Унікальну операцію 35-річній львів’янці провели місцеві хірурги

logo
155335_unikalnu_operaciju_35_richnij_lviv_janci_.jpeg


35-річна львів’янка, мати трьох дітей, навіть не підозрювала, що має три серйозні рідкісні патології, які будь-якої миті могли завершитися смертю. Жодних симптомів, які б підштовхнули жінку проконсультуватися з лікарем, не було. Кожна з цих патологій вимагала окремого непростого оперативного втручання, а судинні хірурги Львівської обласної клінічної лікарні блискуче усунули їх під час однієї операції. І вперше застосували методику, яку в Західній Україні досі ще ніхто не використовував.

Рідкісна патологія, яка могла коштувати життя

Ірина на здоров’я не жалілася, почувалася бадьоро, з радістю працювала і на роботі, і вдома, бо є заради кого крутитися – у неї підростало троє дітей. Та якось у жінки піднялася температура, яка довго не спадала. Спершу думала, що підхопила вірус, та згодом з’ясувалося: до нездужання призвів камінь у нирці. Лікар-уролог скерував жінку на комп’ютерну томографію (КТ). І обстеження показало, що у Ірини є не лише камінь у нирці, а ще одна доволі небезпечна патологія – аневризма (розширення) артерії правої нирки.

Аневризми ниркових артерій – це доволі рідкісна патологія. Її діагностують лише у 0,09% людей. Але це вкрай небезпечне захворювання, бо аневризма може будь-якої миті розірватися і спровокувати смертельну внутрішню кровотечу. Особливо, якщо аневризма має мішковидну форму (у Ірини була саме така). І якщо пацієнт в момент розриву недалеко від медичного закладу, в якому можуть надати кваліфіковану допомогу, то він у кращому випадку позбудеться нирки. Коли ж далеко, то розрив може призвести до смерті.

Камінь Ірині з нирки видалили й лікар-уролог наполягав, аби жінка обов’язково проконсультувалася з приводу аневризми у відомого судинного хірурга, професора Юрія Орла.

Юрій Глібович, проаналізувавши результати обстежень пацієнтки на КТ, дійшов висновку: щоб забрати аневризму артерії, яка є у воротах правої нирки, жінці потрібна буде аутотрансплантація. Під час такої операції всі судини, які йдуть до нирки, відсікають, нирку виймають, заморожують, а тоді висікають аневризму, роблять реконструкцію судини і лише після цього нирку ставлять на місце, а судини зшивають.

«Такі операції доволі високої складності, але ми маємо досвід у їх проведенні. Професор Ігор Іванович Кобза успішно провів 10 аутотрансплантацій і це, вочевидь, найбільший досвід в Україні при цій патології. Тож, виходячи з інтересів хворої, я попросив Ігоря Івановича долучитися до лікування Ірини», – каже професор Юрій Орел.

При підготовці до складної операції Юрій Глібович скерував Ірину на ще одне, більш прискіпливе обстеження на КТ. Отримані результати жінку приголомшили, а судинних хірургів змусили задуматися над тим, як провести операцію. Виявилося, що у жінки не одна аневризма артерії, а три: у воротах правої нирки, у воротах селезінки (також мішковидної форми). І у лівій нирці є невеликий підозрілий утвір, також дуже схожий на аневризму.

Замість трьох операцій – зробили одну, надскладну

Операції не минути. Ірина не стала її відкладати, бо ніхто ніколи наперед не знає, де і коли аневризма розірветься. А їй хотілося жити і бути здоровою, заради своїх дітей.

«Я дуже переживала. Хірурги пояснили мені, що то за операція, як вони її планують робити. І хоч я за освітою не медик, але розуміла, що операція дуже складна. Але ризикувати і ходити з аневризмами я не могла, на мене вдома чекали троє дітей і чоловік», – розповіла ZAXID.NET Ірина.

Прооперували Ірину 28 листопада. До складу операційної бригади увійшли судинні хірурги Ігор Кобза, Юрій Орел, Олег Слабий і анестезіолог Ігор Солонинко. Усі три патології, які виявили у Ірини, потребували окремої серйозної операції, але львівські судинні хірурги вирішили усунути всі три аневризми під час однієї операції.

Раніше, якщо аневризма судини була у воротах нирки, то львівські судинні хірурги робили аутотрансплантацію, тобто виймали нирку, а тоді проводили реконструкцію судини. Сама операція доволі складна, але, як пояснив Юрій Орел, є легшою для хірургів: вони не обмежені в часі, мають можливість все добре перевірити і якщо, скажімо, на судину слід нанести додатковий шов, вони можуть спокійно це зробити. Таку операцію спершу планували провести й Ірині.

Операційна бригада, що оперувала Ірину, своєю роботою задоволена/фото Павла Паламарчука

Але на початку операції судинні хірурги вирішили змінити її хід – застосувати методику in situ (на місці), тобто висікти аневризму, реконструювати судину, не виймаючи нирку. Вимоги до технічного виконання цієї операції значно вищі. Раніше такі операції робили лише тоді, коли аневризма була на великих судинах, а коли на дрібніших судинах, тож вдавалися до аутотрансплантації. А у Ірини аневризма була на дрібній судині, розмір якої у діаметрі всього 1- 2 мм, а аневризма була у п’ять разів більша за судину. Тож цю методику для висікання аневризми на дрібних судинах хірурги застосували вперше, і не лише у Львові, а й у Західній Україні.

«Пацієнтка була доволі худа, не мала зайвої ваги, тож ми ризикнули: вирішили оперувати, не виймаючи нирку. Така операція є складнішою для нас, хірургів, бо нирка знаходиться доволі глибоко. Але вона менш травматична і для нирки, і для пацієнтки загалом», – каже професор Ігор Кобза.

«При такій операції ми обмежені в часі. Якщо на 40 хвилин перетиснути артерію, яка живить нирку, то можуть наступити незворотні зміни (інфаркт нирки). Тож нам треба було зробити все перфектно з першого разу і не довше, ніж за 30 хвилин. І нам вдалося висікти аневризму і зшити артерію так, аби по ній відновився кровотік», – додає професор Юрій Орел.

Далі судинні хірурги взялися за аневризму артерії, що була у воротах селезінки. Це також, за словами професора Ігоря Кобзи, доволі рідкісна патологія. Небезпечну судину просто виключили з кровотоку (перев’язали). Cелезінка на таке втручання навіть не відреагувала.

А тоді взялися за ліву нирку. Під час операції виявилося, що невеликий утвір, який виявили на КТ, і який також сприймали за аневризму, має інше походження. Це доброякісна (аналізи це підтвердили) пухлина, яку хірурги спокійно видалили.

Операція, під час якої жінка позбулася відразу трьох важких патологій, тривала майже 4 години.

Судинні хірурги виявилися людьми дещо забобонними. Вони не хотіли нічого говорити ні про операцію, ні про пацієнтку до тих пір, поки жінку з реанімації не переведуть в палату.

Ірину в палату перевели на третій день після операції. У понеділок, 4 грудня, ZAXID.NET зустрівся з Іриною. Ще не минув тиждень після надскладної операції, а жінка спокійно ходить, каже, що почувається добре. І раз у раз виглядає у вікно, бо чекає найрідніших відвідувачів – трьох дітей і чоловіка.

«Головне, що завдячуючи лікарям, я тепер зможу спокійно жити і не боятися, що зі мною будь-якої миті може щось статися», – каже Ірина.

А поділитися?