У львівських судах присяжні не хочуть розглядати справи про вбивство
В області має бути близько тисячі присяжних, а є трохи більше половини. У слідчому ізоляторі ув’язнені роками чекають розгляду своїх справ та на рішення. Йдеться про особливо важкі злочини, за які «світить» довічне позбавлення волі. У суді такі справи мають розглядати присяжні. Однак громадяни не хочуть братися за них.
Подружжя ромів підозрюють в особливо важкому злочині – зумисному вбивстві. Клара Балог – одна з двох підозрюваних у злочині за 155 ст. Жінку разом із чоловіком підозрюють у вбивстві дворічного хлопчика, однак досі не винесли вироку. Жінка каже, що їх три роки і десять місяців просто возять у Галицький суд, а там справу щоразу переносять. Усі звинувачення пара відкидає.
Чи винні у вбивстві ці люди, мають вирішувати присяжні. Однак таких у Галицькому суді немає. Коли люди дізнаються про що йдеться у кримінальній справі, – просто відмовляються братись за неї. Минулого року у цьому суді відбулося лише одне засідання із присяжними, цьогоріч – ще не було.
Олег Юрків, суддя Галицького районного суду, розповідає: «На сьогоднішній день у суді знаходиться дві справи. які не розглянуті. Тому суд кожних два місяці змушений продовжувати строк запобіжного заходу – тримання під вартою».
Одна із таких «лежачих» справ – убивство 19-ти річного юнака, яке сталося на День студента у центрі Львова. Її розглядають вже два роки. Підозрюваному теж загрожує довічне. На останньому засіданні справу передали до апеляційного суду, аби той скерував її туди, де із присяжними справа краща.
У Львівській області потрібно майже тисячу присяжних, а є трохи більше половини. У цьому списку більшість – безробітні, двірники, пенсіонери та працівники комунальних підприємств. Тож йдеться не лише про кількісне наповнення присяжних, але й якісне.
Андрій Зозуляк – керівник юридичного відділу одного з підприємств. Долучився до лав присяжних цього літа. Каже: зробив це через власне відчуття громадянського обов’язку. Адже, вважає, що присяжний – людина, яка теж творить судочинство.
«Присяжний – це людина, яка теж творить судочинство. Відповідно вона має мати моральні якості і освітній якийсь рівень, і якісь ділові якості. Суд присяжних це є фактично громадське судочинство», – пояснює Андрій Зозуляк.
Присяжним гарантують таку ж безпеку і оплату праці, як і суддям. Це приблизно 100 грн за годину роботи. Бути присяжним може будь-який громадянин України, якому виповнилось 30 років.
«Треба мати докази, що людина не є судимою і не мала стягнень за вчинення корупційних правопорушень. Потрібна внутрішня воля людини для того, щоб підтвердити це документально належним чином», – пояснила Гелена Пайонкевич, директорка юридичного департаменту Львівської міськради.
До слова, у вівторок, 3 жовтня, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект №6232 про внесення змін до низки кодексів, який запускає судову реформу. За відповідне рішення проголосували 234 нардепи.
