У Львові на території музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” виявили масове захоронення людей
Учора керівництво музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» скликало терміновий брифінг. Причина – виявлення масового захоронення людей.
«У подвір’ї тюрми ведуться археологічні дослідження. У результаті цієї роботи, яка триває уже другий тиждень, було виявлено дві ями, і одна з них є масовим захороненням, – розповів директор музею Роман Забілий. – На даний момент можемо сказати, що це є однозначно захоронення жертв радянських репресій періоду 1940 – 1950 років. Станом на зараз відкриті два останки. Триває обстеження другої ями, в якій останків є понад десять, але весь розкоп ще не відкритий… Є багато супровідного матеріалу, на основі якого будемо досліджувати це поховання».
«Ці два поховання явно вже говорять про певний «почерк», – зазначив керівник меморіально-пошукового комунального підприємства Львівської обласної ради «Доля» Святослав Шеремета. – Ми вже неодноразово працювали на місцях захоронень жертв політичних репресій НКВС – НКВС має свій «почерк». Нацисти також мали свій «почерк» захоронення загиблих… Щодо цих захоронень… Останки кидалися в ями, крім людських кісток, були й тваринні, і їх залишки тут також є, а поверх написали різне побутове сміття. Окрім того, можна зауважити, що є багато будівельного сміття і величезний шар насипного грунту. Зокрема, перший розкоп має глибину 1.60 – 1.80, у другому розкопі глибина понад два з половиною метри».
Дослідження тривають.
Варто зазначити, що територія, де зараз є Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», була облаштована у 1889–1890 рр. Будівля самої в’язниці була зведена під час приналежності Львова до Польщі – у 1918–1920 рр.
У тюремному корпусі знаходився 4-й відділ Головної комендатури державної поліції, до повноважень котрого входила боротьба з «антидержавними» організаціями типу Організації українських націоналістів та Комуністичної партії Західної України. Тюрма спеціалізувалася на політичних в’язнях.
У 1935 році в споруду було переведено слідчий відділ поліції, а в’язниця стала використовуватися як слідчий ізолятор. Під час Львівського процесу 1936 року в тюрмі утримувалися Степан Бандера, Ярослав Стецько, Микола Лебідь та інші підсудні.
Згідно з повідомленням на сайті музею, у 1939–1941 роках під час Першої радянської окупації в приміщенні знаходилася В’язниця №1, розрахована на 1500 осіб, а сусідній головний корпус займало обласне управління НКВС. Після нападу Третього Рейху на СРСР в червні 1941 року працівниками НКВС було розстріляно близько тисячі в’язнів (відповідно до свідчень начальника тюремного відділу НКВС по Львівській області лейтенанта Лермана, 924 особи).У 1941–1944 роках споруда використовувалася як слідча в’язниця гестапо, тут розміщувалися айнзац-групи СД.
У 1944–1991 рр. тут діяв слідчий відділ і слідчий ізолятор НКВС (НКДБ) – МДБ-КДБ СРСР, одночасно – Управління внутрішніх справ Львівського міськвиконкому – Міське управління ГУМВС України у Львівській області МВС України.
Тетяна КОЗИРЄВА, Львів. Фото Остапа КОЗАКА.
