Сміття: населення викидає більше, на полігоні захоронюють менше

logo
41795_smittja_naselennja_vikidae_bilshe_na_poli.jpeg


Біографія сміттєполігону під Рівним ще не дописана

Два тижні тому національними новинами пронісся новий відголосок «бойових» дій із львівської сміттєвої війни: на Рівненщині перекинулася вантажівка із львівським сміттям. Це сталося при в’їзді в Дубно: «МАН», величезна фура, везла львівське сміття до Києва. Це вже нікого не дивує, адже після Грибовицької трагедії, коли під час пожежі на єдиному у Львові сміттєзвалищі, що повністю виробило ресурс, загинуло четверо робітників, цей полігон закрили. Львів нині возить своє сміття не лише до Києва, а й до Одеси, Харкова, Дніпра, бо в себе захоронювати його ніде.

А що у Рівному? Чи не завалить нас сміття з головою, як Львів? Чи довго ще наш сміттєвий полігон зможе вміщати в себе все, що викидає 250-тисячне місто?

– Наш полігон експлуатується з 1959 року, тобто йому вже виповнилося 57. І, звісно ж, ми досліджували його ресурс. Заповнено 88% обсягу полігону, 12% залишилося вільними. Це немало. Є навіть вільні, ще не використані ділянки полігону, – розповів нашому кореспонденту директор Комунального автотранспортного підприємства 1728 Ростислав Кралюк. – До того ж у Рівному раніше не було роздільного збору й сортування сміття. Тепер він запроваджений, тому сміття на захоронення йде все менше й менше.

Пластик, папір і скло

І справді, цифри дуже переконливі: в останні роки того сміття, яке знаходить свій останній притулок на полігоні, стало майже вдвічі менше. 

Здається, тепер зайвим буде переконувати, що сортування і роздільний збір повинні лягти в основу поводження з твердими побутовими відходами у місті. Тим більше що у цьому напрямку поле для діяльності майже безмежне. За даними екологів, в Україні на вторсировину йде менш як 5% сміття, а, наприклад, у Швеції 95%. І в цій країні майже вже відмовилися від упаковки з полімерів: використовують паперові пакети й картонні коробки.

До речі, Рівне – у числі передових. Коли в сусідніх областях лякалися, немов страшного суду, необхідності впровадження передбаченого наказом Мінрегіонбуду № 133 роздільного збору сміття, у нас спочатку в окремих мікрорайонах, а поступово – і в усьому місті з’явилися контейнери для пластмаси, скла й паперу. Роздільний збір працює.

Щодня в 2016 році на сміттєполігоні біля Бармаків захоронюють 172,6 тонни сміття. 

У 2012 році, до впровадження роздільного збору, захоронення було на рівні 276,4 тонни.

Від нього вже є й перші економічні результати: КАТП 1728 цього року отримало 41,5 тисячі гривень доходу від продажу вторинної сировини. З початку 2016-го лише з дворів тих будинків, сміття з яких вивозить КАТП, зібрали і здали 11,5 тонни ПЕТ-пляшок та інших поліетиленових відходів, 1,38 тонни скла і 82 кг паперу. На підприємстві прокоментували ці показники таким чином: ПЕТ-пляшка дуже легка і об’ємна, отож таке досягнення – беззаперечна перемога. Тим часом майже всі скляні пляшки й папір із контейнерів витягають і несуть на пункти збору вторинної сировини безхатченки. 

З цією ситуацією тяжко впоратися, та основна мета роздільного збору все одно виконується: на полігон везуть усе менше й менше сміття.

Полігон – об’єкт стратегічний 

І це добре розуміє влада міста. Бо недарма ж на упорядкування, збільшення ресурсу та підвищення пожежної безпеки сміттєполігону в цьому році місто виділяло кошти тричі.

Так, за стандартами, що діють в Україні, відходи присипали шаром землі. На полігон для цього завезли 10 тисяч 120 кубічних метрів ґрунту, засипали 6,5 гектара звалених відходів. Це коштувало 385 тисяч гривень, та ефективність процедури поза сумнівом: на полігоні і навколо нього поліпшується екологія, значно зменшується пожежна небезпека. Двічі виділяли кошти на дороги, якими сміттєвози рухаються територією полігону: 50 тисяч витратили на відсипку під’їзного шляху до діючих карт звалища і ще 195 тисяч – на облаштування дороги до нових його ділянок, де ще не складувалося сміття.

Обсяги захоронення сміття за останні роки: (тис. тонн)

2011 рік – 92 тис. тонн сміття.

2012 рік – 100,9 тис. тонн.

2013 рік – 74,1 тис. тонн.

2014 рік – 90,3 тис. тонн.

2015 рік – 57,1 тис. тонн.

2016 рік, за 9 місяців 47,3 тис. тонн, арифметичний прогноз до кінця 2016 року – 63 тис. тонн.

Мільйон ще до кінця цього року планують витратити на будівництво комплексу протипожежного водопостачання полігону. Адже пожежі, що трапляються на сміттєзвалищі, – страшенне лихо. При розкладанні сміття утворюється метан – легкозаймистий газ. Тепла, що виділяється при цьому, в гарячу літню пору буває достатньо для самозаймання сміття. А далі, якщо вчасно не помітити й не загасити осередки пожежі, багатометрові шари сміття горять всередині, наче торф’яники. Гасити сміття треба часто, а в літню спеку найнебезпечніші ділянки необхідно постійно зволожувати. І це в нас робиться. Як результат – цього року суттєвих пожеж на рівненському полігоні не було.

До того ж тут втілюється проект із дегазації, видобутку і використання газу, що виділяється зі сміття, для виробництва електричної енергії. На відпрацьованих ділянках полігону бурять свердловини, вкопують колодязі-резервуари для збору метану. Невдовзі запрацює газогенератор, і замість збільшеного ризику займання, виділення дуже токсичних продуктів згоряння сміття почнеться процес не руйнації, а творення, на рівненському сміттєзвалищі продукуватимуть «зелену» електроенергію.

Є ще один не менш важливий ефект, який очікується від видобування газу. Коли з шарів сміття виходить газ, поверхня полігону значно осідає, й на тих ділянках, що вважаються відпрацьованими, знов можна буде складувати сміття. Виходить, завдяки цьому знову збільшиться ресурс сміттєполігону.

Ще 50 тисяч бюджетних гривень у грудні витратять на реконструкцію дезінфекційного бар’єру, щоб часом сміттєвози на колесах не вивезли зі сміттєзвалища якісь небезпечні бактерії. Бо, об’єктивно, справу маємо зі сміттям, а це субстанція, м’яко кажучи, брудна.

– Уже наступного року, – поділився планами головний інженер КАТП 1728 Юрій Прокопчук, – збираємося побудувати з боку села Забороль новий контрольно-пропускний пункт на полігон із побутовими приміщеннями і душовими, облаштувати вагову, ремонтну зону для бульдозерів, які працюють тут на розгортанні й трамбуванні сміття.

Інвестиції в чисте місто

Цей рік для КАТП 1728 був роком дуже потрібних обновок. Із коштів природоохоронного фонду міста Рівного на придбання вкрай необхідних підприємству 50 оцинкованих євроконтейнерів для збору твердих побутових відходів, 40 – для збору ПЕТ-пляшок і 10 великогабаритних контейнерів для збору будівельних, ремонтних і габаритних відходів виділили 700 тисяч гривень. Ще 2 мільйони 100 тисяч гривень виділили на придбання нового сміттєвоза. Разом це 2 мільйони 800 тисяч. Відкриті торги, тендери дозволили комунальникам зекономити з цих коштів майже 200 тисяч гривень.

Кожен рівнянин виносить на смітник у середньому 1,56 кубометра, тобто приблизно півтора євроконтейнера, твердого побутового сміття за рік.

Контейнери розставили на майданчиках для збору сміття в мікрорайонах Льонокомбінату і Північному. Сучасний «МАЗ» швидко вантажить і вивозить сміття, при цьому з контейнера не може вивалитись ані смітинки. Новенький сміттєвоз замінив відразу три старі, ще радянські спецавтомобілі на шасі «ЗіЛ», експлуатація яких обходиться недешево. Але ще більш відчутний результат цьогорічних новацій: євроконтейнери завжди накриті кришками, і вітер з них не видуває поліетиленові пакети й не розганяє їх по всіх навколишніх дворах. Тепер у місті майже не побачиш завішані пакетами гілки дерев. 

Згадайте: ще не так давно це було типовою картиною.

Щоправда, КАТП і нині змушене використовувати 125 контейнерів старого зразка. Вони і менші за євростандарт, 0,75 проти 1,1 кубометра, й відкриті вітру, снігу та дощу. Але старі машини-сміттєвози можуть працювати лише з такими. І розвантажують контейнери, перекидаючи їх згори до кузова. Під час такої операції щось із сміття обов’язково вивалиться на дорогу. Та поки що у КАТП експлуатується 15 старих машин.

Ці обновки КАТП 1728 має завдяки міському природоохоронному фонду.

– Ту допомогу, яку надає нам природоохоронний фонд, навряд чи вдасться переоцінити. У грудні цього року буде й другий транш природоохоронного фонду міста у зміцнення матеріально-технічної бази підприємства: через відкриті електронні торги за системою «Прозоро» плануємо придбати ще один сміттєвоз і партію зі 120 євроконтейнерів, разом на 2 мільйони 992 тисячі гривень. І нагадаю, що й торік ми купували контейнери і сміттєвоз за кошти з цього фонду, – розповідає Ростислав Кралюк.

Скільки коштує комфорт?

Здається, час вже повернутися до тих питань, які ми ставили на початку статті: чи не занадто дорого міська влада платить за розвиток системи збирання, сортування й захоронення сміття? Що ж, у нашому житті, на жаль, нічого не буває задарма. А уявімо, якби місто раптом не стало б купувати всі ті сміттєвози, бульдозери й контейнери, не стало б загортати багаторічні багатометрові шари сміття землею, не будувало б комплекс з водопостачання з резервуарами для зрошення звалища задля осідання токсичного пилу і на випадок можливих пожеж. Що б з того вийшло? Так-так, вже ні про яке вчасне вивезення сміття старими допотопними машинами давно б і мови не було. А собівартість збору й вивезення сміття зробила би тариф на цю, одну із найдешевших нині, комунальну послугу, «золотою» для мешканців.

Без комплексної системи роздільного збору сміття, його обсяги, які створювали б на полігоні пластикові й скляні пляшки, що не ущільнюються ніяким трамбуванням, наблизили би Рівне до сміттєвого колапсу. За відсутності всіх інших заходів, які суттєво збільшують ресурс і подовжують життя рівненського сміттєполігону, ми б вже невдовзі так, як Львів, шукали місце для нового звалища. Про масштабні пожежі сміття й згадувати не хочеться: рівняни, мабуть, не забули отой смог, що кілька років тому вітром доносило зі сміттєзвалища до міста. І це були всього лише локальні, швидко ліквідовані, а не масштабні займання.

Навіщо малювати цей сміттєвий апокаліпсис? Щоб люди зрозуміли, що цивілізоване майбутнє можливе тільки із сучасними, нехай і не завжди дешевими технологіями поводження з твердими побутовими відходами. І техніка, й екологічні заходи, які впроваджуються в Рівному за гроші платників податків, окупаються для нас сторицею – комфортом, чистотою і свіжим повітрям. Та й не такі вже великі ті кошти. От спробуйте хоча б найбільші з наведених у матеріалі витрат поділити на кількість мешканців у Рівному, тобто 250 тисяч. Додайте це до своїх річних витрат на вивезення сміття. 

Й це буде точне число, у скільки кожному з рівнян обходиться захист від агресії сміття.

Публікації циклу «Довкілля» здійснюються за сприяння відділу екології управління економіки міста

Loading…

А поділитися?