Трагічна історія «Тюрми на Лонцького» у Львові. Відеоекскурсія

logo


Музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» використовувалась в ХХ столітті як політична в’язниця трьома режимами: польською, радянською та нацистською владою. Із 2009-го року – це перший в Україні музей-в’язниця жертв окупаційних режимів. Tvoemisto.tv пропонує відеоекскурсію по одному із найбільш моторошних приміщень Львова.
фото: IGotoWorld

фото: IGotoWorld

Заступник директора Національного музею «Тюрма на Лонцького» Вікторія Садова провела журналістам Tvoemisto.tv екскурсію, а наприкінці розмови показала одну з камер, де утримували відомого українського політика, публіциста та політичного в’язня СРСР В’ячеслава Чорновола.

Експозиція музею

Експозиція «Тюрми на Лонцького» має три лінії: історія споруди, побут ув’язнених і масові розстріли в кінці червня 1941-го року. Частину камер переобладнали під експозиційні зали. На коридорних стінах є стенди, де написана історія в’язниці, прикріплені документи з прізвищами та іменами розстріляних в’язнів.

У музеї можна також побачити кабінет слідчого, камеру-«одиночку» та фотолабораторію. Особливий акцент у експозиції зроблений на трагічні події червня 1941-го року.

Віднедавна експозиція музею поповнилась розсекреченими «розстрільними списками», а також архівними справами на отця Миколу Хмільовського – одного із найвідоміших в’язнів. Хмільовський був головою підпільної Української греко-католицької церкви та членом Української головної визвольної ради.

У залі, де відтворюється найтрагічніший період «тюрми на Лонцького» – окупація СРСР, – зібрано репродукції пропагандистських плакатів того періоду, лунають аудіозаписи пісень (наприклад, «Широка страна моя родная»). Керівництво музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» мали на меті показати, наскільки офіційна комуністична пропаганда відрізнялась від реального життя у Радянському Союзі на прикладі в’язниці.

У кінці музейної експозиції, на тлі стели пам’яті закатованих у 1941-му році, лунає «усна історія» – записи спогадів колишніх бранців цієї тюрми.

Історія в’язниці

Будівля тюрми з’явилася у 1918–1920 роках, збудована польською окупаційною владою. З перших днів в приміщенні будівлі переважно утримувались політв’язні: члени підпільних організацій.

У тюремному корпусі знаходився Четвертий відділ Головної комендатури державної поліції, до повноважень котрого входила боротьба з «антидержавними» організаціями типу Організації українських націоналістів та Комуністичної партії Західної України.

Неофіційно тюрма спеціалізувалася на політичних в’язнях. У 1935-му році в споруду було переведено слідчий відділ поліції, а в’язниця стала використовуватися як слідчий ізолятор. Під час «Львівського процесу» 1936-го року в тюрмі утримували Степана Бандеру, Ярослава Стецька, Миколу Лебедя та інших діячів українського підпілля.

У 1939–1941 роках під час Першої радянської окупації в приміщенні знаходилася В’язниця №1, розрахована на 1500 осіб, а сусідній головний корпус займало обласне управління НКВС.

Після нападу Третього Рейху на СРСР в червні 1941-го року працівниками НКВС було розстріляно приблизно тисячу в’язнів (924 особи, згідно зі свідченнями начальника тюремного відділу НКВС по Львівській області лейтенанта Лермана).

У 1941–1944 роках споруда використовувалася як слідча в’язниця гестапо, тут розміщувалися айнзац-групи. Тюремний двір був викладений надгробками зі старого єврейського кладовища. Довгий час в тюрмі утримувався відомий польський вчений Казимир Бартель.

У 1944–1991 роках тут діяв слідчий відділ і слідчий ізолятор НКВС (НКДБ), одночасно – Управління внутрішніх справ Львівського міськвиконкому .

Режим роботи та адреса

Музей працює без вихідних з 10:00 до 17:00 год. Вхід та екскурсія безкоштовні. Для груп понад 10 осіб екскурсії проводяться: українською, англійською, російською, а також польською мовами за попереднім записом.

Музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» розташовується за адресою: вулиця Степана Бандери, 1 (на розі вулиць Бандери і Коперника). Вхід до музею знаходиться зі сторони вулиці Брюллова (колишня вулиця Лонцького) – там само, де він знаходився у часи функціонування в’язниці.

За матеріалами сайту музею-меморіалу, ua.igotoworld.com

Підготував Юрій Чміль,
фото: Історична правда