ТОП-5 львівських левів

logo
104413_top_5_lvivskih_leviv.jpeg


Найпопулярніші символи Львова, про які мусить знати кожен.

У середині 13 століття король Данило Галицький вирішує будувати нові укріплені міста, у цьому йому допомагає дорослий син Лев. Саме на його честь було названо одне з таких міст — Львів, про що свідчить напис на Галицькій брамі (у 17 ст.) латинською мовою: “Князь Лев поклав мені підвалини. Нащадки дали ім’я Леонтополіс”.

Із тих часів Львів не змінював своєї офіційної назви, але отримав багато її варіацій та метафор, зокрема, місто Лева. Тож не дивно, що митці у подальшому вирішили увічнити цей образ на гербі та у скульптурі.

Вартові львівської Ратуші

Юридичною основою міста, яке репрезентує його на міжнародній арені є магістрат, для Львова це – Ратуша, котру захищають удень та вночі особливі вартові — леви. Ніби зійшовши з міського герба, два леви сидять у грізних позах перед входом у львівську мерію та задають тон усім екскурсійним маршрутам ще з 17 століття.

Сучасні скульптури біля міської ради — це творіння львівського митця Євгена Дзиндри 1940 року, зроблені за зразком Тадеуша Баронча. У 1990 році герби на щитах замінили на сучасні. Слід зазначити, що львівські леви сильно перегукуються із охоронцем колишнього палацу Барджелло у Флоренції — левом Марцокко.

Венеціанський лев

Ще одну “монетку” у скарбничку європейських цінностей Львова закидає бажання венеційського консула Антоніо Массарі. Свого часу багатій висловив ідею встановлення скульптури крилатого лева — герба Венеції на будинку №14 на площі Ринок. За його кошти це й було здійснено: лев’яче уособлення св. Марка в мініатюрі можна й донині побачити на будинку Массарі.

Лев Лоренцовича

Цього лева можна назвати прародичем усіх львівських левів, адже він тут мешкає уже понад 400 років. Виготовлений 1589 року та встановлений на високій колоні зліва від головної брами, скульптура лева від Андреаса Бемера бачила багато епох та людей.

Прізвисько лев отримав від міського радника Яна Лоренцовича, який врятував від викрадача самого бургомістра. Свого часу, лев тримав у лапах щит із намальованим лавровим вінком та латинським написом, який уславлював подвиг громадянина.

Після обвалу Ратуші 1826 року, лева перенесли на руках львів’ян до Високого Замку, під Кіпець, де він стояв до початку ХХІ століття. Вже у наш час, через поганий стан “дідугана” його було законсервовано та передано у фонди Історичного музею. Відвідувачі можуть поглянути на одного з найдавніших левів міста в Італійському дворику.

Охоронці Порохової вежі

Важливою фортифікаційною спорудою Львова була Порохова вежа, яка свого часу була найпотужнішим захистом міста від загарбників. Тож не дивно, що і леви, які її охороняють не зовсім звичні: виготовлені з білого мармуру у 19 столітті, вони потрапили до Львова аж після Другої світової війни, з Відня. Що досить символічно, адже вежа стоїть на оборонних Губернаторських валах, названих на честь австрійського намісника Галичини.

У мирні часи Порохова вежа слугувала важливою торгівельною спорудою, де зберігалися товари іноземних купців, зокрема, зерно. І лише у 1950-х роках це місце перетворили на Будинок Архітектора, де час від часу відбуваються культурно-мистецькі події. Вартові вежі також стали більш мирними і сонними, тож навіть дитина може спокійно покласти їм руку у відкриту пащу.

Леви закоханих

Окрім архітектурних, військових та мистецьких сфер, без левів не може обійтися також романтична сфера. Для захисту амурних справ львів’ян та гостей міста 2008 року на площі Ринок з’явилася металева композиція: лавка для закоханих, яку з двох боків на ланцюгах тримають символи Львова. Під час створення народилася легенда: якщо закохана пара взявшись за руки одночасно сяде на лавку, їхнє кохання буде довге і щасливе. Найромантичніша лавка була створена майстрами із “Товариства Залізного Лева”.

Раніше “Справжня Варта” розповідала про Львівську Каліфорнію.

А поділитися?