У Львові проходить серія прем’єр вистави “Марія Заньковецька”

logo


У Національному академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької у Львові проходить серія прем’єрних показів вистави «Марія Заньковецька» за п`єсою Івана Рябокляча, поставленої до 100-річчя театру.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Вперше вистава «Марія Заньковецька» за Іваном Рябоклячем була поставлена у 1972 році Олексою Ріпком. Ця прапрем`єра жила на львівській сцені протягом 22 років. Через неї, як через професійну школу, пройшло п`ять поколінь заньківчан. Вони «виростали» у ній, піднімаючись від другорядних до головних ролей, а головне – немовби проходили освячення театром і його корифейськими традиціями», – розповіла завідуюча літературною частиною театру Мирослава Оверчук.

Виставу повернули в репертуар до вікового ювілею театру. Здавалось би, логічно. Проте, роздуми над тим, якою постановкою відзначити славну дату, тривали майже рік. Переважило бажання нагадати сучасним глядачам, котрі нерідко називають театр іменем ЗаньковецьКОГО, ким була людина, ім’ям якої названа одна з найвідоміших сцен України. Крім того, як зазначив режисер-постановник – народний артист України Федір Стригун, хотілося донести оригінальний зміст драми, яка в часи тоталітарного режиму зазнала десятки правок і скорочень. Адже навіть саму дату народження театру, створеного за директивою Центральної Ради у 1917 році, доводилось змінювати і замовчувати.

Постановку зробили по первісному тексту. Єдине доповнення – цитата з виступу більшовицького генерала Муравйова на мітингу з приводу зайняття Києва: «Якби свого часу повісили   Кропивницького, Заньковецьку, Садовського, Саксаганського, ні про який націоналізм не було б і мови».

Головні ролі у сучасній постановці «Марії Заньковецької» грають заслужена артистка України Альбіна Сотникова, народний артист України Орест Гарда, Олесь Федорченко, заслужений артист України Василь Коржук. У ній також зайняті народні артисти України Федір Стригун, Богдан Козак, Григорій Шумейко та інші зірки театру.

Не повторення, не реконструкція, а інший погляд із значної часової дистанції, пряміше і можна сказати, жорсткіше прочитання як випробувань і умов, у яких творили корифеї, і характерів, взаємин без романтичної габи і позолоти, так і чудес вірності Україні і мистецтву – такий підтекст ювілейної прем`єри. Перші глядачі вже оцінили цю роботу – реакцію залу можна охарактеризувати двома словами: заціпенілий подив.