Справа Данкова: оприлюднено текст вироку
На сайті Державного реєстру судових справ оприлюднено повний текст судової ухвали у справі про смерть дитини
Покази Данкова
Лікар Данков в суді розповів, що потерпіла звернулася до нього за два тижні до пологів і скарг на стан її здоров’я не було. Він особисто обстежив пацієнтку, їй проводили необхідні обстеження та аналізи, які не давали підстав для занепокоєння.
«Починаючи процес пологів, відніс їх до низького ступеня ризику та не прогнозував ризик материнської чи перинатальної патології. Записи про проведену амніотомію (проколювання міхура) у історії пологів відсутні, але така дійсно проводилась. Виявлені при цьому рідкі меконіальні води не свідчили про наявність у плода дистресу», – переказують в матеріалах справи слова підсудного.
Він розповів, що діагноз дистрес плода встановили за 10 хвилин до пологів, коли почалася брадикардія. Лікар наголосив, що раніше виставити цей діагноз він не міг, бо фактично виник «гострий дистрес плода».
За словами Данкова, показів для оперативного родорозрішення не було, тому він прийняв тактику очікування. Дитинку руками та ліктями у ході пологів він не витискав. У другому триместрі родової діяльності у зв’язку з виникненням дистресу плода він скликав консиліум і було ухвалено рішення застосувати щипці для завершення пологів.
Також він підкреслив, що після народження дитині неонатолог виставив по шкалі Апгар7/7 балів. Акушер висловив думку, що після народження дитини неналежна допомога була надана лікарем-неонатологом. Також Олег Данков зізнався, що здійснив виправлення в історії пологів на першій сторінці, але вони не були принциповими для загальної картини пологів, а жодних порушень обов’язків ним як лікарем не допущено. Вважає, що не завжди у медичній практиці лікар може запобігти раптовим ускладненням, які виникають під час пологів – як у даному випадку при виникненні гострого дистресу плода.
Покази лікарів-акушерів та неонатолога
Два лікарі-гінекологи далі в суди практично однакові покази: щипці накладались типово, від них залишилися сліди, але травм не було. Водночас обидва лікарі не змогли пояснити, чому не підписали рішення про консиліум.
Лікар-неонатолог натомість засвідчила в суді, що коли прийшла у родзал, де відбувалися пологи, то побачила, що ситуація складна, бо «вони готувались до накладення акушерських щипців»., але самого процесу вона не бачила.
За її словами, дівчинка народилася зі збільшеною головою та набряком у потиличній ділянці.
Неонатолог виставила дитині по шкалі Апгар 7 балів – 2 бали серцебиття, 2 бали – дихання, 1 бал за шкірні покриви через акроціаноз, 1 бал за знижений тонус м’язів та 1 бал за рефлекси. Також лікар зазначила, що дитина була «млява, втомлена та зболена».
Після зважування дитину перевели в палату інтенсивної терапії на столик з підігрівом, за кілька годин дитину перевели у палату інтенсивної терапії і її стан почав погіршуватися, довелося відновлювати дихання. Після цього прибула бригада з дитячої лікарні по вулиці Орлика, яка діагностувала ішемічне ураження центральної нервової системи. Вважає, що дитині з її боку надано увесь необхідний рівень допомоги.
Покази педіатра з лікарні на Орлика
Лікар відділення інтенсивної терапії новонароджених Міської дитячої клінічної лікарні, яка лікувала дитину після переведення з пологового, повідомила, що на дитині були видимі сліди від накладення акушерських щипців і вона перебувала у комі.
Медик сказала в суді, що крововилив у мозку з’явився через недостатнє отримання кисню головним мозком, а енцефаломаляція з’явилась від пошкодження клітин головного мозку при пологах. На її думку це свідчить про те, що виздоровлення дитини в неонатальний період було неможливим.
Покази експертів
Згідно з висновком за результатами клініко-експертної оцінки клініко-експертної комісії Департаменту охорони здоров’я ЛОДА від 15.04.2014 р. щодо якості надання медичної допомоги потерпілій вказано, що «медичний персонал 3-ї міської клінічної лікарні не забезпечив належного динамічного спостереження за станом вагітної та новонародженої дитини; в історії розвитку новонародженого №259 констатовано деформацію голови та наявність великої родової пухлини потилично-тім’яної ділянки кефалогематоми, гематому правого вуха, слід від накладання акушерських щипців та виділення крові з лівого вуха, проте виявлені ознаки не відображені в клінічному діагнозі». Смерть дитини комісія вважала попереджуваною.
У висновку експерта №236/2014 від 14.03.14-28.04.2014рр. зазначено, що смерть дитини настала внаслідок «гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи, яка виникла у ранньому неонатальному періоді у вигляді деструктивно-проліферативних змін головного мозку, з явищами енцефаломаляції, гострою запальною реакцією та приєднанням грибкової інфекції, гнійної бронхопневмонії з дистелектазами у легенях, що призвело до порушення життєво-важливих функцій організму та смерті».
У матеріалах комісійної ексертизи вказано: «Фактори ризику розвитку гіпоксії плода та аспірація меконіальними навколоплідними водами не враховані. Згідно із наявних кардіотокограм, оцінка стану плоду відповідає «5» балам, що означало сумнівний стан плоду. Такі дані не враховані лікарем при виборі тактики розродження п.8».
Також у цьому документі вказано, що «через виправлення в історії пологів, непроведення належного спостереження за вагітною з вини лікуючого лікаря, не встановлено час відходження вод і початку пологової діяльності, та наявності у жінки показів до кесаревого розтину п.13.16». Комісійна експертиза підтвердила причини смерті.
Покази судмедексперта
Судово-медичний експерт, який проводив розтин, категорично ствердив, що «наявний причинно-наслідковий зв’язок між ушкодженнями, які виявлені у дитини та накладенням щипців під час пологів».
Експерт-неонатолог, що був членом комісійної судово-медичної експертизи №132-133, засвідчив, що лікар мав би вдатися до консультації неонатолога, щоб обрати вірну тактику пологів.
За словами експерта, згідно з наданою на дослідження медичною документацію, крововилив у дитини стався пізніше і міг бути результатом механічної дії, тобто травматичних пологів чи перенесеної асфіксії.
«Якщо вчасно виставлено до пологів діагноз дистрес плода і змінено тактику ведення пологів (зроблено кесарів розтин), можна уникнути порушення кровоплину і асфіксії. Знову ж таки, якщо плід страждає від гіпоксії, то окситоцин, який зі слів потерпілих вводився породіллі, протипоказаний. Водночас медик звернув увагу на те, що в історії пологів не описані динаміка та стан дитини, відповідно на підставі цього і було зроблено ним висновок про те, що між порушеннями, допущеними медичними працівниками та смертю дитини міг бути прямий причинний зв’язок, оскільки 75% крововиливів пов’язані саме з травматичними пологами та асфіксією з гіпоксією».
Експерт стверджує, що смерті дитини не можна було запобігти в неонатальному періоді, бо діагноз , з яким вона невиліковний. Експерт вважає, що причина смерті дитини – це гіпоксія, асфіксія і травма. На його думку, ці причини можуть бути окремими ,або існувати в комплексі. Водночас медик підкреслив, що в дитини не було смертельних пошкоджень від дії щипців. Також і наявність меконію у навколоплідних водах не є причиною у даному випадку.
Причиною смерті став крововилив, до якого дії неонатолога жодного відношення не мають, наполягає експерт. Він наполягає на тому, що «саме лікар акушер-гінеколог мав би до народження дитини провести всі необхідні обстеження, реагувати на ускладнення ,що виникли, передбачити можливі ризики ,вибрати вірну тактику пологів і зробити все від нього залежне під час народження дитини».
Експерт спростував покликання обвинуваченого на те, що лікар-неонатолог після народження дитини не виконав покладені на нього обов’язки, зокрема неналежно провів санацію дихальних шляхів, через що меконій попав в організм дитини.
Покази гістолога
Допитаний у суді експерт-гістолог звернув увагу на зміни у мозку та вушко дитини, пояснивши, що «відбулось прижиттєве розплавлення головного мозку, оскільки речовина головного мозку нагадувала деструктивну масу без клітинної будови маляція. За словами лікаря, цей процес незворотній і почався з допологової гіпоксії. Грибкова інфекція приєдналась на протязі кількох днів – це реакція здорової частини мозку на маляцію і відсутність імунітету. Гнійна пневмонія є наслідком гіпоксії. Процес енцефаломаляції розпочався не відразу після народження дитини, але, як правило вона виникає після перенесеної гіпоксії. Гістолог розповів, що гематома і некротичні зміни вуха могли бути наслідком накладення щипців. Експерт пояснив, що точно встановити коли почався процес енцефаломаляції не було можливим, але стверджує, що він почався до пологів – орієнтовно за тиждень. За словами гістолога, при вчасному виявленні цьому процесові можна запобігти за допомогою кесарського розтину.
Чому суд не взяв до уваги висновок МОЗ
У рішенні також зазначено, що суд не взяв до уваги наданий стороною захисту як доказ невинуватості підсудного «Висновок за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги потерпілій в умовах комунальної 3-ї міської клінічної лікарні м. Львова, виготовлений по розгляду скарги до МОЗ України.
«Висновок не місить глибокого аналізу медичних документів із врахуванням умисно внесених в них виправлень, не враховані результати гістологічних досліджень та розтину трупа дитини, а тому такий жодним чином не ставить під сумнів результати проведеної в ході досудового розслідування комісійної судово-медичної експертизи, яка категорично вказала на існуючий причинний зв’язок між допущеними порушеннями з боку лікаря акушера-гінеколога та смертю дитини», – зазначено у вироку.
Також суд «прийшов до переконання щодо безпідставності версій обвинуваченого, за якими причиною смерті дитини було неналежне виконання своїх обов’язків лікарем-неонатологом, а також виникнення в ході пологів непередбачуваного клінічно гострого дистресу плода, при якому іншого виходу, ніж термінового розродження шляхом застосування щипців у нього не було, оскільки такі суперечать дослідженим доказам».
Резолютивна частина вироку
«Оцінюючи зібрані в ході судового слідства докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору взаємозв’язку, суд вважає, що органом досудового розслідування вірно кваліфіковано дії обвинуваченого за ч.2 ст.140 КК України, оскільки він своїми діями вчинив неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обовя’зків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому.
Підсудного визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.140 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік з позбавленням права займатись лікарською діяльністю у комунальних та приватних медичних закладах строком на один рік.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередньо обраний – особисте зобов’язання.
Стягнути з підсудного на користь потерпілої матері дитини за заподіяну їй моральну шкоду в розмірі 300 000 грн.
Стягнути з підсудного на користь потерпілого батька дитини за заподіяну моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
Стягнути з Комунальної 3-ї міської клінічної лікарні м. Львова в користь матері дитини за заподіяну їй моральну шкоду 50 000 грн.
Вирок може бути оскаржено упродовж 30 днів з моменту оголошення до суду вищої інстанції».
