Від хоумскулінгу до змішаного навчання: чотири інноваційні школи України
У Львові 15-17 вересня цього року в рамках Форуму видавців пройшов тематичний форум «Освіта». Упродовж трьох днів лідери думок, громадські активісти та експерти різних галузей зі всієї країни обговорювали питання освіти. У рамках заходу відбулися і презентації інноваційних шкіл, які вже діють в Україні. Пропонуємо чотири приклади успішних змін у школах.
Володимир Співаковський, бізнесмен, власник першої в Україні приватної школи «Гранд»
«Школа майбутнього у звичайному селі – це реально»
«Зараз ми намагаємося підготувати наших дітей до життя у майбутньому, але часто нічого не знаємо про те, яким воно буде. Ми живемо у час інформаційної епохи, але працювати із інформацією у школі ніхто не вчить. Нам потрібно перестати «готувати офіцерів для минулої війни» Якщо зазирнути за горизонт, то можна спрогнозувати, що у майбутньому важливими будуть три речі, на основі яких потрібно буде вибудовувати систему освіти: бізнес, професія, компетенція.
Сьогодні ми маємо таку ситуацію, що школи не задоволені батьками, а батьки, вчителі і вузи – незадоволені школами. Довіра суспільства до школи становить 26%.
Сьогодні дітей оцінюють лише за одним показником – за балами ЗНО чи результатами іншого тестування. Проте цього зовсім недостатньо. Адже ми не купуємо костюм, керуючись лише його розміром, а беремо до уваги і фасон, і ціну, і колір. Так само і випускник, який закінчує школу, повинен відповідати кільком параметрам, а не єдиному. Для батьків, як для замовників освіти, головним повинно бути те, щоб у дитини сформувався характер. Це важливо і цьому потрібно навчати.
Я порахував, що наша система освіти виробляє 80% браку, тобто лише 20% випускників шкіл та університетів засвоюють те, що їм потрібно для роботи, для життя, для самооцінки тощо. Дуже важко уявити бізнесмена, який виробляє, до прикладу, 80% непридатних мікрофонів. Ніхто б у бізнесі цього не потерпів, а в освіті – чомусь терплять. Наразі є три шляхи розвитку системи освіти: щось поміняти (не писати червоною ручкою), суттєво покращити освіту (замінити паперові підручники на електронні) або ж збудувати систему освіти світового рівня. ».
Я вважаю найкращим шляхом розвитку – третій. Адже, не дивлячись на стан, у якому перебуває наша країна, на нестачу грошей і амбіцій, системи світового рівня освіти можна досягти. І навіть у маленькій державній школі можна впроваджувати глобальні зміни.
Ми розробили пілотний проект школи майбутнього в селі Путрівка, Васильківський район Київської області. Там зараз настільки добре ідуть справи, що в області планують іще 25 шкіл перевести на такий формат. Цей проект також хочуть реалізувати і в школах Одещини. У школі майбутнього навчання повинне відбуватися за принципом «50 на 50»: половина – практики, половина – теорії. Відтак, у звичайній школі у Путрівці є «уроки щастя», «уроки багатства», «уроки харизми».
1 вересня у школі села Путрівка. Фото: vasilkivrda.gov.ua
За словами Володимира Співаковського, зміни зачепили чотири важливі аспекти освіти: простір, технології, контент, менеджмент. Відтак у школі був повністю змінений дизайн інтер’єру, який став більш сучасним, зручним, вільним і він точно подобається дітям. Зміни торкнулися і технологій – буде працювати єдина система, ресурс, на якому кожен матиме доступи до інформації свого рівня. Учні – до завдань і навчальних матеріалів, батьки – до оцінок, а менеджмент школи – до бухгалтерських та інших документів.
Контент, те, чого навчають дітей, також оновлюється. Тепер школярі можуть займатися за сучасними кейс-уроками, що мають міжпредметні зв’язки. Крім того, діти можуть користуватися порталом «Гіпермаркет знань», де викладені всі відскановані підручники і додатковий візуальний матеріал – інфографіка, картинки, відео.
Шкільний менеджмент – педагоги, дирекція – також змінюється. За словами Володимира Співаковського, професія вчителя вже відійшла у минуле. Замість неї з’являються нові спеціальності – тренер, коуч, т’ютор (наставник).
Більше про школу майбутнього читайте за посиланням: refob.edufuture.biz.
Аліна Ульянова, засновниця сімейного центру освіти «КІТЕРРА», дитяча письменниця
«Ми самі маємо брати відповідальність за освіту своїх дітей»
«Коли батьки беруться власноруч навчати дітей, то на першому етапі це є, переважно, хоумскулінг: ви забираєте своїх дітей, умовно кажучи, із-за парти, навчаєте їх вдома, але атестат отримуєте у якійсь школі. Другий варіант – це альтернативна школа. І третій – це вже дієва мережа альтернативних шкіл, які співпрацюють між собою.
Наша школа «КІТЕРРА» теж розпочиналася із хоумскулігу. Я почала вчити своїх трьох дітей власноруч. Для цього мені потрібно було освоїти три різні програми і ще паралельно основи педагогіки. Я активно спілкувалася із іншими хоумскулерами, вела блог, читала потрібну літературу. Мені дуже потрібно було самій у всьому розібратися.
Результатом цього періоду стало те, що я вирішила створювати альтернативну школу. З власного досвіду можу назвати деякі переваги та недоліки хоумскулінгу.
Серед плюсів можна виокремити покращення фізичного та емоційного здоров’я у дітей, збільшення часу для творчості, підвищення самоорганізації, прояви епізодичного інтересу до знань (постійний інтерес потрібно підтримувати).
Серед мінусів такої форми навчання можу виокремити те, що неможливо одній мамі викладати усі предмети для дітей різного віку: у будь-якому випадку потрібно залучати репетитора; у таких умовах дитина позбавлена освітнього середовища, бо люди найкраще вчаться від людей; ця система навчання потребує багато часу.
Наша альтернативна школа стартувала лише цього року. Наразі навчання ведеться у трьох класах: 6-му, 7-му та 8-му. Ми навчаємося 5 днів, але п’ятниця – це екскурсійний день. Задля ефективного навчання ми формуємо маленькі класи: максимум 10-11 дітей».
Після обіду КІТЕРРА дає простір для вільного спілкування. Можна пограти в Dixit, шахи, «Еволюцію» з друзями, помалювати чи сплести браслетики, обмінятись книжками і думками, відсвяткувати день народження. Тут же проводяться додаткові курси з комп’ютерної, фінансової грамотності, іноземних мов, клубні зустрічі за інтересами, окремі виступи дітей, викладачів, батьків і гостей. За бажанням викладачі-наставники допомагають дітям побудувати власну освітню траєкторію на основі їхніх інтересів і захоплень, – інформують на офіційному сайті навчального центру.
Додамо, що «КІТЕРРА» – некомерційний проект. Витрати на оренду приміщення, викладачів, господарство розподіляються порівну для кожного класу. Бюджет проекту відкритий. Діти навчаються в сімейному центрі, а атестуються у звичайній школі.
Олексій Греков, засновник приватної школи «Афіни», віце-президент Т’юторської асоціації України
«Наша школа – це школа, створена батьками для своїх дітей»
«Ми з дружиною в шкільну освіту прийшли з академічної науки. На початку 1990-х років у нас не було грошей, щоб хоча б заплатити за курси підготовки до школи для своєї доньки і ми стали готувати її самі. Через півроку нам почали говорити, що у нас добре виходить і запропонували створити школу. Нічого не знаючи про те, як функціонує школа, ми почали її робити. Це нас і врятувало, адже, якби ми знали, наскільки це важко, то ми б ніколи за це не взялися.
Відтак вже 22 роки разом із нашими дітьми, співпрацівниками та батьками ми творимо нову освіту України: школу, у якій діти хотіли б учитися. Ми не пропагуємо альтернативне навчання, ми вважаємо себе мейнстрімом.
Наша школа сьогодні, по суті, об’єднує у собі 5 шкіл, адже проходить 2-3 роки і все кардинально змінюється. З дітьми різних вікових груп треба працювати по-різному. Ми перепланували навчальний рік: відмовилися від занадто коротких чвертей та занадто довгих семестрів і розділили рік на три триместри. Ми скасували у себе в школі систему оцінювання. Адже будь-яка стандартна система оцінювання не є досконалою і абсолютно об’єктивною».
Заняття проходять у класах по 12-14 учнів, але саме поняття класу майже не використовують – уроки проходять у змішаних групах, у яких є не лише однолітки, але й учні зі старших чи молодших класів. Усі навчальні столи утворюють коло, щоб уникнути поділу на перші та останні парти.
Урок у школі «Афіни». Фото: athens.kiev.ua
У школі реалізована т’юторська модель навчання: у кожного учня є свій наставник-т’ютор, який допомагає підопічному побачити свої переваги і недоліки та вибудувати траєкторію індивідуального розвитку. Вибори т’юторів відбуваються на початку кожного навчального року. Учень обирає собі дорослого наставника, а дорослий – підопічного-учня. Якщо вибір не сходиться, то проводиться другий і навіть третій тури, – інформує zeitgeist.platfor.ma.
У школи є власна віртуальна валюта, яка називається віртуси. За неї, наприклад, можна придбати «день свободи» – день, коли у школі можна не ходити на уроки, а натомість спілкуватися на перервах із друзями, читати у бібліотеці чи грати у зоні відпочинку.
Більше про школу «Афіни» читайте на офіційному сайті навчального закладу.
Оксана Клепуц, вчитель-новатор та директор школи села Козьови Львівськї області
«Змішане навчання – це максимум практики на шкільних уроках»
У звичайній школі села Козьова ми намагалися об’єднати і заохотити вчителів до спільної роботи над масштабним шкільним проектом: перетворити звичні уроки з різних предметів – на уроки за методикою «змішане навчання» (blended learning). Це, перш за все, максимум практики на шкільних заняттях. Адже діти матимуть змогу засвоїти теорію вдома онлайн, а в класі – поділитись своїми знаннями у форматі дискусій, попрацювати над завданнями у групах.
«Наразі ми розпочали із уроків математики у сьомому класі. Онлайн-матеріали уроків для школи створює команда освітнього проекту EdEra, який має великий досвід з розробки онлайн-курсів для школярів. Команда вже зуміла розробити е-підручник з теми «Многочлени», почати роботу над темою «Функції та їх властивості», провести кілька пробних уроків.Творче та креативне мислення ніколи не втратить своєї актуальності. Навчання у такому форматі стає основною складовою абсолютно іншого освітнього середовища. Стосунки між вчителем, учнем та батьками у такому середовищі побудовані на принципах довіри, взаємоповаги, співробітництва, незалежності і доброзичливості».
Додамо, що методика «змішаного навчання» дає можливість розвивати в учнів ті навички, які є актуальними сьогодні, які відповідають потребам ринку праці і які будуть залишатися актуальними, щонайменше, в недалекому майбутньому.
Нагадаємо, тематичний форум «Освіта» проходив у межах цьогорічного Форуму видавців. Співкоординаторами були Вікторія Бриндза, Лілія Боровець, Михайло Комарницький. Під час освітнього форуму мова йшла про те, якою має бути Освіта-2030 в Україні, щоб творити нове суспільство, а також про інновації. Про успішні світові кейси та виклики, які стоять перед освітянами, читайте у наступних матеріалах на Tvoemisto.tv.
Опублікувала Наталія Середюк
