У Львові стартував музичний маратон пам’яті Василя Сліпака
В пам’ять Василя Сліпака, оперного співака та водночас бійця АТО, який загинув на фронті, у Львові започаткували музичний маратон «Тихі дні любові і музика миру».
Василь 20 останніх років жив у Франції. Однак коли Росія розпочала війну з Україною, соліст Паризької опери повернувся додому і тричі був на фронті. Та рік тому куля снайпера його наздогнала. Аби символічно повторити шлях Василя, його друзі започаткували триденний маратон. Починаючи з його рідної 46-ої школи, тихі музичні імпрези відлунають і в хоровій школі «Дударик», де він співав, і у філармонії, де дебютував. А ще у храмі Петра та Павла, куди вже повернувся зі сходу у гробі.
«Там я буду з хором «Глорія» співати «Всеношну» Стеценка. Там стоятиме рояль і згодом будуть грати учасники фортепіанного маратону. А ще до маратону залучать місце останнього спочинку Василя – це поле почесних поховань на Личаківському цвинтарі. Там також буде тихий концерт. Стоятиме орган і звучатиме органна музика», – розповів диригент, директор Львівської філармонії Володимир Сивохіп.
Маратон буде хоровий – це духовна музика. Фортепіанний – це, зазвичай, музика класиків XX століття. Та оперний, тут зазвучать твори, які колись виконував сам Василь: опера «Алкід» Бортнянського чи, до прикладу, кантата «Карміна Бурана» Карла Орфа, що показала Сліпака як блискучого контра тенора.
«Той голос такий унікальний, котрий не культивувався в Україні ще з гетьманських часів. З цим голосом Василь збирався вступати і вступав в музичну консерваторію. В «Карміні Бурані» він співав арію Смаженого Лебедя… і арію баритона одночасно. Потім він виконував арію П’єро в постановці Козаренка. І з нею він ж виграв гран-прі в якості контратенора. І це відкрило йому дорогу в майбутнє», – пояснив диригент капели «Дударик» Дмитро Кацал.
Завершиться маратон у суботу, 1 липня, в філармонії гала-концертом. Приїдуть навіть друзі-музиканти з Франції. Символічно зазвучить «Ода до радості» Бетховена на слова Шиллера, що досі актуальні.
«Це утопія… «Обніміться мільйони, забудем книги борговії»… Тобто до сьогоднішнього дня мільйони не обнялися, насильства стає все більше і більше. Але якщо люди розумні не будуть стремитися до любові, до добра, то світ завалиться взагалі. В авангарді того протистояння стоять романтики. Це був і Бетховен, і Шиллер, і Василь Сліпак… Ви можете собі уявити: оперний співак пішов на війну!?», – зазначив диригент Львівської опери Мирон Юсипович.
Основне, аби після Маратону кожен собі сам дав відповідь на питання «чи гідний я смерті героїв?».
«Хлопці, які там стояли на війні, стоять і будуть стояти і вмирають, на жаль, вони тримають щит. Але той щит не можна тримати вічно! Вони тримають.. аби хлопці, які тут, на мирній землі, пошвидше навели порядок!».
