У Львові студенти під консульством Росії вимагали звільнити Олега Сенцова і політв’язнів
Під Генеральним консульством Російської Федерації, що на вул. Левицького, львівські студенти вимагали звільнити Олега Сенцова, який нині голодує 11-й день, і усіх політв’язнів Москви.
«Наші вимоги: звільнити Сенцова і усіх політв’язнів і припинити те, що робиться в ХХІ столітті: не можна ось так просто взяти і викрасти людину», – озвучує позицію пікетувальників член Студентської ради Львова Андрій Сидор.
Почали ходу від площі Ринок. До мітингувальників вийшов міський голова Львова Андрій Садовий, аби висловити свою підтримку.
«Я звертаюся сьогодні до всіх українців, які живуть у світі, до всіх наших міст-партнерів, всіх людей, яким не байдужий здоровий глузд, щоб вони зрозуміли, що треба врятувати Олега і всіх українців, які сьогодні знаходяться в застінках. І велика подяка всім львівським студентам, які не є байдужі, які не сидять зараз на каві, а прийшли до Ратуші і йдуть ходою до консульства, щоб висловити свою чітку позицію», – зазначив Андрій Садовий.
Не надто чисельною ходою, до сотні осіб, студенти з барабанами вирушили центральними вулицями під російське консульство. До них, як зазвичай буває на таких акціях, ніхто із представників консульства не вийшов.
Підтримати студентів прийшов і визволений політв’язень Юрій Яценко. Його схопили у травні 2014 році, коли він перебував на території Росії у приватній поїздці.
«Вони сказали, що в мене вибору нема і розпочались тортури цілодобові, голодування. Мені не давали їсти, спати, добами били. Мені пропонували дати свідчення на Олега Сенцова, а я тоді навіть не знав, хто це такий. Для того, щоб зупинити це катування, я просто вирішив довести тіло до такого стану, при якому мене катувати вже не можна буде: я собі розрізав вени і розпоров живіт», – розповів Юрій Яценко.
Після понад року полону Юрія Яценка таки вдалося витягнути з-за ґрат і нині він є на кожній такій акції протесту.
Студенти обклеїли браму і дерева плакатами із вимогами звільнити усіх бранців, також символічно викинули чорні стрічки на землю.
«Це своєрідний символ проти мовчання, проти закривання людям рота. Тим більше, зважаючи на те, що в Україні люди ще більш-менш у тому контексті розуміються. Проте і світ мовчить, і суспільство російське мовчить. Ці маски треба зняти і викинути», – розповіла студентка Меланія Подоляк.
