Трамвай, веломаршрут чи стадіон. Що насправді треба Винникам і Львову

Австрійську залізничну колію між Львовом та Винниками можна використати для будівництва трамвайної колії чи прокладання пішохідно-велосипедного маршруту.

До 70-х років минулого століття Винники з’єднувала зі Львовом залізниця. Її не можна відновити, але ця колія могла би стати основою для трамвайної лінії чи пішохідно-велосипедної дороги. Однак проект реконструкції Винниківського озера може покласти край цим ідеям – на місці колишньої колії планують облаштувати футбольні стадіони.

Чому забудова Винниківського озера не є компетенцією лише Винниківської міської ради?

Нещодавно у Винниках пройшли громадські слухання щодо забудови навколо Винниківського озера. Зі слів замовника, інвестора та виконавця, начебто планується будівництво дитячого спортивного табору (протокол громадських слухань та основне креслення ДПТ можна переглянути на сайті Винниківської МР) на території 27 га. Сам же ДПТ передбачає розпланування 77 га території. Отже, громаді “підсунули” або “першу ескізну версію”, або слід розцінювати забудову 27 і 77 га як першу та другу черги будівництва.

При цьому, на кресленні позначено межу території 17 га та 77 га – де знаходиться точна межа 27 га, про яку на слуханнях згадував мер Винників, на кресленні не відображено. Якщо подивитися на кадастрову карту, побачимо, що у межах Винників знаходиться ділянка 17 га, а також кілька невеликих парцель, решта території належить Львову. Виходить, що на громадських слуханнях у Винниках розглядали планування не тільки територій, що належить цьому місту, але й частини Львова, при чому, незрозуміло в яких територіальних межах.

Із кадастрової карти видно, що до м. Винники належить лише ділянка 17 га та кілька малих парцель, решта – територія Львова. Джерело: http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta

Як планують забудувати озеро і чим це загрожує?

Із забудовою навколо озера ситуація більш-менш зрозуміла – планують побудувати  дитячий спортивний табір, а також комерційні об’єкти для рекреації населення Львова та Винників – повинно ж впорядкування озера та його території якось окупитись. “Готельно-ресторанного” набору об’єктів не пропонують, проте громада повинна тримати “руку на пульсі”щоб не допустити перетворення фактично “благодійних намірів” у бізнесові (не про це ж йшлося на громадських слуханнях).

Інша справа – забудова за межами 27 га “спортивного табору”. Із проектних рішень ДПТ видно, що виконавець абсолютно не знайомий із територією, а проект виконано нашвидкуруч. Згідно з проектом, у північно-східній частині планують траси гірськолижних спусків, спорудження яких передбачається за рахунок вирубки лісу. Самі лижні траси перетинають автомагістраль Львів-Винники – естакадою чи через тунель – невідомо. І ці всі заходи потрібні лише для спорудження спуску довжиною менше кілометра.

Лижні підйомники на проекті не позначені. Чотири футбольні поля розташовані поруч, теж частково захоплюють заліснені території. Але найбільше насторожує той факт, що ДПТ повністю проігнорував частину залізничного маршруту Львів-Підгайці, що колись пролягав через Винники. Якщо ДПТ повністю затвердять, то це унеможливить подальше пристосування залізничного полотна, яке можна було ви використати з користю для жителів Винників і Львова, Після масштабування і накладення ДПТ на супутникове зображення можемо краще оцінити, що ж ДПТ пропонує насправді.

Наміри знищення залізничного полотна та лісу, згідно з детальним планом. Джерело: схема Р. Любицького

Чому залізничне полотно у Винниківському лісопарку є цінним?

Існуюча дорога до Винників побудована за австрійських часів, до цього комунікація між Львовом та Винниками відбувалася у долині ріки Маруньки – там, де зараз Винниківське озеро. Прокладення дороги у складному рельєфі через ліс вимагало величезних інженерних зусиль. Сьогодні альтернативного транспортного сполучення між містами немає. Найближчі об’їзди – через Лисиничі з півночі, або через кільцеву дорогу з півдня.

Паралельно до дороги, на складному рельєфі у 1905–1909 збудували залізничну лінію Львів-Підгайці. Під час Другої світової війни відрізок колії від Винників до Підгайців зруйнували, проте ділянку від Львова до Винників використовували для рекреаційного сполучення аж до 1970-х років.

Залізнична лінія Львів-Підгайці на карті 1925 року. Джерело

На жаль, відновити залізницю Львів-Підгайці неможливо, бо забудова Винник поглинула колишню траєкторію руху поїздів, хоча трасування полотна досі добре прочитується у міській планувальній структурі. Можна було би говорити про створення трамвайної лінії по траєкторії колишньої залізниці.

Однак ця пропозиція наштовхується на суворі економічні реалії – складний рельєф та невелику як для такого проекту кількість мешканців у Винниках (приблизно 20 тисяч), що робить цей проект буквально “золотим”. 

Набагато реалістичнішим з огляду на рекреаційну привабливість території від Львова до Винників може бути пішохідно-велосипедний маршрут, плани створення якого озвучувала Львівська міська рада у 2014 році.

Чому до Винник потрібен пішохідно-велосипедний маршрут?

Від Львівського дріжджового заводу до центру Винників всього лиш 4 кілометри, проте безпечно їх подолати пішоходам чи велосипедистам досить складно. Адже дорога, яка пролягає через ліс, не має тротуарів чи велосмуг, так само як і резерву ширини, щоби їх влаштувати. На більшості шляху у напрямку Винників: справа – обрив, зліва – стрімкий підйом. Під час численних спусків, підйомів та поворотів видимість на дорозі дуже обмежена, а без дорожнього освітлення поїздка цим шляхом на велосипеді, особливо у темну пору доби, є доволі ризикованою справою.

Залізничний міст на автодорозі Львів-Винники сьогодні та в минулому

Якби йшлося про реалізацію цього проекту “з нуля”, то він також був дуже дорогим. Але основу заклали за часів найяснішого цісаря, тому тепер залишилось лише прокласти маршрут, вартість якого у порівнянні із забудовою навколо Винниківського озера коштує копійки – про суми раніше також згадував директор ЛКП «Інститут просторового розвитку» Олег Шмід.

Виставлений на огляд громадськості детальний план території передбачає знищення залізничного полотна – там хочуть збудувати стадіон і лижні спуски. Що ж стосується велодоріжки, то тут найліпшим стави би варіант об’єднання зусиль влади Винників та Львова. З огляду на чималу кількість відпочинкових принад сателіта Львова, цей шлях міг би привабити до Винників доволі багато відпочивальників, які певною мірою могли б поповнити міську скарбницю. Єдине, що насторожує – це наміри освоєння цієї території, показані під час громадських слухань щодо майбутнього Винниківського озера.

Роман Любицький, кафедра містобудування НУ «Львівська політехніка»

Заголовне фото Юрія Бабінцева, решта фото надані автором.

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.