Що має побачити кожен львів’янин. Музей Олекси Новаківського
Будинок збудували відомі львівські архітектори Юліан Захаревич та Іван Левинський.
Фото: shukach.com
Неподалік Собору Святого Юра з одного боку та університету Франка з іншого, на вулиці Листопадового Чину, 11 розташований будинок із червоної цегли, що ззовні нагадує корму корабля. Тепер тут розміщено Художньо-меморіальний музей українського художника Олекси Новаківського. Однак за більш як сторічне існування в будинку працювали чимало відомих львівських митців.
Будинок звели у 1889 році як віллу для польського художника Яна Стики за проектом Юліана Захаревича, який був одним із засновників Львівської архітектурної школи та спроектував чимало відомих споруд, зокрема головний корпус Львівської Політехніки та Храм святого Іоана Золотоустого. Саму будівлю збудував Іван Левинський, серед інших робіт якого вілли на Чупринки та будівля головного залізничного вокзалу Львова.
На початку ХХ століття, 1911 року, будинок придбав Андрей Шептицький, який хотів облаштувати тут музей. Однак за два роки передав його українському художнику Олексі Новаківському. Під його егідою протягом десяти років до 1935 року в будинку діяла майстерня Товариства прихильників українського мистецтва та Мистецька школа Новаківського, яку фінансував митрополит Андрей. Школа була одним із найактивніших осередків українського мистецького життя у Львові, де відбувалися благодійні вечори з нагоди іменин митрополита, виставки, музичні концерти, поетичні читання.
У 40-х роках у будинку на Листопадового Чину, 11 працював скульптор Нестор Кисілевський — автор гіпсового погруддя Митрополита Шептицького, а після війни тут розташували майстерню Івана Севери, що створив пам’ятник Івану Франку.
Під час «хрущовської відлиги» у мистецьких колах Львова почали говорити про створення у віллі Новаківського музею художника. В результаті, на початку 1972 року з нагоди відзначення 100-річчя від дня народження відомого художника, ЮНЕСКО спільно з міською радою ухвалили рішення про створення Художньо-меморіального музею та встановили відповідну меморіальну дошку. 23 вересня 2008 року будинок внесений до переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
Ззовні будівля, виконана у неоромантичному стилі, нагадує корму корабля та складається із двох частин, які мають різні входи. Перша частина — триповерхове приватне помешкання із входом на Новаківського, 2, оздоблене майоліковим пано на фасаді й кахлями з фабрики Левинського.
Над входом до самого мистецького музею з вулиці Листопадового Чину розміщений герб малярів — картуш із трьома щитами. Сам фасад будинку декорований орнаментами з цегли.
Основою композиції наріжного будинку є тераса та майстерня митця зі скляною стелею і великим стрілчастим вікном. У наріжній ніші під балконом у 2010 році встановили скульптуру Божої Матері.
Всередині будинку на вікнах розмалювали декоративні вітражі, а на сходовій клітці – класичний вітраж «Україна». На другому поверсі розташована майстерня Олекси Новаківського, де нині діє постійна експозиція музею, а з вікна відкривається вид на Собор Святого Юра.
Вікторія Ейсмунт
За інформацією «Фотографії Старого Львова»
та Facebook-сторінки Художньо-меморіального
музею Олекси Новаківського
