У Львові провели семінар про розвиток українських шкіл. Відео

logo


22 червня в рамках програми “Школа 3.0” Центру інноваційної освіти “Про.Світ” та проекту “Простір освітніх ініціатив” Українського католицького університету відбувся відкритий захід для освітян. Метою семінару було показати, яким важливим є вміння освітян згуртувати навколо школи громаду зацікавлених людей.

Понад 100 вчителів зі Львова, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей України зацікавилися темою та у розпал літніх канікул прийшли послухати, як будувати партнерські відносини з учнями, батьками, випускниками та громадою.

День розпочався з привітань від першого проректора УКУ Тараса Добка, директора департаменту освіти і науки ЛОДА Любомири Мандзій та директора ЛОІППО Романа Шияна, які підтвердили, що вбачають важливість у цьому заході, оскільки саме на місцях у школах втілюється те, що вони регламентують на папері.

Практичні та дієві поради, як працювати на зовнішній та внутрішній імідж закладу, прозвучали з вуст декана факультету суспільних наук УКУ та директора міжнародного інституту етики і проблем сучасності Володимира Турчиновсього:

1.     Школа повинна мати свою історію. Розповідайте її.

2.     Дуже важливо мати свій “сленг”, свій специфічний голос, коли ви говорите про заклад. Плекайте свою мову.

3.     Оцінюйте себе зовнішнім мірилом. Знайдіть свій камертон.

4.     Фізичний простір закладу має надихати та ушляхетнювати. Тож прагніть, щоб ваш шкільний простір був не лише функціональним, а й естетично приємним.

5.     Формуйте власну управлінську філософію.

Ці п’ять пунктів працюють для Українського католицького університету і дозволяють вибудовувати внутрішні та зовнішні партнерські стосунки. А ще довіра до людей, прагнення внутрішньої свободи і вміння сприймати кожну ситуацію як цінний дар, який залишить по собі досвід.

Наступною про побудову громадоорієнтованої школи розповідала залучений міжнародний експерт з Німеччини доктор Марія-Луїза Столл-Стеффан. Вона зазначила чимало важливих речей:

1.     навчання учнів через суспільну діяльність;

2.     проекти для здобуття досвіду із зовнішніми партнерами;

3.     участь у навчальних заходах вдома;

4.     шкільне і домашнє спілкування;

5.     допомога школі з боку родин;

6.     допомога школи родинам, семінари для батьків;

7.     участь в управлінні;

8.     співпраця й обмін досвідом з громадою.

Доктор Марія-Луїза сказала, що має сотню прикладів того, що школи можуть взяти на озброєння – практичних і дієвих методів, які спрацювали у закордонних школах. Однак, варто враховувати специфіку нашого середовища, спілкуючись з потенційними партнерами.

Тому наступним етапом семінару стали сесії, на яких запрошені гості з різних українських шкіл та інших організацій ділилися своїм досвідом побудови громадоорієнтованої школи в Україні.

Шестикласники з київської школи № 17, Софія-Христина Борисюк та Микита Шульга разом з мамами розповіли свою історію того, як бажання учнів зробити щось суспільно корисне – зменшити кількість відходів шкільної їдальні та посприяти збереженню екології за рахунок компостування – вилилось у проект “Компола” на краудфандинговій платформі GoFundEd, і цей проект поширився спочатку на 6 шкіл Київської області, а згодом ще на на 26 шкіл з усієї України. Справжня історія успіху, яка підтверджує, як важливо підтримувати учнівські ініціативи.

Почали дослухатися до голосу учнів і у сільській опорній школі з села Більшівці, що на Івано-Франківщині. Директор школи Наталія Самочко та дві учениці  Петровська Антоніна та Басараб Марта розповіли про те, як у їхньому закладі утворилася школа лідерів, про співпрацю з Українською академією лідерства, про учнівські ініціативи, реалізовані у школі, та про ідеї на майбутнє. Основною думкою цієї сесії стала важливість створення умов, у яких учні будуть готові активно долучатися до життя школи і громади. Для цього їм потрібні яскраві приклади лідерства і ефективної взаємодії, спілкування на рівних з учителями та практичне підтвердження того, що до них дослухаються – результати обговорень.

Міські школи теж рухаються назустріч учням. Організатори запросили вчительку Ірину Марченко, ученицю Ірину Хутка та представницю батьківського комітету Олену Яковлєву з львівської школи № 69 розповісти про проекти, які реалізуються спільно у школі.

Про співпрацю батьківського комітету зі школою йшлося і на сесії, присвяченій співпраці ГО “Кращий Сихів” зі львівською школою № 98. Одна з активісток громадської організації, Мар’яна Пелешко, є також представницею батьківського комітету школи. Вона розповіла, що можливість співпраці дуже залежить від позиції директора, від того, наскільки директор відкритий до пропозицій та ідей. Адже взаємодія батьків зі шкільним колективом може не обмежуватися лише фінансуванням шкільних ініціатив. Натомість батьки можуть долучатися і до організації дозвілля, і до вибору додаткових навчальних курсів для дітей (наприклад, додаткової іноземної мови, хореографії), і до оформлення внутрішнього та зовнішнього простору школи. У цьому їм важливо бути почутими.

Засновниця ГО “Кращий Сихів” Наталія Піпа додала, що теж готова співпрацювати з навчальними закладами, адже вони можуть допомогти одне одному у досягненні спільної мети – створення активнішого суспільства. Організація вже проводила для школи тренінги з написання проектів для громадського бюджету, вони також співпрацюють з учнівським самоврядуванням, запрошують учнів як волонтерів на свої заходи, а Сквер Гідності на Сихові постав саме завдяки тому, що організація чинила спротив капітальній забудові простору біля школи. Слухачі вийшли з цієї сесії із розумінням, що громадські організації зацікавлені у співпраці з навчальними закладами і що школам варто також робити крок назустріч.

Ще однією організацією, яка створює можливості співпраці зі школами, є БО “Фонд випускників України”. Генеральний директор фонду Володимир Варгола розповів, що створення осередків випускників на базі навчальних закладів відбувається за закордонними зразками: школи мають пройти процедуру відбору. До прикладу, як і у програмі “Школа 3.0”, у фонді фокусуються на командній роботі та стратегії розвитку закладу.

І це повертає до думки пана Володимира Турчиновського про те, що важливо дбати про імідж школи, про її концепцію та рівень розвитку, щоб було легше шукати партнерів та об’єднувати з ними зусилля для досягнення спільної мети.

Попри усі можливості, про які розповіли спікери заходу, школи часто пов’язують ідеї розвитку та співпраці з коштами, які потрібно на це виділити. Крім громадського бюджету, про який говорили представники ГО “Кращий Сихів”, є ще й інші можливості. Серед них – грантові заявки, процедуру написання та подачі яких докладно описала співзасновниця Центру інноваційної освіти “Про.Світ” Юлія Василів, та освітній краудфандинг, про який розповіла менеджер освітніх проектів платформи GoFundEd Олександра Пєтушкова.

Наприкінці насиченого зустрічами та інформацією дня усі учасники події поділилися осяяннями та новими планами, на які їх надихнули промовці. Здебільшого говорили про створення осередку випускників, написання грантових заявок, про ідеї співпраці, озвучені Марією-Луїзою Столл-Стеффан, та необхідність врахування думки учнів і батьків. А натхненна промова Володимира Турчиновського стала лейтмотивом усього, що відбувалося впродовж дня.

Детальніше про подію дивіться в сюжеті Tvoemisto.tv:

Партнерська публікація