У Львові вчителька заплатить ₴300 тис. за смерть учня. Історія життя і смерті 9-річного Остапа Баб’яка

logo
126474_u_lvovi_vchitelka_zaplatit_300_tis_za_sme.jpeg


Інструкторка з фізкультури Львівської школи-інтернат №1 імені Богдана-Ігоря Антонича має сплатити 300 тис. грн сім’ї 9-річного учня, який загинув у результаті падіння з третього поверху школи-інтернату. 

Історія життя і смерті 9-річного Остапа Баб’яка

Таке рішення ухвалив Франківський районний суд наприкінці серпня.

Трагедія сталася ще у грудні 2014 року, напередодні різдвяних канікул. Батьки 9-річного Остапа Баб’яка звинувачували школу у халатності, натомість директор запевняв, що батьки не розповіли у школі особливостей психологічного стану хлопчика. Справу розслідували майже три роки, слідчі заслухали понад 30 свідків.

Цю справу у суді назвали однією з найскладніших за останні кілька років у Львові через неоднозначність ситуації.

***

«У нас специфічна школа, тут навчаються діти з серцево-судинними захворюваннями з усієї області. Загалом 250 дітей, 150 з них живуть у школі. Через стан здоров’я дітей вчителі не мають права навіть крикнути [на них], замість фізкультури у них прогулянка і легкі розминки», – пояснює ZAXID.NET директор школи Орест Іваськів.

У класі загиблого Остапа Баб’яка у 2014 році навчалося 16 дітей. За словами директора, у той день мало бути п’ять уроків, останнім проводили трудове навчання, але напередодні мама Остапа попросила відпустити сина швидше і замість трудового провести з ним заняття з лікувальної фізкультури.

«Вчителька лікувальної фізкультури позаймалася з ним 20 хвилин. Після заняття мама мала його забрати, але попросила сина зачекати кілька хвилин у коридорі, поки вона доп’є каву з класною керівничкою. Остап постукав у клас до вчительки фізкультури і попросився посидіти поруч із нею. Вона йому дозволила, але за кілька хвилин їй подзвонили і вона на 5 хвилин вийшла з класу, аби отримати листи до бійців АТО від колеги, автоматично замкнувши за собою двері», – пригадує Орест Іваськів.

Поки вчительки не було у класі, Остап відкрив вікно і випав з нього у шкільне подвір’я. Згідно з висновками лікарів, 9-річний хлопчик помер миттєво.

Не всі вчителі відразу зрозуміли, що сталося, навіть після того, як приїхали медики.

«У нас швидка приїжджає що два тижні, оскільки діти мають проблеми з серцем. Але коли приїхали правоохоронці, то тоді всі відразу зрозуміли, що щось серйозне», – розповідає директор інтернату.

Тепер, після трагедії з Остапом Баб’яком, у цій школі-інтернаті на кожних зборах батькам та вчителям нагадують про техніку безпеки, вчителям заборонено залишати дітей без нагляду навіть на кілька хвилин.

На всіх вікнах у школі зняли ручки, відкрити вікна тепер можуть тільки техпрацівники на прохання викладачів.

«Учень перебував на обліку у дільничного психіатра»

На думку директора школи, стався «трагічний збіг обставин». Орест Іваськів розповідає, що вчителька не мала б залишати дитину без нагляду, але ніхто не міг подумати, що трагічними будуть навіть 5 хвилин.

«Під час розслідування також з’ясувалося, що удома батьки зняли усі ручки з вікон, тобто вони знали, що син може собі нашкодити. Але у школі про це нічого не сказали, я не можу зрозуміти чому?», – каже Орест Іваськів.

ZAXID.NET не вдалося поговорити з батьками загиблого Остапа Баб’яка, після трагедії вони неохоче йдуть на контакт зі школою та медіа.

Лікарка шкільного медпункту Дзвенислава Грицай пригадує, що Остапа добре знали усі вчителі, оскільки він потребував постійної уваги. Коли дітей виводили з класу, то його обов’язково брали за руку, кілька разів хлопця забирали у шкільний ізолятор – кімнату, де діти отримують додаткові ліки чи перебувають у стані тимчасового перезбудження.

«Його психічна поведінка відрізнялася від поведінки здорової дитини, всі вчителі про нього знали. Остап стояв на обліку у психіатра за місцем проживання. У картці було написано, що він мав мінімальні розлади, тому його взяли до цієї школи. Якби лікар написав, що розлади були серйозніші, його б не прийняли», – розповідає лікарка.

Хлопець міг встати і розсміятися посеред уроку, інколи навпаки – був боязкий, тримався за вчительку. У школі кажуть, що просили маму додатково обстежити сина у психіатра.

«Напевно, мама приховувала його психічні розлади. Ми рекомендували провести томографію, однак батьки відмовилися», – розповіла ZAXID.NET Дзвенислава Грицай.

Під час слідства також з’ясувалося, що про специфічну поведінку Остапа батькам говорили і у дитячому садочку.

«Вчителька звільнилася за кілька днів після трагедії і не підтримує контактів зі школою»

В момент трагедії мама хлопчика була у школі і відразу почала звинувачувати вчительку у смерті дитини. Сама вчителька Катерина Беницька після того, що сталося, була у стані шоку, для неї викликали бригаду швидкої допомоги.

«Жодних претензій до вчительки у нас до цього випадку не було. Діти її любили, особливо Остап, вона його теж. Зрештою, те, що він попросився до неї у клас просто посидіти поруч – теж чимало означає», – пояснює директор Орест Іваськів.

Катерина Беницька звільнилася за кілька днів після трагедії і уникала будь-яких контактів зі ЗМІ. Як розповіли ZAXID.NET вчителі школи, вона не підтримує з ними контактів і змінила номер мобільного.

«Батьки Остапа теж неохоче йдуть на контакт, востаннє я говорив з батьком кілька місяців тому у суді. Вони якраз закінчували збір документів для всиновлення дитини. Смерть сина вони переживали дуже довго, вирішили, що візьмуть іще одну дитину. У них також є старша дочка, яка нещодавно закінчила школу-інтернат для дітей з вадами розвитку», – розповів директор.

***

Оскільки зв’язатися із вчителькою не вдалося, то наразі невідомо, чи подаватиме вона апеляцію на рішення суду. У Франківському районному суді зазначили, що обидві сторони можуть подати на апеляцію до 21 вересня. За словами судді Галини Мигаль, яка вела справу, це була найскладніша її справа за останні 5 років.

«У цій справі було дуже багато нюансів, ми проводили додаткові допити свідків, крім цього проводили заміну прокурора. Під час засідань мама хлопчика була дуже емоційною, ми були змушені оголошувати перерву і виносити попередження суду, – пояснила ZAXID.NET суддя Галина Мигаль. – Я намагалася заслухати справу якомога швидше, але для мене це було дуже складно, доводилося враховувати дуже багато нюансів. Хоча, у цей час були й серйозніші статті звинувачення, але у цій справі дуже багато питань доводилося розглядати у дорадчій кімнаті, що вже є таємницею суду».

А поділитися?



Вам має сподобатись...