З турботою про водія маршрутки. Як Львів вирішує свою транспортну проблему

Керівник управління транспорту ЛМР Олег Партика оцінює роботу громадського транспорту на 7 із 10, з понеділка вивчатиме пасажиропотік і співчуває пекельній праці водія.

Тридцятирічний Олег Партика від березня виконує обов’язки керівника управління транспорту Львівської міської ради, в якому раніше був головним спеціалістом управління, пізніше – заступником начальника. Попередній керівник Віктор Щир подав у відставку, пояснивши своє рішення проблемами зі здоров’ям.

Львів уже кілька місяців не може визначитися з компаніями, які перевозитимуть пасажирів на 46 міських автобусних маршрутах: конкурс на визначення перевізників заблокований судовими процесами в кількох областях. Зараз, за словами директорки юридичного департаменту ЛМР Гелени Пайонкевич, справу розглядає суд міста Дніпро: «Ці особи, які оскаржують, не є учасниками конкурсу і не зареєстровані у Львові. Справу розглядає адміністративний окружний суд Дніпра і забороняє нам продовжувати тимчасові угоди. Ми звернулися із скаргою на їхні дії. Будемо очікувати на результат. Можливим є і продовження тимчасових договорів, поки ситуація не врегулюється. Скільки часу це триватиме, сказати важко».

Tvoemisto.tv запитало в Олега Партики, чому транспорт у Львові курсує незадовільно, які реальні покарання передбачатимуть нові угоди з перевізниками, чому низка автобусів простоюють на територіях АТП та які нововведення планує втілювати управління.

Пане Олеже, 30-го червня завершується дія тимчасових договорів із перевізниками. Що далі?

Без тимчасових договорів транспорт не курсував би взагалі, адже наглядові органи – новостворена Укртрансбезпека та поліція – штрафували б за роботу без документів. До кінця червня є ще два тижні, тому рішення будемо приймати спільно з юридичним департаментом ЛМР. Можливо, до того часу питання в судах вирішиться, а, можливо, доведеться договори продовжити.

Зараз немає ні системи контролю якості перевезень, ні інструментів покарання перевізників. Чи будуть штрафи і санкції прописані в нових угодах?

Сталий штраф для всіх – комунальних і приватних перевізників – становитиме 3200 гривень – це розмір мінімальної заробітної платні. Будемо співпрацювати з ЛКП «Львіватодор», моніторити транспорт за GPS, а коли виявлятимемо порушення, надсилатимемо листи до перевізників із вимогою сплатити штраф.

Яка зараз ситуація із скаргами? Як управління транспорту реагує на них?

Скарги є, хоча їх не так багато, як перед Новим роком. Львів’яни скаржаться, що водії, наприклад, не зупиняються на зупинках, слухають музику, з’їжджають з маршрутів тощо. Ми розглядаємо скарги спільно з керівництвом підприємств. Якщо скарга резонансна – викликаємо водія, він пише пояснення. Часом факти підтверджуються, часом ні. Водій, вину якого довели, отримує попередження чи догану, або ж його звільняють.

Чи були за останній час випадки звільнення водіїв?

Із водіями прощаються тільки тоді, коли вони конкретно перегнули палку. А так стараються їх утримувати, обходитися розмовами, попередженнями чи доганами. Хтось думає: та що там ті водії – сів і поїхав. Це неправда: це пекельна робота. Поїздивши впродовж дня власним авто, вже відчуваєш утому. А тут автобус, люди, різні дорожні ситуації, робота з готівкою. Був випадок, коли львів’янин поскаржився на водія, який йому нібито нагрубіянив. Викликали водія, керівника підприємства, заявника. Розібрались у ситуації, й виявилось, що водій не був винен. Такі випадки не є поодинокими. Десь водій не зупинив на зупинці, бо справді мав переповнений автобус – уже мав скаргу на гарячій лінії.

Але ж бувають випадки, коли неправий водій?

Чому водії себе поводять не завжди добре? Тут дві причини: низькі зарплати і складні умови праці. Зараз дуже бракує водіїв – і комунальному АТП-1, і приватникам. Улітку вони масово тікають закордон на заробітки. До прикладу, АТП-1 завжди бракує 30-50 водіїв. Саме тому, на маршрут може виїхати вісім із десяти автобусів. В Україні не така висока зарплата, щоб водії могли себе добре забезпечити. Зарплати зростають, але не до того рівня, як хотілося б. Звісно, вони прагнуть мати новіші автобуси, вищі зарплати, хочуть, щоб до них ставились із повагою.

Нещодавно активісти опублікували фото, як на території АТП-1 перед годиною пік простоюють десятки автобусів. Це також через брак водіїв?

Так, перша причина – відсутність водіїв. Також стоять автобуси, куплені ще в 90-х: старі «Мани», «Неоплани», «Мерседеси». Вони несправні, запасні частини для них знайти важко. Наприклад, у нас є три «Мерседеси», однакові на вигляд, але насправді різні. В Україні запчастини до них знайти вкрай складно. Була ситуація, коли в автобуса «Геліос» розбилося лобове скло, яке можна купити лише в Іспанії. Ніхто не хоче їхати туди по одне скло. Однак поступово кошти знаходяться, автобусний склад відновлюється. Прийняли рішення ремонтувати не точково, а капітально. Тому деякий транспорт довго стоїть, поки збираємо гроші.

На скільки балів із 10-ти оцінюєте роботу громадського транспорту у Львові?

Важко сказати. Дещо задовольняє, дещо ні. Думаю, десь на 7.

Що треба змінити, аби громадський транспорт працював на «десятку»?

Якщо говорити про оновлення автобусного парку, то всі 55 придбаних «Електронів» уже є на балансі міста. Автобуси пройшли реєстрацію, оформлюються в податковій. Є ще десять «Електронів», закуплених раніше. Тобто загалом маємо 65 великих автобусів. Також торік закупили 20 низькопідлогових автобусів «Ataman», які курсують на маршрутах №4А, №9, №47А.

Новими «Електронами» укомплектовують маршрути № 3А (пл. Різні – ТРЦ «Кінг Крос Леополіс»), №16 (ТЦ «Іскра» – Залізничний вокзал), № 46 (просп. Червоної Калини – вул. Миколайчука). У планах – випустити і на маршрути №6А (пл. Різні – Рясне-2), №28 (просп. Чорновола – Рудне) – питання ще на стадії обговорення.

А куди перекидають старі маршрутки?

Після 700 тисяч кілометрів пробігу автобус потрібно відправляти на капітальний ремонт. Деякі наші вже проїхали більше. Щоб не вкладати кошти щодня в окремий автобус – лагодити підшипники, ходові, щось підварювати – вирішили поставити їх, зібрати необхідну суму й зробити капітальний ремонт. Після нього автобус зможе відпрацювати ще п’ять-сім років.

Чи доцільно пускати великогабаритні автобуси «Електрони» вузькими центральними вулицями? Наприклад, вулицею Франка, яка і так часто закоркована через інтенсивний рух.

Великий автобус бере орієнтовно сто осіб. Малий – до п’ятдесяти. Із часом кількість транспорту на вулиці Франка та інших, де зараз є проблеми, зменшиться. Одним із таких кроків була зміна маршруту №53, який тепер їздить через Новий Львів.

Які маршрути зараз є найпроблемнішими?

Автобуси на Винники – №5А,  №36 – допізна не курсують. Не можуть возити одну чи три людини, бо це недоцільно. Ми розуміємо, що люди хочуть пізніше дістатись додому, але це збитки. Та сама ситуація з Брюховичами: автобуси туди ходять до 22 години, а мешканці хочуть іще довше. Ми пробували: їде одна-дві людини. Недоцільно.

Серед проблемних напрямків – Рудне, де дорога така погана, що ледве не щодня ламаються автобуси. Або вулиця Шевченка, де трамвайні рейки вищі за дорогу: там часто виходять із ладу колеса або не витримує ходова. Вулиця Вітовського теж серед проблемних.

Техніка не нова. Щоб їздити туди-сюди по ямах, вона потребує якісного обслуговування. В середньому щодня на дороги Львова виїжджає 530-550 автобусів.

Із понеділка управління транспорту протягом тижня разом із студентами буде вивчати пасажиропотік. Це питання ще не досліджене. Я це буде відбуватися, поки що сказати не можу. Про результати повідомимо. Якщо динаміка буде позитивною – продовжимо, якщо негативною – шукатимемо інші шляхи, але пасажиропотік потрібно визначити. Зараз у деяких районах є переповнені маршрути, в інших – незаповнені. Після визначення пасажиропотоку будемо визначати, куди скерувати більше транспорту, а звідки забрати.

Чи дочекаються львів’яни, що на зупинках висітиме похвилинний графік прибуття транспорту?

Такі графіки ми колись розклеювали на зупинках під знаками. Їх здирають. Більшість львів’ян, мені здається, вже користуються додатками в телефонах і знають, де є автобуси. Водії мають графік, коли повинні прибувати на початкові та кінцеві зупинки.

Чи є в планах розширення мережі нічних маршруток?

Нічні маршрутки курсують за графіком. Вони не наповнені і збиткові, але прибирати їх ми не плануємо. Можливо, буде зміна маршрутів, але згодом. Зараз люди знають про них, звикли користуватись.

Які нові тролейбусні чи трамвайні маршрути планує місто?

У планах – провести маршрут трамвая №6 далі по вулиці Миколайчука, продовжити маршрут тролейбуса №13 до вулиці Грінченка і Галицького перехрестя, з’єднати трамвайним полотном по вулиці Лінкольна трамвайні маршрути №4 і №6 (відповідно, вулиці Замарстинівську і Миколайчука – авт.), запустити трамвай по вулиці Вернадського, а після відкриття з’їзду із Сихівського моста взятися за прокладання тролейбусної лінії на Хуторівці. Це є в планах, однак це дуже дорого коштує. Будемо визначати пріоритети й виконувати те, для чого будуть ресурси.

Львівськими вулицями з минулого року курсує електробус. У чому його корисність і унікальність для міста?

Це дуже економний, але дорогий транспорт. Якщо не помиляюся, коштує 9 мільйонів гривень. Із часом він себе окупить, адже не треба витрачати кошти на контактні мережі, підстанції, пальне, утримання персоналу. Взяв, зарядив у депо і поїхав. Чимало країн Європи переходять на цей вид транспорту. Ми теж до цього йдемо. Електробус перебуває на балансі ЛКП «Львівелектротранс» і зараз курсує на тролейбусному маршруті №9. Тут же їздять нові тролейбуси «Електрон», і модернізовані тролейбуси, які забирають із аеропорту гостей міста.

Львів отримає кредит від ЄІБ на оновлення громадського транспорту. Що придбають для міста?

Плануємо через тендер закупити 120 автобусів: 60 великих і 60 малих. Коли саме це буде – сказати складно. Процес мав би запуститися до кінця року.

Якою є стратегія розвитку громадського транспорту на найближчі 5 років?

У пріоритетах – оновлення транспорту і запровадження електронного квитка. Ще один момент – удосконалення транспортної мережі. Її треба оптимізувати і зробити зручною для всіх. Є багато маршрутів, які дублюються. Наприклад, маршрути №37 і №46, №53 і №1А, трамвайний №8 і автобусний №4А.

Коли буде запроваджений електронний квиток, транспортна мережа зміниться. Зараз значна частина транспорту йде через центр. Має бути інакше: кільцева система, що з’єднує райони, і хордові маршрути між крайніми точками міста.

Коли чекати запровадження електронного квитка? Що це змінить?

Старт планується на 2018-й рік. У громадському транспорті фахівці встановлять валідатори (пристрої, які зчитуватимуть інформацію з карток та паперових квитків, – авт.) Думаю, це не буде робитися за кошти перевізників. Валідатори будуть власністю міста чи організації, яка їх встановлюватиме. Вважаю, так буде доцільніше. Можливо, буде супротив приватників. Але для керівників підприємств це зручність. Мова і про контроль палива, і про відстежування маршруту водія. Зараз водій отримує готівку, сперечається із пільговиками, робить масу речей, які не повинен. Коли діятиме електронний квиток, водій лише кермуватиме, а місто йому платитиме за виконану роботу. 

Юлія Сабадишина