У Львові поховали Володимира Косика – відомого історика, приятеля Степана Бандери і Ярослава Стецька

logo


Львів – Відомого українського історика з Франції Володимира Косика поховали 27 червня у Львові на Личаківському цвинтарі. Таким був заповіт науковця. Відспівували історика, який розвінчав чимало міфів про національно-визвольний рух своїми працями, у Гарнізонному храмі святих Петра і Павла у Львові, а провели у засвіти науковця його друзі та учні.

«Пізнайте правду, і правда визволить вас!» – ці слова приповідки повторював професор Володимир Косик на своїх лекціях. Він відійшов у вічний світ 12 червня на 93-му році життя у Парижі, де він проживав від 1948 року. Україну покинув у 1943 році, коли примусово відправили на роботу в Німеччину. Але через 3 роки йому вдалося нелегально дістатись на територію Західної Німеччини, а вже через два роки знайшов свою другу домівку у Франції. Втім, його мрією було на вічний спочинок повернутись в Україну. Володимир Косик і живий донині 97-річний Омелян Коваль – ті провідники ОУН, які спілкувались зі Степаном Бандерою. Володимир Косик працював зі Степаном Бандерою, Ярославом Стецьком, Стефаном Левковським.

Відійшов один із останніх із покоління бандерівців

«Відійшов один із останніх із покоління бандерівців», – каже історик Микола Посівнич.

Володимир Косик друкував чимало своїх праць під псевдонімом Борис Марченко, із 1960-х керував спільнотою українців у Франції, закінчив Сорбонський університет та Інститут історії сучасних міжнародних відносин, і Національний інститут східних мов і цивілізацій Париж-3. Його докторська дисертація була присвячена темі «Політика Франції щодо України в 1917-1918 роках». Книжка Володимира Косика, видана у 1986 році французькою мовою, згодом українською, «Україна і Німеччина у Другій світовій війні», стала фундаментальною, зробила революцію в пострадянській історіографії на початку 1990-х. Це – одна з найпопулярніших історичних монографій, де автор посилається на першоджерела, які були невідомі українським історикам у 1990-х. Історик упорядкував 4-томник «Україна в Другій світовій війні. Збірник німецьких архівних матеріалів». Володимир Косик вільно володів німецькою, англійською, французькою, а на розмовному рівні ще знав зо два десятки мов.

Володимир Косик був людиною скрупульозною, сидів в архівах і підняв цінні джерела, матеріали. Він фактично ввів націоналістичний напрямок в історію України

«Володимир Косик був людиною скрупульозною, сидів в архівах і підняв цінні джерела, матеріали з історії національно-визвольного руху ХХ століття, а також цікаві дані про Боплана, Пилипа Орлика, статті про козаків із французьких джерел, дослідив ретельно історію українсько-французьких відносин 1917-1920 років, постать Симона Петлюри, вивчав взаємини українсько-єврейські, Україна-Німеччина. Він активно досліджував українсько-польські відносини, історію ОУН, УПА, історію і діяльність видатних діячів України, про діяння радянських спецслужб проти українського визвольного руху. Він фактично ввів націоналістичний напрямок в історію України», – каже учень Володимира Косика, український історик Микола Посівнич.

Володимир Косик змусив переосмислити роль України у роки війни

За словами Миколи Посівнича, найголовніше те, що Володимир Косик підготував молодих істориків, які можуть називати себе його послідовниками. З 1990-х він часто приїжджав в Україну, мав лекції в багатьох університетах, спілкувався з молоддю. Працював без жодних гонорарів. А з 2000 року був професором Львівського університету імені Франка. Головним завданням для Володимира Косика було працювати з першоджерелами і доносити їх до українців.

Найбільший вклад Володимира Косика – те, що він змусив і сучасних українських істориків, і частково західних істориків переосмислити роль суб’єкта України в Другій світовій війні

«Найбільший вклад Володимира Косика – те, що він змусив і сучасних українських істориків, і частково західних істориків переосмислити роль суб’єкта України в Другій світовій війні. Він оцей період ХХ століття суб’єктивізував щодо України, а також він першим із українських істориків ще у радянські часи України опрацював німецькі матеріали. У нас мало хто з істориків їх опрацював»,– говорить український історик Леонід Зашкільняк, який спілкувався з Володимиром Косиком.

Володимир Косик бачив світ через призму України, про це зазначали учні професора. Він був одним із співзасновників Центру досліджень визвольного руху. У своїй книзі «Спецоперації НКВД-КГБ проти ОУН» історик пише, що його дослідження не має на меті утверджувати ту чи іншу ідеологію, а лише фіксує певні події минулого, які мали, мають і можуть мати значний вплив на розвиток політичних співвідношень. І вплив цей, залежно від ситуації, може бути негативним або ж навпаки.