Спостерігаємо. Як працює львівське представництво місії ОБСЄ

«Я намагаюсь бути обережною в обіцянках, щоб від нас не очікували більшого, ніж ми здатні зробити», – говорить швейцарка Лора Джеффрі, яка займається ґендерними питаннями у львівському офісі.

Організація з безпеки і співробітництва в Європі згадується в українських мас-медіа здебільшого в контексті ситуації на прифронтових та окупованих територіях. Проте спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні не обмежується спостереженням за ситуацією в зоні бойових дій.

Представництво організації – одним із 57 членів якої, до речі, є Україна – взаємодіє з органами влади, громадянським суспільством, місцевими громадами та групами, збираючи інформацію про ситуацію з безпекою та дотримання прав людини. Мандат місії чинний до 31 березня 2018 року. Зокрема, шістнадцять спостерігачів ОБСЄ працюють у львівському офісі, з них десятеро – міжнародні.

Одна з них – Лора Джеффрі. Вона працювала в місії ООН на Гаїті та в Міжнародному комітеті спасіння в Женеві, стежила за дотриманням прав людей, позбавлених волі, у Косові. В листопаді 2014 року вона долучилась до спеціальної моніторингової місії Організації з безпеки і співробітництва в Європі, яка працює в Україні.

«Пам’ятаю, як після перших акцій протесту, що відбулися на Майдані наприкінці 2013 року, я уважно стежила за розвитком подій в Україні. Потім, уже влітку 2014 року, я побачила, що СММ оголосила про набір досвідчених спостерігачів, чиє завдання полягатиме, серед іншого, у встановленні та повідомленні фактів щодо безпекової і гуманітарної ситуації у країні. Я мала досвід роботи в подібних умовах і освіту в галузі прав людини», – розповідає вона про те, чому вирішила переїхати зі Швейцарії до України. Спершу Лору скерували до луганської команди, де вона щодня брала участь у патрулюванні лінії зіткнення, збирала інформацію про дотримання прав людини, стан лікарень на окупованих територіях.

У вересні 2015 року її перевели до львівського офісу СММ ОБСЄ. Спершу Лора працювала координаторкою з ґендерних питань у львівській моніторинговій команді, а з вересня також почала координувати відділ людського виміру. Tvoemisto.tv запитало в Лори Джеффрі, чим займається осередок ОБСЄ у Львові.

Моє головне завдання – робити моніторинг і звітувати про питання, які стосуються людського виміру з урахуванням ґендерної складової. Це ситуація з переселенцями та демобілізованими учасниками бойових дій, свобода масової інформації та свобода волевиявлення, національні меншини, ґендерно зумовлене насильство, ґендерна рівність, а також проблематика жінок, миру та безпеки.

Я зустрічаюся з посадовцями місцевих та обласних органів влади, представниками громадянського суспільства, національних меншин та центрів із надання безкоштовної юридичної допомоги, переселенцями, журналістами, працівниками судів, прокуратури і поліції. З огляду на те, що мої співрозмовники здебільшого живуть і працюють у Львові, працюю здебільшого саме тут. Однак львівська команда також здійснює патрулювання за межами міста, в усій зоні нашої відповідальності, яка поширюється на Львівську, Волинську і Рівненську області.

Я спостерігаю за зустрічами у форматі круглого столу або тематичними громадськими заходами, пов’язаними із пріоритетними для ОБСЄ напрямами. Також я регулярно взаємодію з нашим головним офісом у Києві, а саме з відділом людського виміру й офісом радника з ґендерних питань.

Забезпечення ґендерної рівності як у нашому офісі, так і під час нашої моніторингової діяльності є одним із моїх завдань. Я працюю з людьми різних статево-вікових груп, опитую жінок, чоловіків, хлопців і дівчат про їхні особливі потреби і турботи, стежу за застосуванням у наших звітах мови, що враховує ґендерні особливості.

Я мала здебільшого позитивний досвід спілкування з місцевим населенням і, наскільки мені відомо, такий самий досвід мала і львівська команда. Слід визнати, що деякі громадяни іноді виявляли настороженість щодо місії, особливо за межами зони конфлікту. Для подолання такого ставлення важливою була безпосередня робота в громадах: ми пояснювали, що ми робимо і які повноваження дає наш мандат.

Я завжди виділяю час на роз’яснення моїх обов’язків як спостерігача, а також як координаторки з ґендерних питань та людського виміру. Водночас, роз’яснюючи людям, що ми можемо зробити, а чого не можемо, я намагаюсь бути обережною в обіцянках, щоб від нас не очікували більшого, ніж ми здатні зробити. Люди тепер більше знають про наш мандат і краще розуміють ті завдання, які ми виконуємо в Україні, а зокрема тут, у західних областях. Наші співрозмовники зазвичай раділи, коли дізнавалися про нашу зацікавленість у зустрічі з ними і готовність вислухати їхню точку зору.

Участь жінок у захисту та сприянні миру й безпеці – один із наших пріоритетів. У лютому 2016 року Україна ухвалила Національний план дій із виконання Резолюції Ради Безпеки ООН № 1325 «Жінки, мир, безпека». Координатори з ґендерних питань у складі кожної моніторингової команди приділяють цій темі особливу увагу. Ми зустрічаємось із неурядовими організаціями, щоб розповісти про цей документ і обговорити план його втілення на регіональному рівні. Цікаво, що чимало громадських організацій вже роблять багато речей, передбачених цим документом – це, зокрема, стосується запобігання й реагування на ґендерно зумовлене насильство. До 10 грудня в Україні триває кампанія «16 днів активізму проти ґендерно зумовленого насильства».

У Львові ми організували дві зустрічі в форматі  ОБСЄ Café. Вони були конструктивними, й тепер ми плануємо організувати такі самі на Волині та Рівненщині. Перша – у червні 2017 року – була покликана розповісти про те, як місія ОБСЄ працює з проблематикою  жінок, миру та безпеки в цілому та ґендерних питань зокрема. Суддя Буського районного суду виступив із доповіддю про правові аспекти реагування на випадки ґендерно зумовленого насильства і насильства в сім’ї. Начальник відділу сімейної політики в Департаменті соціального захисту зробив стислий огляд роботи відділу щодо виконання регіонального плану дій. І наприкінці виступив адвокат із центру «Жіночі перспективи» і розповів, що організація робить для запобігання ґендерно зумовленому та сімейному насильству.

Друга зустріч відбулась під час візиту першого заступника голови місії Александра Хуґа. Він пояснив, як саме патрулі ОБСЄ спостерігають та фіксують факти. Йшлося про відносини між ОБСЄ, «Нормандською четвіркою» і тристоронньою контактною групою. Александр Хуґ пояснив, що саме місія ОБСЄ є єдиним джерелом об’єктивної та неупередженої інформації під час Мінських переговорів.  Адвокат і соціальний працівник місцевої громадської організації «Крим SOS» також розповіли про свою діяльність, наголосивши на тому, що для їхньої роботи збір фактів та інформації має велике значення.

Зараз ми плануємо організувати в Луцьку ОБСЄ Café на тему «Жінки, мир та безпека». Поговоримо про те, як можемо спільними зусиллями зробити внесок у сприяння забезпеченню ґендерної рівності, а також покласти край ґендерно зумовленому насильству.

Катерина Москалюк

Фото надані львівським офісом місії ОБСЄ