Велике сміття й політика зі Львова, або Екологічна блокада для Садового
Проблема сміття і його утилізації актуальна для багатьох населених пунктів України, а особливо для великих міст. Чомусь так сталося, що збирання, вивезення й переробка сміття стали нагальною проблемою для всієї держави, оскільки сміттєпереробних заводів практично немає. Така ситуація призводить до багатьох серйозних неприємностей, які у Львові спричинили трагедію, що сталася 28 травня 2016 року. Тоді на Грибовицькому сміттєзвалищі, що відоме як третє за розміром у Європі й замає 33 гектари, почалася велика пожежа й загинули люди.
Чому величезне місто не має власного сміттєпереробного заводу? Чому мер Андрій Садовий ніяк не зважиться збудувати таке підприємство? Чому сміття із Львова катається по всій Україні й часто потрапляє просто на узбіччя, ускладнюючи екологічні проблеми багатьох регіонів? Питань багато. Та чи підходящий зараз час для з’ясування стосунків і пошуків крайнього, коли ситуація серйозно загострилася — аж до обговорення необхідності ввести у Львові надзвичайний стан через проблеми з вивезенням сміття, оскільки єдиний полігон, який іще співпрацював із львів’янами, повідомив про припинення такої співпраці. Місто опинилося перез загрозою екологічної катастрофи.
Мер Львова Андрій Садовий, який водночас очолює партію «Самопоміч», сказав, що «повинна бути чітка позиція державної комісії з питань надзвичайних ситуацій. Тому що місто Львів не може самостійно оголосити надзвичайний стан. Це мають зробити державні органи влади: або регіонального або загальнодержавного рівня».
Але ж виявилося, що Президент України Петро Порошенко якимось чином пов’язує екологічну небезпеку у Львові з енергетичною, про що він і сказав на екстреному засіданні РНБО у середу: «Гуляй-поле в зоні АТО створила політична сила, яку ми вважали демократичною, ліберальною, реформаторською. Взяли і зробили – нечесно і непорядно по відношенню до країни. Хіба годиться в такий от спосіб відволікати увагу від провалів свого лідера, який за два з половиною мерських терміни не спромігся вирішити найгострішого комунального питання і буквально засипав сміттям найкрасивіше європейське місто України? Ми мусимо зупинити сценарій дестабілізації ситуації в Україні і переграти ті політичні сили, які свідомо чи всліпу за тим сценарієм діють».
Не помітити в цих словах пряму вказівку на пана Садового просто неможливо, тому й виникає питання, чи не ховається за загостренням Львівської проблеми спроба покласти на нього ще й відповідальність за дії депутатів Верховної Ради від «Самопомочі», які організовували блокаду в зоні АТО й брали в ній активну участь. Якщо це справді так, то ситуація набуває зовсім іншого забарвлення й перетворюється з екологічної й соціально-комунальної на політичну.
Дуже кидається в очі й те, що охочих допомагати Львову й Садовому чомусь не те що обмаль, а практично немає, натомість львівському меру може загрожувати пред’явлення підозри, відсторонення з посади й немала тяганина, а то й кримінальна відповідальність: «Обласна прокуратура працює в посиленому режимі. Робить усе можливе і неможливе, бо їм дуже важко щось пришити, особливо коли це шиється білими нитками. Поставлено задачу з високих кабінетів, тому вони найближчими днями висуватимуть підозру. І наступним кроком буде звернення до суду про моє відсторонення з посади».
Звісно, що не залишився десь осторонь від проблеми й генеральний прокурор України Юрій Луценко, причому його реакція була цілком очікуваною: «Пожежа на звалищі була спричинена самозайманням через недотримання технологій, тому стоїть питання про недбалість службових посадових осіб Львівської міської ради… По-старому, це – халатність. Але все ускладнюється тим, що ми маємо трьох загиблих. Сім’ї вправі запитати, хто з посадових осіб Львівської міськради за це відповідає. Саме зараз досудове слідство обласної прокуратури встановлює цього «Хто?». Я не можу виключати, що ним може бути і мер, і його заступники, інші посадові особи». Хоча до «сміттєвих» й інших комунально-побутових проблем Юрій Віталійович поки, здається, не брався — був зайнятий то Януковичем, то Онищенком, то іще кимось.
Поза будь-яким сумнівом, мер міста має відповідати за його благополуччя й піклуватися про зручність і безпеку мешканців. Але ж і державна влада не може залишатися осторонь, якщо ситуація з якоїсь причини виходить із-під контролю. Натомість цього разу прозвучали звинувачення, а не пропозиції про допомогу. У чому річ? Мер Садовий, яким іще недавно так пишалися і якого ставили за взірець, втратив довіру? Чи, може, він має відповісти за дії своїх однопартійців під час енергетичної блокади на Донбасі? А разом із ним відповідатиме й величезне місто, яке справді є перлиною України…
«В українській політиці тиск — наявний чи прихований — завжди присутній. В українській політиці завжди щось на щось міняють. Але я ціную своє слово. Я не буду за спинами домовлятися, чи когось продавати — це не моє. Пану президенту ця позиція не зовсім подобається, тому він шукає підходи зліва, справа. Одна кримінальна справа, друга кримінальна справа. Розказує які мої колеги з «Самопомочі» нехороші, які вони всі проблемні. Немає, напевно, святих людей. Святі на небі. А ми такі, які ми є», — сказав Андрій Садовий в інтерв’ю для видання «Дзеркало тижня» зовсім недавно, 17 березня. На жаль, тиск на лідера «Самопомочі» здається не уявним, а цілком реальним і справді жорстким.
Невже екологічна блокада Львова з його сміттям стане помстою за енергетичну блокаду депутатів Верховної Ради від «Самопомочі» на далекому Донбасі? А іншим наукою на майбутнє. Щоб знали.
Катерина Кравченко
Loading…
