каву та куштували солодощі Іван Франко, Михайло Грушевський, Юзеф Пілсудський.

“…Мене найбільше вабила цукерня Залевського на вулиці Академічній. Відтоді, по правді, ніде у світі не бачив цукерничих вітрин, оздоблених із таким розмахом. Це була, по суті, велика сцена, оправлена в металеву раму, на якій кілька разів на рік змінювалися декорації, що були тлом для вражаючих скульптур і алегоричних фігур із марципану. Якісь великі натуралісти, рубенси цукерництва, втілювали на ній свої фантазії, а надто перед Різдвом і Великоднем, коли за шибами поставали дивовижі, застиглі в мигдалевій масі та чоколяді. Цукрові Миколаї мчали на санях, із їхніх лантухів ринули лавини смаколиків. На глазурованих полумисках спочивали шинки й риби в галяреті, теж марципанові і з кремовою начинкою. Навіть скибки цитрини, що просвічували крізь галяретку, були витвором цукерничого різьбярства. Пам’ятаю стада рожевих свинок із чоколядовими оченятами, найрізноманітніші фрукти, гриби, вудженину, рослини, якісь печери й скелі. Складалося враження, що Залевський подужає відтворити в цукрі та чоколяді цілий Космос, оздобивши сонце лущеним мигдалем, а зірки – лискучою глазур’ю” (Станіслав Лем, “Високий Замок”).

Закрився бізнес “шоколадного короля” у 1939 році. За радянських часів у будинку була кондитерська крамниця (від 60-х років ХХ ст. – “Світоч”). 1972 року у підвалі “Світоча” відкрили бар “Шоколадний”.

Тепер у приміщенні колишньої цукерні, яка манила львівську богему, – ресторан швидкого харчування.

Цукерня Людвіга Залевського на вул. Академічній, 22 (тепер – Шевченка, 10), 1933

Цукерня Людвіга Залевського на вул. Академічній, 22 (тепер – Шевченка, 10), 1933

Львів, вул. Чарнецького. Видно кав’ярню європейську та цукерню варшавську.

Львів, вул. Чарнецького. Видно кав’ярню європейську та цукерню варшавську.

Цукерня “Confiserie” на вулиці Lubicz

Цукерня “Confiserie” на вулиці Lubicz

Ресторан “Hungaria”, 1932

Ресторан “Hungaria”, 1932

Ресторан у Львові 

Ресторан у Львові

Вулиця Nenckiego (тепер – Крехівська). Видно кам’яницю №11. На куті – ресторан

Вулиця Nenckiego (тепер – Крехівська). Видно кам’яницю №11. На куті – ресторан

Ресторан і пивна на вул. Жовківській

Ресторан і пивна на вул. Жовківській

Ріг вулиць Zimorowicza (тепер – Джохара Дудаєва) і Staszica (тепер – Томашівського). Видно ресторан “Pokój Śniadań”

Ріг вулиць Zimorowicza (тепер – Джохара Дудаєва) і Staszica (тепер – Томашівського). Видно ресторан “Pokój Śniadań”

Вул. Личаківська, ресторан “Pokój do śniadań”

Вул. Личаківська, ресторан “Pokój do śniadań”

Ратуша. Видно ресторан ратушевої вежі, 1932

Ратуша. Видно ресторан ратушевої вежі, 1932

Фото – Narodowe Archiwum Cyfrowe, джерело

А поділитися?



Вам має сподобатись...