У робочий час на АТП-1 у Львові простоюють десятки автобусів. Директор заперечує

logo


У соцмережі виклали фото, де видно, як на території комунального автотранспортного підприємства стоять десятки автобусів. Керівництво АТП-1 пояснює, що так може бути лише у вихідний чи святковий день.Фото: facebook-сторінка "Зручне місто"

Фото: facebook-сторінка “Зручне місто”

Учора на Facebook-сторінці «Зручне місто» оприлюднили фото з АТП-1, де можна побачити десятки автобусів, які стоять на території комунального підприємства. Активісти уточнили, що знімали орієнтовно о 17.40 в будень саме перед годиною пік.

«На території видно понад 4 десятки великогабаритних автобусів (ще кілька перебуває у гаражах і їх не видно) та дюжину малогабаритних, а в цей час мешканці та гості Львова змушені впихатися в переповнений «транспорт», їдучи як шпроти в банці», – написали представники ГО.

Як прокоментував для Tvoemisto.tv, директор АТП-1 Ярослав Іванець, така кількість автобусів на території підприємства може бути тільки у вихідний чи святковий день. «Там немає дати. Вказана лише година. Не можу знати, у який це день було, але судячи по тому, як там зняті автобуси, це міг бути тільки вихідний або святковий день», – зазначив він.

Водночас, у ГО «Зручне місто» уточнюють, що фотографували у середу 26-го квітня, демонструючи на доведення цього скріншот із даними про створення файлів.

«Є графіки відстою, є графіки технічного обслуговування, поточних ремонтів, – додає Ярослав Іванець. – Такого, щоб жодного автобуса не було в парку, не буває. Це залізо, воно ламається, його треба обслуговувати і ремонтувати. У парку є майже 300 машин. Боксів, щоб зберігати автобуси, в нас нема. Усі машини стоять надворі».

На запитання, якою є максимальна кількість автобусів, які можуть одночасно ремонтуватися на території АТП-1, директор зазначає: «Важко сказати. Є нові машини, є старі. До них різні вимоги. До того ж, водій також має відпочивати. Не може він їздити без перерви. Менше, аніж 96-98 машин у нас жодного разу не виходило, а це є більше 60%». 

Опублікувала Юлія Сабадишина