У Ковелі бруківка “витісняє” асфальт

logo


      Бруківка уже давно стала “візитівкою” Львова та багатьох європейських міст із старовинною забудовою. Вона виглядає багато й естетично, надає вулицям неповторної краси і приваблює туристів.  Навіть у радянські часи, коли велику популярність здобувало асфальтування, бруківку з висіченого каменю залишали принаймні в історичних частинах міст, – повідомляють “Вісті Ковельщини”.  

У Ковелі є одна-єдина вулиця, викладена бруківкою з природного каменю. Як розповідає директор Ковельського історичного музею Маргарита Матвійчук, частинка історії міста збереглась фрагментарно на вулиці Богомольця, що з’єднує вулиці Володимира Івасюка та Олени Пчілки. Їй уже понад 60 років, проте виглядає вона ще досить міцною, а головне – вирізняється з-поміж інших доріг сучасного Ковеля.

Повернутися до автентичних технологій вимощування тротуарів бруківкою міську владу Ковеля змусив не потяг до історії, а практичність та економічність. Крім того, естетика міських вулиць від цього лише виграє. Нещодавно завершені роботи з ремонту тротуару по вулиці Володимирській від ЗОШ №7 до старого русла річки Турії (на знімку).

Наразі будівельні бригади працюють на вулиці містоформуючого значення з досить інтенсивним автомобільним рухом – Брестській, де тротуар для пішоходів уже десятки років потребував капітального ремонту. Пішохідна зона, викладена бруківкою, буде й на новій набережній біля водосховища, де зараз також ведуться будівельні роботи.

Міський голова Олег Кіндер каже, що у планах міської влади – цілковита відмова від асфальту та перехід на бруківку при влаштуванні тротуарів та прибудинкових територій: “Вартість робіт з укладання бруківки (з матеріалами) не перевищує вартості асфальтового покриття.

При підрахунках витрат на  ремонт відрізку тротуару по вулиці Володимирській (біля ЗОШ №7) економія в порівнянні з асфальтовим покриттям вийшла 7%. Та й вигляд значно естетичніший. Тротуарна плитка економічно більш вигідна, оскільки немає необхідності застосовувати спеціальну дорожню техніку: бруківка укладається вручну. Крім того, на відміну від асфальту вона не затримує воду. Завдяки чому волога з поверхні зникає досить швидко і пішоходам не треба минати калюжі”.

У порівнянні з бруківкою з висіченого каменю, який можна вважати вічним матеріалом, сучасна тротуарна плитка вимагає уваги та належного догляду, бо з часом просідає, руйнується, потребує ремонту чи навіть повної заміни.

Тут саме час згадати й про іншу перевагу бруківки над асфальтом. Усі ми добре пам’ятаємо народну прикмету радянських часів: якщо біля будинку поклали асфальт – значить скоро прокладатимуть труби.

Олег Кіндер, як фахівець будівельної справи, переконаний, що перевага бруківки значною мірою полягає у її практичності: “Тротуарна плитка досить зручна у використанні в умовах ремонту в разі аварій підземних комунікацій. Бруківку можна розібрати, а потім укласти знову на теж місце, заощадивши на роботах з демонтажу асфальту та на купівлі нового матеріалу. Теж саме робиться у випадку просідання ґрунту: розібрав, підсипав, знову виложив.

Тож при необхідності можна вільно проводити будь-які земельні роботи. Після зворотного укладання тротуарної плитки різниці майже не видно. Тоді як при ремонті асфальтового покриття “латані” поверхні краси не додають”.

У розмові міський голова, як колишній начальник Державної екологічної інспекції у Волинській області, не міг оминути питання екологічності бруківки: “При температурі повітря понад 25 градусів з асфальту в атмосферу виділяються шкідливі бензолові з’єднання, летючі похідні нафти, які є досить шкідливими. Бруківка виготовляється з екологічно чистих матеріалів і при нагріванні є безпечною.

Варто згадати й про зелені насадження. Вздовж проїжджих частин та й на прибудинкових територіях чимало дерев і кущів. Тротуарна плитка не порушує природний обмін води і повітря в ґрунті. Також важливо, що при потребі чи внесенні змін до планування територій, ті місця, де лежала бруківка, залишаються з живим ґрунтом”.

Безперечно, позитивним є бажання міської влади повернутись до давніх традицій європейського містобудування, зробити Ковель гарним та комфортним, заодно й заощадити кошти платників податків – тобто наші з вами. Адже “дірки” є не лише в асфальті і потреб щось “латати” в місті  є чимало. Головне, щоб працювали на совість: і виробники, і будівельники.