Валерій Веремчук: Нинішній склад міської ради є найефективнішим за останні 10 років

Наш спецпроект “Кава з депутатом” триває і цього разу ми зустрілися із Валерієм Веремчуком, який на посаді депутата Львівської міськради працює уже 10 років.

Досьє: Валерію Веремчуку 37 років. Він – голова фракції «Громадський рух «Народний контроль» у Львівській міськраді, представник постійній комісії із питань фінансів та планування бюджету. Одружений, виховує двох синів і доньку. Уперше був обраний міським депутатом у 2006 році.

Як Ви оцінюєте бюджет розвитку Львова в 2017 році?

Бюджет розвитку – а це кошти на зведення нових обʼєктів, ремонти будинків, шкіл, доріг, розвиток інфраструктури  –  у 2017-му буде суттєво меншим, аніж мали цього року. Якщо у 2016 році  він становив близько 2,2 млрд, то  у наступному – трохи більше, аніж 1,5 млрд гривень. Як бачимо, різниця становить майже 700 мільйонів. І причина очевидна: Верховна Рада підтримала державний бюджет, за яким на місця перекладаються величезні видатки на утримання закладів освіти, медицини, фінансування профтехосвіти. Тож ми просто були змушені урізати бюджет розвитку міста.

А ще місто має виконувати кредитні умови і 320 мільйонів гривень підуть на сплату відсотків і тіла по кредитах європейських інституцій.  Тому бюджетний процес видався складним і гарячим. Тим паче, що коли нещодавно на бюджетній комісії ми розглядали розподіл коштів, то стало очевидним, що у пропозиціях від виконавчих органів не враховано багато першочергових потреб, які обіцяли виборцям.

Про які потреби насамперед йдеться?

Це  потреби закладів освіти та охорони здоров’я – заміна вікон, капремонти приміщень, закупівля нового обладнання. А ще облаштування спортивних майданчиків, тротуарів тощо. Потрібно також провести капітальні ремонти магістральних доріг, наприклад, вулиці Шевченка. Також у Львові є справді занедбані райони – те ж Рясне, де десятиліттями не проводилися ремонтні роботи. А ще в мікрорайоні критична ситуація зі сполученням із центром міста. По суті, до центральної частини міста веде лише одна дорога – через залізничний переїзд. Його ж, як відомо, закривають під час руху потягів, утворюються величезні корки. Тому я разом зі своїми колегами із «Народного контролю» вже ініціювали  будівництво автошляху, що сполучатиме Рясне із Левандівкою.

Ви працюєте депутатом уже третю каденцію. Що скажете про роботу депутатів 7-го скликання?

Нова виборча система, коли депутатів обирали за партійними рейтингами, привела в депутатський корпус дуже багато нових облич. Так, із 64-х депутатів складу чинної ради, понад сорок –  новобранці. Але це добре. Наприклад, по своїх колегах із фракції, я бачу, скільки вони докладають зусиль, щоб зробити Львів кращим. І приємно, що за рік вдалося багато чого зробити. Звісно, не все, що було заплановано, вдалось реалізувати, але важливо, що ми тримаємо постійний діалог із мешканцями, є розуміння їхніх потреб. А у самих депутатів не зник запал до змін. Понад те, я думаю, що зараз місто має найефективніший склад ради за всі каденції, коли я був депутатом.

У Вашій декларації про доходи вказано, що Ви – фізична особа-підприємець. Розкажіть, чим займаєтесь?

Спершу я працював у міжнародних дистрибуційних компаніях, потім у національних  корпораціях. Ще пізніше пройшов ряд навчань, тренінгів, що дозволило мені самому взятися за ведення бізнесу.  До 2010 року я був керівником різних підприємств. Але з огляду на мою активну політичну діяльність, врешті був змушений трохи відійти від керівництва бізнесом. З осені 2013 року до половини 2015 року на роботу практично не залишилося місця,  адже левову частину проводив на Майдані, розпочав активну волонтерську діяльність. А ще є сім’я, діти, яким хочеться приділяти достатньо часу і уваги. Тож зараз я займаюся здебільшого нерухомістю та ринком залучення інвестицій. Це довготривала робота, що вимагає розробки ідеї, концепції, пошуку інвестора і його залучення. Коли це все вдається — тоді є і результат.

Багатьом Ви відомі передусім як керівник «Народної Самооборони» Львівщини, яка від початку війни займається збором і доставкою допомоги схід. Розкажіть, чого зараз найбільше потребують бійці на передовій?

З якими фракціями Вам найкомфортніше працювати?

У цьому питанні я керуюся не особистою симпатією, а тим, чи є спільна позиція у вирішенні проблеми. Можна сперечатися, можна мати різні погляди, – і це нормально, але треба знаходити вихід. Я не маю упередженості до жодної із фракцій. Наша фракція спілкується з усіма, хто відкритий до діалогу.

Часто доводиться спілкуватися із міським головою?

Так. Кожного засідання ради, на колегіях, на які приходить і міський голова. Також спілкуємося із ним на робочих зустрічах, які стосуються стратегічних питань. Іноді  обговорюємо питання, які виноситимуться на порядок денний пленарного засідання. Але, як на мене, тут важливе не стільки спілкування, а чи є результат від цих розмов. Адже буває, що  міський голова прислухається до наших ідей, думок, а часто, попри все, гне свою лінію

А як, на Вашу думку, працював мер Львова впродовж 2016 року?

Я знаю Андрія Садового, як міського голову, ще від початку його роботи у Ратуші. Я став вперше став депутатом того ж року, коли Садовий став мером Львова. І цьогоріч, думаю, йому було найскладніше. Основна причина – це трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі, яка викликала загострення в місті. Ми розуміємо, що сьогодні Андрій Іванович – не тільки і не стільки мер Львова, а ще й політик. Політик, який має свою фракцію у Верховній Раді  і має, напевно, амбіції на подальшу політичну кар’єру. Сьогодні поєднання в його особі і “господарника”, яким має бути міський голова, і політика, радше за все, шкодить і місту, і його політичному рейтингу. Як приклад, ми розвозимо сміття по всій Україні, адже найближчі полігони блокуються мешканцями, які не хочуть на своїх територіях приймати львівські відходи.

Ви уже 10 років працюєте депутатом міськради. Чи не хочете у майбутньому поборотися за крісло мера Львова?

Коли була виборча кампанія, я очолював список нашої політсили у Львівську міську раду. Тоді мали дискусію, чию кандидатуру пропонувати на посаду міського голови Львова – мою чи лідера партії, народного депутата Дмитра Добродомова. Ми визначились, що нашу команду представлятиме Дмитро. Зрештою,  слово «хочу» не зовсім доречне. Я готовий працювати, якщо бачу, що це може дати позитивний результат. Я дійсно 10 років депутат, але ні статус, ні посади мене вже не приваблюють. Я не маю амбіцій – хочу бути мером, бо там гарне крісло чи великий кабінет. Будь-яка посада для мене – це насамперед відповідальність. І якщо відчуваю, що справді можу щось змінити на краще, то тоді готовий брати на себе цю відповідальність.

То все-таки у вас є амбіції стати мером Львова?

Міський голова – це вершина, але мусить бути потужна основа, команда, фахівці, експерти. І якщо ця команда визначиться і обере мене кандидатом на міського голову, то  я готовий працювати на цій посаді.

З 30 червня заради безпеки у дні сесії на першому поверсі Ратуші та на вході у сесійну залу встановлюють рамки металодетекторів, а охорону громадського порядку в будівлі міської ради здійснюють працівники «Муніципальної дружини». Скажіть, працювати стало легше?

Насправді ні муніципальна дружина, ні металошукачі чи рамки не створюють умови роботи в залі. Більше того, події, які мали влітку під час однієї із сесій, нагадали мені Майдан і «Беркут». Слід розуміти, що депутати – це не якісь «царьки», яких треба оберігати від львів’ян. Навпаки. У нашій фракції є боєць АТО, десантник, який півтора роки служив у бойових умовах на фронті. Це його оберігати? Чи на нього хтось буде нападати? Чи на депутатів, які також є волонтерами «Народної Самооборони», входять в інші волонтерські групи, які досі їздять на схід? Насправді, сьогодні депутатський корпус – це абсолютне відображення того суспільства, яке є у Львові. Ми ніколи не закривалися і не плануємо закриватися від людей. Я не відчуваю ані страху, ані потреби в якомусь додатковому захисті. Нагадаю, що у 2014 році ми самі захищали порядок у Львові, коли по суті вже не було міліції. Але забезпечити нормальні умови роботи для ухвалення рішень – це правильно. Це все-таки міський парламент, а не базар.

Позаду рік роботи Львівської міськради. Які важливі рішення, на Вашу думку, розглянув та ухвалив новий депутатський корпус міськради?

За Вашими прогнозами, що буде відбуватися у найближчі чотири роки у Львові?

Думаю, місто матиме багато можливостей для розвитку. Перша проблема, яку треба вирішити, – сміття. Далі ми повинні за півтора-два роки впровадити електронний квиток для громадського транспорту, що стане важливим кроком для врегулювання транспортної системи міста. Окрім цього, ми не повинні забувати про такі елементарні речі, як забезпечити комфортні умови у школах, поліклініках.

Дуже важливо, що цього року ми впровадили  проект “Громадський бюджет”. У його межах містяни самі продукують ідеї, як покращити життя у Львові, прораховують кошторис для реалізації своїх задумів. Переможці конкурсу фінансуватимуться із бюджету розвитку.  Пропонуватимемо, щоб до розгляду депутати взяли і проекти, які не перемогли, але вирізняються своїм задумом. Важливо, щоб люди розуміли: те, що за дверима квартири, – це також їхнє. Львівʼяни – це головні власники нашого міста, і також відповідальні за те, що в ньому відбувається.

Нещодавно багаторічного керівника управління ЖКГ Юрія Гольця затримали під час отримання хабара. Як думаєте, зараз багато посадовців-хабарників у міськраді?

Насправді, думаю, що ні. Сьогодні у міськраді дуже багато молодих людей, які не мислять категоріями наживи,  зрештою, старші працівники дорожать своєю репутацією і честю. Але коли штат працівників міськради становить півтори тисячі осіб, то не відкидаю, що серед них, можливо, є кілька десятків людей, до яких правоохоронці можуть мати справедливі запитання.

Ще 5 лютого Ви заявили, що керівник міського управління транспорту Віктор Щир повинен написати заяву на звільнення через непрофесійність. Ви і досі вважаєте,  що його варто звільнити?

Однозначно. Від лютого нічого не змінилось. Сьогодні пан Щир працює швидше в інтересах приватних перевізників, аніж львів’ян. Але, нагадаю, що він не є найманець компанії-перевізника, а отримує зарплату з коштів платників податків і має передусім думати, як забезпечити належні умови проїзду для львів’ян.