Топ-10 подій Міжнародного Конгресу PEN у Львові
Україна вперше прийматиме найпрестижнішу у світі літературну організацію PEN-Клуб. 83-й Міжнародний конгрес PEN відбудеться у Львові з 17 до 24 вересня. Тема цьогорічного Конгресу – «Відстоювання правди у добу пропаганди».
PEN-Клуб – одна з найстаріших організацій, яка бореться за права людини. Членами цього об’єднання є письменники, журналісти, історики, видавці, перекладачі з усього світу. З-поміж зіркових гостей львівського конгресу – нобелівська лауреатка Світлана Алексієвіч (Білорусь), неодноразовий нобелівський номінант Адам Загаєвський (Польща), сучасні українські письменники Юрій Андрухович, Андрій Курков, Сергій Жадан, Олена Стяжкіна та інші літератори з усього світу.
У межах Конгресу відбуватимуться закриті засідання. Утім готують і кілька відкритих акцій. ZAXID.NET обрав десять із них.
17 вересня
Спецпроект «КіноПравда у Львіварні»
Перегляд кінофільмів «Хайтарма» (2013, реж. Ахтем Сеітаблаєв). Це фільм про депортацію кримських татар 18 травня 1944 року. «На превеликий жаль, про кримських татар знали дуже мало в Україні, не кажучи вже про світ. Ми були якоюсь п’ятою колоною, принаймі так нас представляли більшість ЗМІ. Ніби ми вічно чимось незадоволені. Мабуть такою є воля Всевишнього, щоб ми всі разом в Україні (а кримські татари у більшості бачать себе громадянами України) пережили страшні події, всі разом пройшли через це і нарешті навчились поважати один одного, чути один одного», – розповів ZAXID.NET Ахтем Сеітаблаєв.
Кадр з фільму «Хайтарма»
«Процес» (2017, реж. Аскольд Куров). Фільм присвячено розслідуванню обставин кримінальної справи українського режисера Олега Сенцова, якого арештувала ФСБ Росії за підозрою в тероризмі. Відправною точкою сюжету став арешт Сенцова у травні 2014 року.
Також, крім цих двох фільмів організатори покажуть відео-свідчення про кримські події 2014-2016 рр.
(16:00, «Львіварня», вул. Клепарівська, 18)
18 вересня
Офіційна церемонія відкриття. Лекція Філіпа Сендса «Східно-Західна вулиця: особисті історії. Про життя і про право». Музична програма від гурту «Roсkoko»
Філіп Сендс – франко-британський юрист, директор Центру міжнародних судів і трибуналів, королівський радник, професор права. Брав участь в розгляді низки міждержавних спорів в рамках процедур Міжнародного Суду ООН та Європейського суду з прав людини. Має львівське коріння. Є автором 16 книг. Його остання книжка «Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова» була відзначена Премією Бейлі Гіффорда, якою нагороджують найкращі англійські книжки в жанрі нон-фікшн.
Філіп Сендс
У цій книжці – спроба поговорити про минуле, в ній відчитаєте водночас історичну детективну історію, історію родини й законний трилер, у якому Філіп Сендс подорожує між минулим і сьогоденням, переплітаючи кілька історій в одне ціле.
(18:30, Львівський національний університет ім. Івана Франка, Актова зала, вул. Університетська, 1)
19 вересня
Порожні стільці: вечір на честь Олега Сенцова та ув’язнених письменників. Театральна постановка І акту п’єси Олега Сєнцова «Номери»
У рамках Міжнародного конгресу ПЕН-клубу у Львові відбудуться читання п’єси Олега Сенцова «Номери». Режисером цього проекту є Олексій Кравчук, керівник театру «І люди, і ляльки». Художником став Олексій Хорошко. Українською п’єсу переклала Надія Крат. До проекту залучені актори театру ім. Лесі Українки та студенти ЛНУ ім. Івана Франка.
Акція на підтримку Олега Сенцова на кінофестивалі Берлінале
«Драматургія просто шикарна. Я ставився до Олега Сенцова більше як до політичної фігури, так що і для мене його драматургічне обдарування стало справжнім відкриттям», – розповів ZAXID.NET Олексій Кравчук, який сподівається, що згодом п’єсу можна буде поставити у театрі ім. Лесі Українки.
Робота має також на меті нагадати і про Олега Сенцова, і про усіх незаконно ув’язнених українців у РФ, а також у «ДНР» та «ЛНР», зокрема і про відомого вченого Ігоря Козловського, що перебуває в полоні.
Поетичний гість вечора: Сергій Жадан. Концертна програма від DakhaBrakha.
(19:30, LEM Station, вул. Д. Вітовського, 57)
20 вересня
Публічні дискусії: Суперсили в центрі уваги
Американський рахунок – загрози свободі слова в Америці Дональда Трампа. Учасники: Пол Остер, Ларі Сімс, Дру Менакер. Модераторка: Джоан Лідом-Акерман.
Серед учасників – американський письменник, сценарист і поет Пол Остер. 2006 року він отримав премію принцеси Астурійської, яка до 2014 року мала назву «Премія принца Астурійського» в номінації «Література». Автор бестселерів «Тімбукту», «Храм Місяця», «Містер Вертіго», «Музика азарту» (екранізований). Працював сценаристом фільмів «Дим» і «В знемозі», сценаристом і режисером фільмів «Де ти, Лулу?» (1998), «Приватне життя Мартіна Фроста» (2007) та ін.
Пол Остер
Китайський сором – як поет викрив дух партії. Учасники: Тьєн Чі Мартін, Будда К’яб, Найма Цо. Модераторка: Маріан Ботсворд Фрейзер.
Путінські владні забави – занепад свободи висловлювання в Росії. Учасники: Єлєна Чижова (російська письменниця, лауреат Букерівської премії 2009 року), Сєрґєй Пархоменко (російський журниаліст, видавець та колумніст у 2003-2009 рр. керував кількома книжковими видавництвами: «Иностранка», «Колібрі», «Corpus»; у 2009-2011 роках – головний редактор видавництва «Вокруг Света», один із засновників Московської хартії журналістів); Дейвід Патрікаракос (британський журналіст, дописувач Mashable, Foreign Policy). Модераторка: Кетлін Калдмаа
(14:30 Львівський національний університет ім. Івана Франка, Актова зала, вул. Університетська, 1)
Поетичний вечір хед-лайнерів
Гості вечора: Адам Загаєвський (Польща), Юрій Андрухович (Україна), Джудіт Родріґез (Австралія), Рейнальдо Монтеро (Куба)
Адам Загаєвський
Адам Загаєвський один із найвідоміших у світі сучасних польських поетів, лауреат багатьох престижних літературних нагород. 2007 р. номінувався на Нобелівську премію в галузі літератури, зараз — в короткому списку на присудження цієї премії. Народився 21 червня 1945 р. у Львові, але невдовзі після його народження родину репатріювали до Польщі. Дитинство провів у Ґлівіце, Силезія. Вивчав психологію і філософію у Кракові, закінчив Яґелонський університет. З 1982 р. мешкав у Парижі, 2002 р. повернувся до Польщі. Поезії, проза і есе Загаєвського перекладені англійською, французькою, німецькою, іспанською, каталонською, словацькою, шведською та іншими мовами.
Твори Андруховича перекладені багатьма європейськими мовами, зокрема роман «Перверзія» опублікований у Німеччині та Польщі. Книга есеїв видана в Австрії. Лауреат літературної премії Благовіст (1993), премії Рея Лапіки (1996), Міжнародної премії ім. Гердера (2001), одержав спеціальну премію в рамках нагородження Премією Світу ім. Еріха-Марії Ремарка від німецького міста Оснабрюк (2005), «За європейське взаєморозуміння» (Лейпціг, 2006).
(19:30, Львівський палац мистецтв, вул. М. Коперника, 17)
21 вересня, четвер
«Факт, фікція і політика у добу пост-правди»
Офіційна церемонія закриття із органним супроводом. Лекція Дейвіда Патрікаракоса «Факт, фікція і політика у добу пост-правди».
(19:00, Будинок органної та камерної музики у Львові, вул. С. Бандери, 8)
22 вересня, п’ятниця
Публічна дискусія: Обстоювання правди в часи пропаґанди.
Учасники: Дженіфер Клемент (Мексика, президентка Міжнародного PEN), Пол Остер (США), Артем Біденко (Україна), Дейвід Патрікаракос (Велика Британія). Модераторка: Мергі Орфорд (Південна Африка)
(14:00, Львівський національний університет ім. Івана Франка, Актова зала, вул. Університетська, 1)
Публічна дискусія: Пам’ять та літературна уява як протидія злу
Учасники: Світлана Алексієвич (Білорусь), Адам Загаєвський (Польща), Мадлен Тьєн (Канада), Ларі Сімс (США) & Могамеду Улд Слагі (Мавританія). Модераторка: Катерина Смаглій (Україна).
Серед учасників – нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич. Вона народилась в Івано-Франківську, в українсько-білоруській родині. Згодом разом з батьками переїхала до Білорусі.
Світлана Алексієвич
Світлана Алексієвич – лауреатка багатьох премій, зокрема в 2011 році вона отримала престижну польську літературну премію для письменників Центральної Європи Angelus. Її книги видавали в 19 країнах. Найвідомішими книжками Світлани Алексієвич є «У войны не женское лицо», «Время секонд-хенд: конец красного человека», «Чернобыльская молитва», «Цинковые мальчики».
(16:00, Львівський національний університет ім. Івана Франка, Актова зала, вул. Університетська, 1)
23 вересня
Урочисте відкриття пам’ятної таблиці та вечір пам’яті Галини Ґурської.
Галина Ґурська – польська громадсько-політична та освітянська діячка, перекладачка та письменниця. З 1924 року проживала у Львові, займалася благодійництвом на користь дітей безробітних. Розпочала програму по радіо для дітей з неблагополучних родин та безпритульних. 1936 року брала участь в організації Антифашистського конгресу діячів культури. Брала участь в діяльності Ліги захисту прав людини і громадянина. Входила до складу групи польських письменників лівої спрямованості «Передмістя». У 1939 – депутатка Народних зборів Західної України. Ув’язнена нацистською владою та розстріляна в єврейському гетто.
(18:00, Міський палац культури імені Гната Хоткевича, мала зала, вул. Кушевича, 1)
Виставка «(не)означені»
Експозиція поєднує рефлексії художника Микити Кадана, істориків та інших дослідників щодо тем пов’язаних зі злочинами нацизму та сталінізму, етнічними чистками та іншими актами насильства в 30-40- роках ХХ століття.
Микита Кадан – український художник та скульптор. Представляв Україну на Венеційському бієнале 2015 р. Співініціатор проекту «Худрада». Член об’єднання митців Р.Е.П. (Революційний експериментальний простір).
Центр міської історії, м. Львів, вул. Богомольця, 6
Виставка Романа Михайлова «Опіки»
Це – інсталяція із пропалених вогнем листів паперу та дерева, які розмістили у приміщенні Львівського трамвайного депо під час фестивалю класичної музики LvivMozArt. «Опіки» – це роздуми художника про травматичний досвід, який залишає відмітини на тілі людини та суспільстві.
Zenko Foundation підтримали задум Романа Михайлова створити серію інсталяцій спеціально для опери. Ідея фундації полягає в тому, що мистецтво має виходити за межі виставкового простору музеїв та галерей і включатись у культурні події, які не пов’язані із виставковим простором безпосередньо. Засновники фундації вважають, що так сучасне мистецтво, яке іноді є буває досить закритим, стає ближчим, і такі художні колаборації сприяють підвищенню інтереса широкого кола глядачів до українського сучасного мистецтва.
Три роки тому Роман почав експериментувати із вогнем, інструментом руйнування та творення. Серія масштабних випалених об’єктів з паперу та дерева відобразила персональне відчуття світу, до якого увірвалася війна.
LEM Station, вул. Д. Вітовського, 57
