У Львові несподівано помер 12-річний хлопчик з Тернополя

logo
111357_u_lvovi_nespodivano_pomer_12_richnij_hlop.jpeg


27 червня ц.р. помер 12-річний тернополянин Роман Кулак. У смерті сина батьки звинувачують лікарів Жидачівської центральної районної лікарні Львівської області.

Батьки не можуть отямитись від горя та звинувачують у недбалості медиків Жидачівської районної лікарні.

Перед тим, як Романові раптово погіршало, цілком здоровий хлопчик був, як завжди, на канікулах у бабусі і дідуся – в селі Мазурівка Жидачівського району Львівської області.

Володимир Кулак.

– 20 червня у сина раптово погіршилося здоров’я, – розповів тато хлопчика Володимир Кулак. – Він скаржився на сильний біль у животі, не відчував лівих ноги і руки. Тоді моя рідна сестра викликала швидку. Я був у той час у відрядженні в Німеччині, дружина – держслужбовець, була на роботі в Тернополі. Медик, яка забирала його в Жидачівську центральну районну лікарню, діагностувала тепловий удар. У лікарні теж почали спочатку лікувати тепловий удар, а потім сказали, що це харчове отруєння. Сестру переконували й у тому, що моя дитина симулює хворобу (!), мовляв, він надто нервовий і слід прийняти заспокійливе. Серед іншого прописали валер’янку, дві пляшки мінеральної води… В той час, як син страждав від нестерпного болю та благав допомогти. Симптоми завороту кишок (кишкової непрохідності) були очевидні – здутий твердий живіт, затримка газів, тахікардія, тиск 180100 та інші характерні прояви, пише “Погляд”.

Роману в Жидачівській ЦРЛ ставили ще й інші діагнози: гіпертонічна хвороба 2 ступеня, гіпертонічний криз та гострий гастрит. Хлопчик потрапив до Жидачівської райлікарні близько 17.00 год. 20 червня цього року. Пробув там до 4.00 год. 21 червня – майже 12 годин. Відтак його почали готувати на перевезення до Львова. Тут, у Жидачеві, і був втрачений дорогоцінний час.

О 6 ранку, коли Романа Кулака перевезли в Львівську обласну дитячу лікарню “ОХМАТДИТ”, із Тернополя одночасно приїхала його мама. Він її вже не впізнавав. Мама побачила сина блідого і переляканого, губи посиніли, самотужки пересуватись Роман не міг, серцебиття було критично пришвидшене.

– Лікар прийомного відділення ОХМАТДИТу була сильно вражена таким жахливим станом дитини, – переповів обставини того дня вбитий горем батько хлопчика. – Дізнавшись, що він уже 12 годин був під наглядом лікарів у Жидачеві, запитувала, як вони допустили дитину до такого стану? На очах у моєї дружини сварила медсестру, яка привезла сина, чому не викликали реанімобіль чи санавіацію, або бодай проконсультувалися з їхніми лікарями. До речі, всю дорогу до обласної лікарні медсестра перебувала в кабіні водія, коли з сином у важкому стані була лише моя рідна сестра.

В ОХМАТДИТі терміново розпочали операцію. Під час розрізу лікарі побачили жахливий некроз. Якщо минає понад 6 годин від моменту завороту, внутрішні органи починають відмирати. На той час минуло вже майже 15 годин. Спочатку хлопчику видалили 30 см тонкої кишки, потім ще майже 4,5 метра, половину товстої кишки. У перший день операція тривала 8 годин. Роману підключили штучне дихання, ввели в медикаментозний сон. Через два дні після операції, 23 червня, а потім і 24 червня, коли дія препарату трохи ослаблювалась, Роман виходив з медикаментозного сну, реагував на слова мами. Її лікарі попросили пояснити сину, що Роман у лікарні і потрібно лежати, оскільки намагався вставати. Але потім знову стало гірше. Через некроз почав прогресувати сепсис, відмерла ще одна частина товстої кишки. Лікарі розпочали нову операцію 26 червня, після цього його стан на деякий час наче покращився, але…

– 26 червня у дружини був день народження, – ледь стримуючи сльози, розповів Володимир Кулак. – Ми сподівалися, що подарунком їй стане одужання сина. Роман таки зробив мамі подарунок – не помер у її день народження. Але ми втратили його наступного дня…

Судмедексперти причиною смерті встановили заворот тонкої кишки.

Після непоправної втрати Володимир Кулак прийшов у Жидачівську лікарню, аби з’ясувати, як так сталося. За його словами, лікуюча лікар сина почала втікати від нього. “Казала, робіть що завгодно, але зробити копії історії хвороби не дам”, – зазначив Володимир. Однак назустріч йому пішла заступник головного лікаря, яка дозволила зробити копії історії хвороби, і пояснила тій лікарці, що це не якийсь мужчина, як вона каже, а батько померлої дитини.

– Коли лікуючий лікар сина передавала папери, у неї тремтіли руки, – каже Володимир Кулак. – Мені цікаво, чому історія хвороби до цієї пори була в неї? Адже минув майже тиждень після смерті. Втім, неправильне лікування було не лише її провиною: Романа оглядали 8 лікарів, які встановлювали різні діагнози, але вчасно не відреагували на очевидні симптоми кишкової непрохідності. Їхні записи є в історії хвороби, однак не виключаю, що до мого приїзду 3 липня її відкоригували.

Чоловік вивчив кожен медикамент, які давали його синові жидачівські медики: “Я вивчив кожен препарат, прописаний сину в цій лікарні. З них – три “Церукал”, “Платифілін”, гліцеринові свічки для дорослих – заборонені при кишковій непрохідності. “Фамотидин” протипоказаний дітям, як і гліцеринові свічки. Цими препаратами вони ще більше ускладнили стан здоров`я сина”.

З відповідними листом та заявою Володимир Кулак звернувся у прокуратуру Львівської області, у Департамент охорони здоров’я Львівської ОДА. Вчора передав звернення з іншими документами Президенту Петру Порошенку, який перебував у Тернополі з робочим візитом.

– Мого сина вже не повернути, навіть якщо згідно з рішенням суду «медиків» Жидачівської районної лікарні розстріляють, – каже згорьований чоловік. – Мені важливо, щоб отакі горе-лікарі, дилетанти більше не мали шансів когось калічити та вбивати. Україні потрібна негайна реформа медицини! За виключенням окремих фахівців, теперішній її варіант вбиває людей.

12-річний Роман Кулак – учень Тернопільської ЗОШ №29, цьогоріч закінчив 7 клас. Йому неодноразово вручали похвальні листи за успіхи в навчанні. Постійно брав участь у численних шкільних олімпіадах, конкурсах, змаганнях, у яких досягав високих результатів. Був розумним, здібним, добрим, ініціативним і цілеспрямованим хлопчиком. Допомагав у всьому по дому, доглядав за молодшою сестричкою, пише “Погляд”.

Десять років тому сім’я Кулаків вступила у дольову участь із сумнозвісним забудовником у Тернополі. У серпні цього року будинок з їхньою квартирою таки здадуть в експлуатацію. Роман дуже чекав на нове помешкання, хотів мати свою кімнату, робочий кабінет. Побував там наприкінці травня – вперше і востаннє… Через два дні після того, узявши у батька детальний план квартири, сам розробив 3-D проект дизайну всього помешкання. Придумав, як проведуть ремонт, як будуть розставлені меблі, як встановлять сантехніку. Над таким проектом школяр працював вперше, але зробив його досконало.

– Торік Ромчик попросив купити йому кота, – розповів тато. – Але потім передумав і сказав, що сам збере на нього гроші. Самотужки зробив зйомку, змонтував і продав рекламний відеоролик для родича, який займається підприємництвом. Збирався підзаробити, роздаючи рекламні буклети в торговому центрі Тернополя. І таки зібрав потрібну суму. 1 червня цього року сам знайшов людей у Бучачі, які продавали кошеня британської породи, домовився, щоб вони привезли тваринку в Тернопіль.

Комп’ютер собі він теж купив за власні заощадження, відкладаючи гроші впродовж двох років від подарованих на дні народження, дні янгола, з колядування і засівання у різдвяні свята…

Цього року в Вербну неділю Митрополит Василій Семенюк запропонував Романові після школи продовжити навчання в семінарії. Хлопчик дуже зрадів такій неочікуваній пропозиції й вони потиснули один одному руки на знак згоди.

– Син постійно шукав себе і вже у такому юному віці знаходив, – розповідає тато. – Йому все вдавалось. Він обов’язково досяг би високих результатів у житті, надалі радував би нас, родину і Бога…

А поділитися?