У Львові може закритися один із найбагатших на скарби природничих музеїв Європи

logo


Державний природознавчий музей Національної Академії наук, що у Львові на вул. Театральній, на межі виживання. Цього року установа отримала від держави лише половину від необхідного фінансування. Аби зекономити, більшість науковців працюють на півставки. Але й попри це на зарплату та комунальні послуги мають грошей лише до осені. Відтак музейники оприлюднили в соцмережах відкритого листа із криком про допомогу.

«Мистецтво виживання» ― така експозиція саме відкрилася у природознавчому музеї. Виставка про тварин у дикій природі, але її назва відображає й стан справ в установі. 18 років вона була зачинена через затяжний ремонт. А щойно музей відкрився, почалося недофінансування. Цьогоріч особливо скрутно. Отримали лише половину з необхідного на зарплату і компослуги.

«По розрахунках ми можемо дотягнути десь так до серпня місяця. А в серпні то дійсно хіба повісити такий амбарний замок і розпустити усіх по домах, тому що грошей не буде», ― констатує директор музею Юрій Чернобай.

Таке критичне фінансування музей має через свою специфіку. Він не є закладом культури, а науково-дослідною установою.

«Ми як наукова установа проводимо наукові дослідження. Ми створюємо нові знання, але ці знання часто є дуже складними для сприйняття для наших відвідувачів. Тому музей ― вже інша складова нашої діяльності, ми їх адаптуємо через наші виставки, через освітні програми», ― пояснює вчений секретар музею Оксана Вовк.

Аби вкластися у бюджет, працюють на півставки. І парадокс: кандидати та доктори наук після підняття мінімалки мають майже таку ж зарплату, як прибиральниці. А на наукові дослідження чи підготовку виставок коштів нема взагалі. Свого часу природознавчий музей був найвідвідуванішим у Львові. А сьогодні більшість залів пустує, а унікальні експонати лежать у сховищах.

За своєю збіркою львівський музей один із найбагатших в Європі. Має близько півмільйона експонатів. «Це є унікальна знахідка світового масштабу ― волохатий носоріг. Він вже, звичайно, не волохатий, бо шерсть псується насамперед. Цю тварину знайшли в 1907 році на Передкарпатті в одній із озокеритових копалень. Вік такої тварини понад 20 тисяч років», ― розказує завідувач відділу музею Андрій Бокотей, показуючи експонат, яким можуть похизуватися лише два музеї у світі.

Аби унікальні експонати ще побачили відвідувачі, музейники оприлюднили в мережі відкритого листа. Його також надіслали уряду та Академії наук. Але в останній кажуть: нічим допомогти не можуть, бо у жалюгідному становищі уся українська наука. І єдиний вихід ― заробляти самим.

«Гроші, які дає нам держава, а це я називаю, як ото по безробіттю… щоби не лазили по смітниках, бо це не зарплатня. А на всі комунальні послуги ми самотужки маємо заробляти різноманітними госпдоговірними темами, різноманітними грантами і так далі. Це просто уряд знущається над Академією Наук», ― наголосив заступник академіка-секретаря відділення біології НАН України Володимир Радченко.

Що ж до львівського музею, в Академії переконані: він заробляє замало. А ще рекомендують провести скорочення працівників, бо сподіватися на дофінансування, мовляв, не доводиться взагалі.