Все, що треба знати про новий статут Львова

logo


Робоча група з підготовки Статуту завершує опрацьовувати пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення. Після цього документ пройде незалежну експертизу.фото: samoorg.com.ua

фото: samoorg.com.ua

Про це учасники робочої групи говорили під час обговорення «малої Конституції» міста 3 жовтня у Центрі Шептицького. Під час дискусії пролунала низка типових запитань та зауважень до документа. Tvoemisto.tv систематизувало основні.

Чому треба переписувати Статут, а не вносити зміни до чинного? 

Чинний статут ухвалений ще у 2002 році. А практика місцевого самоврядування суттєво просунулася вперед, каже доцент кафедри конституційного права юридичного факультету ЛНУ ім Франка Олена Бориславська: «В основу цього документа покладена абсолютно нова концепція. Колись ми жили за конституцією 1978 року, в яку зміни вносилися аж до 1996 року, поки ухвалили нову Конституцію. Зміни нічого не давали, документ не тримався купи, бо він концептуально був зовсім іншим. Те саме можна сказати і про статут. Не логічно міняти старий за духом документ, бо його треба змінити цілком». 

У Львові практики давно випередили те, що є в чинному Статуті, каже експерт громадянської мережі «Опора» Олександр Неберикут: «Статут 2002 року це взагалі анахронізм. Парадокс у тому, що у нас є громадський бюджет, механізми петицій, інструменити, пов’язані з відкритими даними, багато говориться про стратегічний розвиток, охорону культурної спадщини – ці механізми вже впроваджують, а в статуті 2002 року про це жодного слова немає».

Що принципово нового у документі? 

Начальник управління «Секретаріат ради» Юрій Лукашевський зазначив:

Стаття 8 вперше прописує обов’язки і принципи відкритості в ухваленні рішень міською радою, виконкомом і міським головою. Статут передбачає принципи підзвітності представників міської влади. 
У статті 10 вперше закладені принципи сталого розвитку міста Львова. 
У документі включені найновіші форми участі громади такі як громадський бюджет, консультації з громадськістю та переосмислені громадські слухання як доволі популярний у Львові інструмент. 
Вперше у документі з’являються категорії етики депутатів і посадовців. 
Новелою стало введення поняття громадський простір, який має бути комфортним, безечним і приносити максимальну користь громадянам.

Чому у Статуті немає конкретних механізмів?

Статут закладає принципи, а механізми будуть прописані у додаткових положеннях, значана частина яких уже прописані. Інакше би документ був об’ємним і важким для сприйняття. 

«Як на мене це був хороший крок, що ми спочатку апробували різні механізми через тимчасові положення, — каже депутатка міськради Юлія Гвоздович. – Вже перевіривши їх на практиці, ми внесемо це до Статуту. Механізми ми будемо прописувати в окремих положеннях. Більшість із таких положень, а їх має бути приблизно 15, уже прийняті як тимчасові, або візуються, наприклад як положення про звітування міського голови, депутатів та інших посадових осіб».

У документі враховано таку форму громадської участі як місцевий референдум. Але відповідного закону в Україні досі немає. Тому проект статуту містить відсилки до законодавства, яка в перспективі має з’явитися, і де будуть прописані чіткі принципи його втілення.

Як враховуються зауваження та пропозиції?

Дві спроби провести громадські слухання були невдалими, але як відзначив начальник обласного управління юстиції Ярослав Жукровський, закон не забороняє міській раді ухвалювати Статут без проведення громадського слухання. 

З 24 липня до 11 вересня проект проходив громадське обговорення. Свої пропозиції надали 15 осіб через електронну форму. Також обговорення відбулися в університетах ЛНУ ім. Франка та УКУ. За два засідання робоча група опрацювала пропозиції до перших 20 статей.  Загалом у документі 87 статей, систематизованих у 10 розділах. 

Коли ж буде ухвалено новий Статут?

Робочій групі знадобиться ще кілька засідань, щоби опрацювати всі зауваження та пропозиції. Фіналізований документ буде оприлюднений на інформаційному порталі депутатів у розділі «Статут міста». Після цього він буде відправлений на експертизу, щоби можна було отримати фахові висновки. Організація, що проводитиме експертизу, обиратиметься на відкритому конкурсі, про що оголосять додатково. Важливий критерій – наявний досвід подібних експертиз.

У грудні депутати мають розглянути фіналізований проект на сесії міської ради. У разі схвалення, документ передадуть для реєстрації в органи юстиції.

Партнерська публікація