Телеканал ZIK закриває проект “Остання інстанція”

logo
119755_telekanal_zik_zakrivae_proekt_ostannja_in.png


Журналіст Данило Мокрик розповів історію закриття проекту

“Нас закривають. Нас – це проект Остання Інстанція – ZIK. Як це сталося? А дуже паскудно сталося. Думаю, згодом Телеканал ZIK випустить прес-реліз, в якому буде сказано щось про те, що проект себе не виправдав, що мав надто низькі рейтинги, що ZIK потребує більш глобальних розслідувань і бла-бла-бла. На нараді нам сьогодні повідомили, що на переформатування просто не дають грошей. Це в прес-релізі навряд чи буде. Але я просто хочу розповісти вам зараз історію змін. Висновки зробите самі”, – пише у “Фейсбуці” журналіст Данило Мокрик.

“Ви знаєте, що в липні звільнився Gaygysyz Geldiyev. Одразу ж за ним звільнилася Daryna Shevchenko. І тут же керівником нашого департаменту розслідувань призначили Olha Movchan.

Ми здогадувались, куди вітер дує. За весь час свого існування “Остання Інстанція” була абсолютно незалежним проектом без будь-якого зовнішнього впливу. Очевидно, прийшов час перетворити його на проект “побажань” інвестора і керівництва.

Чому ми залишилися, а не пішли одразу? Бо думали, що ще деякий час нам вдасться працювати без втручань, що нас не почнуть одразу ламати через коліно. До того ж, мені цей проект був надто дорогий, щоб просто так його кинути. Да, це було дуже і дуже наївно.

Одразу після повернення нашої команди з відпустки новий керівник департаменту Ольга Мовчан провела нараду, на якій повідомила: проект соціальних розслідувань телеканалу не потрібен. Це, мовляв, мєлочі. А треба проект “яскравих і жестякових” (це – цитата) розслідувань. Щоб кров бризкала на всю Україну (то вже моє).

Чому ми не відмовились і не пішли в той момент? Бо ще на щось сподівалися. Ще більший наївняк.

Журналісти одразу ж почали пропонувати теми – хороші теми, ще не розроблені у Схеми: корупція в деталях – RFERL чи Denys Bihus. Однак вже наступного дня (другий день під фактичним керівництвом Олі) через неї прийшло побажання від генерального директора Ігоря Туркевича – зробити матеріал про братів Дубневичів і корпорацію “КРТ”. На що я відповів, що ми не можемо взяти в “Останню Інстанцію” цю тему.

Який матеріал на цю тему врешті випустили на телеканалі – можете глянути тут: https://goo.gl/qP6HnK. Думаю, це не потребує жодних коментарів.

Далі було декілька розмов з Олею. Я говорив, що не маю бажання робити замовні і “персональні” розслідування загалом, вона пояснювала, що побажання від керівництва все одно будуть. “Ти ж знаєш, що побажання від керівництва будуть, бо так є на всіх канал, і так буде і в нас. Питання в тому, я часто”, – десь так.

Наша команда запропонувала загалом 13 тем для масштабних розслідувань. Деякі з них – на ексклюзивній інформації. За її словами, гендиректору підходило усе – і формат, і концепція проекту. “Мало крові”, – так це звучало.

Ну а сьогодні: нарада, на якій нам повідомили, що грошей на проект великих розслідувань в каналу немає. А “Останню Інстанцію” з вересня закривають: мовляв, для вивільнення коштів. Маємо ще вийти лиш 14, 21 і 28 серпня (хоча в нас є матеріал щонайменше ще на один випуск).

Я поставив на нараді низку запитань. Головні – два. 1. Невже ще 10 днів тому на проект гроші були, а зараз вирішили, що нема? Адже керівництво ніби було задоволене усім, крім тем? 2. Невже рішення керівництва ніяк не пов’язано з тим, що я декілька разів відмовлявся робити матеріали про Дубневичів, Матіоса і Садового?

На перше запитання відповіді я так і не отримав. Хоча потім Оля зненацька прохопилася, що на каналі будуть нові проекти, може, когось туди влаштують… Стоп, сказав я, то гроші на нові проекти таки є?

На друге запитання я відповіді отримав, але дивні. Спершу – заперечення, що в нас із нею такі розмови взагалі були. Потім – що в нас не було розмов про Садового (це – правда, говорили тільки про Дубневичів і Матіоса). Ще пізніше – що розмова була, але вона “не була офіційною”. Як би мала виглядати “офіційна” розмова на таку тему, я не знаю. Але – тим не менш.

Словом. Нам запропонували до вересня закінчити “Останню Інстанцію”. Ну а для деяких журналістів, мовляв, знайдуться вакансії в інших проектах або на новинах.Чи погоджуватися на це – то вже їхня справа. Якщо погодяться – це не говоритиме про них чогось поганого. Впевнений, що вони працюватимуть максимально чесно.

Але я для себе не бачу можливим навіть міркувати про те, щоб залишатися на каналі, на якому я пропрацював більше 3 років – ще відтоді, коли київська студія була лише в планах. Та й про те, щоб мені тут щось пропонували, і не йдеться.

Це, без перебільшення, боляче. За менш, як півроку, “Остання Інстанція” наздогнала за телерейтингами і навіть багато в чому перегнала інші нішеві проекти розслідувань на телеканалі – “Стежками Війни”, “Житлоблуд” і “Лікарські Таємниці”. Наші розслідування щоразу набирали в Інтернеті щонайменше 2 тис. переглядів (бувало і 12 тис., бувало і понад 20 тис.). Кількість звернень, які ми отримували від людей – зашкалювала, ми навіть не знали, за що перше братися.

І, головне, – це було реальне рукостискання з глядачем. Наші розслідування справді багатьом помогли. Так, це – не зміна держави. Але це – зміна життя окремих живих людей. І це викликає мотивацію, якої я раніше не знав.

Ну і “Остання Інстанція” – це люди. Ще ніколи я особисто так не горів будь-якою роботою, як цим проектом. Не було поняття “вихідні”, не було поняття “я сплю”, не було навіть поняття “відпустка” (так, бо ми – єдиний розслідувальний проект на каналі, який закрив увесь відпустковий період оригінальними випусками, без повторів).

Це – фантастична команда, з якою мені, без будь-якого перебільшення, пощастило працювати. Maryanochka Such, Uliana Lototska, Inna Pavljuk, Андрій Орляк, Alina Saleva, Катерина Лихогляд і Сергій Братішко – дякую вам за все! І за те, що терпіли мене, теж 🙂 Ви – шикарні!

Окрема подяка: Гаєві і Дарині, які запустили цей проект і зробили все для того, щоб він був якомога кращим і, головне, абсолютно незалежним. Щоб не було людей, яких “не можна чіпати”, гостей, яких “не можна запрошувати”, і тем, які “треба зробити”. Завдяки цьому наше сумління перед глядачем – абсолютно чисте.

Ну а щодо тих, хто закрив цей проект, в мене завжди залишатиметься гіркота у спогадах. Бо він був мені страшенно дорогий. Та й не тільки мені.

В нас є виробничий план на наступні три випуски. Програма на 14 серпня з екс-міністром освіти Stanislav Nikolaenko і нардепом Iryna Sysoenko уже повністю записана. Сценарії розслідувань на 21 серпня уже майже готові. Так само, як вже готова частина підсумкових сюжетів на 28 серпня, в яких ми розповідаємо, що сталося із героями наших розслідувань після виходу наших програм.

Якщо ми зможемо ці три програми випустити, то це буде не задля каналу і не задля зарплати. Це буде виключно даниною людям, які до нас зверталися. По-своєму, наш обов’язок і наше прощання.

Після цього телеканал ZIK для мене – назавжди закритий. Дякую Dmytro Dobrodomov, що колись сам запропонував відкрити переді мною ці двері. Було непросто. Але було круто”, – написав Мокрик.

А поділитися?



Вам має сподобатись...